{"canonical_url":"https://engineer.company/uk/glossary/app/","content_markdown":"# Застосунок\n\n## Що це таке\n\nЗастосунок — це програма, яку людина відкриває, щоб безпосередньо в ній працювати: у неї є значок\nдля запуску, власне вікно чи екран і зрозуміле користувачеві призначення, як-от надіслати\nповідомлення, переглянути розклад чи подати звіт про витрати. Англійське app — скорочення від\napplication. Українською усталився термін «застосунок», у розмові часто кажуть «додаток», а у\nформальних текстах трапляється «прикладна програма». Розробники кажуть «клієнт», коли застосунок є\nвидимим кінцем сервісу, що працює деінде.\n\nЗастосунок належить до прикладного програмного забезпечення, на відміну від системного, яке\nзабезпечує роботу самої машини. Глосарій NIST зводить кілька визначень і зазначає, що терміни\napplication і software application часто вживають як синоніми; одне з визначень зараховує до\nзастосунків також системи нарахування зарплати й бухгалтерського обліку. По інший бік межі лежить\nбібліотека: код, який викликають інші програми і який людина ніколи не відкриває сама.\n\nЗастосунки бувають трьох основних видів:\n\n- **Нативні** пишуть для однієї платформи її власною мовою та інструментами, скажімо Swift і SwiftUI\n  для Mac, і встановлюють із магазину або як підписаний файл.\n- **Вебзастосунки** працюють у браузері, і відкривають їх за посиланням. Маніфест вебзастосунку,\n  невеликий JSON-файл, що повідомляє браузеру назву, значки, початкову адресу й бажаний режим\n  показу, дає змогу додати вебзастосунок на головний екран чи в Dock і відкривати його в окремому\n  вікні. Service worker, скрипт, який браузер запускає між сторінкою та мережею, дає йому працювати\n  без підключення. Таке поєднання зазвичай називають прогресивним вебзастосунком, або PWA.\n- **Кросплатформні оболонки** загортають одну кодову базу для кількох операційних систем, часто\n  вбудовуючи в застосунок рушій браузера.\n\n## Чому це важливо\n\nБільшість проєктів, що мають завершитися застосунком, починаються з вибору виду, і цей вибір\nзалежить переважно від користувачів і способу розповсюдження, а не від коду.\n\nВебзастосунок вимагає однієї кодової бази й доходить до кожного, хто має браузер, через посилання.\nОновлення виходить разом із сервером: наступне перезавантаження сторінки його підхоплює, і між\nвиправленням та людьми, які на нього чекають, немає перевірки в магазині. Платити доводиться\nглибиною. Браузер відкриває менше можливостей пристрою, ніж операційна система, а кожен браузер\nпропонує встановлення по-своєму. На iOS встановити сайт як застосунок ніколи не пропонують\nавтоматично, тож команда, яка хоче бачити свій вебзастосунок на головних екранах, мусить сама\nпояснити людям, як це зробити.\n\nНативний застосунок отримує власні елементи керування платформи, її поведінку клавіатури, підтримку\nдоступності, швидкодію й доступ до всього, що пропонує система. Він вимагає окремої кодової бази для\nкожної платформи, людей, які знають кожну з них, і процесу розповсюдження: перевірки в магазині або,\nпоза ним, підписування коду, а на macOS ще й нотаризації, якої Apple починаючи з macOS 10.15 вимагає\nвід ПЗ, що розповсюджується з Developer ID. Хтось також має підтримувати канал оновлень, доки\nзастосунок існує.\n\nКросплатформна оболонка стоїть посередині: одна кодова база й застосунок, який можна встановити,\nціною вбудованого середовища виконання та інтерфейсу, що схожий на платформу, але поводиться не\nзовсім як вона.\n\nЗазвичай усе вирішує те, де будуть користувачі, коли відкриють застосунок. Людина за столом із\nдротовим підключенням пробачає багато. Людина з телефоном і слабким сигналом не пробачає майже\nнічого, і для неї робота без мережі — вимога, а не прикраса. Друге вирішальне питання — хто\nвипускатиме оновлення на третій рік, бо найдешевший у розробці застосунок може виявитися найдорожчим\nв утриманні.\n\n## Як це виглядає на практиці\n\nНа одній платформі багато користувачів — моряки й польові працівники, які працюють із телефонів і\nчасто зовсім без зв'язку. Відповіддю став вебзастосунок, який можна встановити:\n[повноцінна підтримка Progressive Web App](/uk/portfolio/delivered-full-progressive-web-app-support/)\nдає йому значки для головного екрана в розмірах, яких вимагають платформи, заставку під час запуску\nй кольори теми. Service worker налаштовано через плагін next-pwa, кешування Workbox під час роботи\nвіддає шрифти, зображення, аудіо, відео та ресурси з CDN за принципом cache-first разом із\nHTTP-заголовками керування кешем, а встановлення й роботу без мережі перевіряли через HTTPS на\nсправжніх пристроях. Люди можуть встановити застосунок, користуватися ним далі, коли мережа зникає,\nа повторні відвідини отримують із кешу.\n\nПротокол обміну повідомленнями, чий клієнт для macOS був кросплатформною оболонкою, пішов\nпротилежним шляхом:\n[нативний клієнт для macOS на Swift 6 і SwiftUI](/uk/portfolio/built-a-native-macos-client-in-swift-6/)\nналічує 11 141 рядок у 53 файлах, а ядро протоколу на Rust вбудовано в нього як статичний архів,\nзібраний із закріпленої ревізії. Клієнт запускається як програма для Mac, використовує власні\nелементи керування платформи й не містить вбудованого браузера. Межі зробленого сторінка теж\nназиває: до публічного випуску клієнт не доведено, нотаризованої збірки й каналу оновлень немає, а\nінтерфейс має одну мову.\n\nЦей сайт теж можна встановити як застосунок, і [сторінка про встановлення](/uk/install/)\nпояснює, як це зробити в кожному браузері: без магазину й облікового запису, без завантаження окремого пакета\nзастосунку, лише значок і окреме вікно. Safari на iPhone пропонує це через «Поділитися».\nFirefox у Windows дає змогу додавати сайти, щоб відкривати їх у власних вікнах\nвебзастосунків, починаючи з версії 143 або з версії 150, якщо Firefox встановлено з\nMicrosoft Store; Mozilla не пропонує цієї функції в macOS чи Linux. Там само сказано й про\nобмеження: для роботи без мережі потрібен service worker, сайт не постачає виконуваного\nJavaScript і не реєструє service worker, тому встановленому застосунку потрібне\nпідключення, як і звичайній вкладці.\n\n## Де виникають проблеми\n\n### Екран біліє, щойно зникає сигнал\n\nКористувачі в польових умовах бачать біле вікно або сторінку браузера про відсутність мережі.\nЗастосунок проєктували й тестували на швидкому дротовому з'єднанні, і кожен екран завантажує\nпотрібне в момент відкриття. Визначте, які екрани мусять працювати без мережі, кешуйте їх разом із\nресурсами через service worker і перевіряйте на справжніх пристроях із вимкненою мережею, а не в\nсимуляції настільного браузера.\n\n### Вебзастосунок встановили й чекають від нього офлайн-копії\n\nЛюдина додає сайт на головний екран, відкриває його в потягу й бачить ту саму помилку, що й у\nвкладці браузера. Маніфест робить сайт придатним до встановлення, а роботу без мережі дає тільки\nservice worker, і це два окремі рішення. Або постачайте service worker, або прямо напишіть в\nінструкції зі встановлення, що застосунку потрібне підключення.\n\n### Новий випуск вийшов, а користувачі лишаються на старому\n\nПісля розгортання частина людей кілька днів працює з кодом минулого тижня. Service worker віддає\nсторінки застосунку за принципом cache-first, і нову версію ніщо не позначає, або новий worker\nчекає, доки закриються всі вкладки, якими керує старий. Залиште cache-first для ресурсів, однакових\nдля кожного запиту, як-от шрифти, медіа й файли з версією в назві, документи беріть спершу з мережі\nй показуйте пропозицію перезавантажити, коли нова версія готова.\n\n### Оболонка на комп'ютері здається чужою\n\nКористувачі Mac скаржаться на меню, комбінації клавіш і виділення тексту, а застосунок споживає\nпам'ять, як браузер, бо всередині в нього браузер і є. Вбудоване середовище виконання імітує\nплатформу замість того, щоб нею користуватися. Там, де досвід на комп'ютері і є продуктом,\nпорівняйте нативний клієнт з оболонкою, а спільну логіку тримайте в бібліотеці-ядрі, яку всі клієнти\nвикликають через стабільний інтерфейс.\n\n### Розповсюдження відкладають на кінець\n\nЗастосунок працює на машині кожного розробника, а перший клієнт на macOS бачить замість нього\nпопередження Gatekeeper. Виправлення виходить, а половина користувачів і далі сидить на зламаній\nверсії. Підписування, нотаризацію й оновлення вважали дрібними пакувальними справами на останній\nтиждень. Вбудуйте підписування й нотаризацію в збирання з першого випуску і вирішіть, як оновлення\nдоходитимуть до людей, ще до того, як хтось установить першу версію.\n\n## Що почитати далі\n\n- [NIST CSRC Glossary: application](https://csrc.nist.gov/glossary/term/application) — визначення,\n  якими користуються публікації NIST, від будь-якої системи, створеної під певний набір вимог, до\n  систем нарахування зарплати й бухгалтерії.\n- [W3C Web Application Manifest](https://www.w3.org/TR/appmanifest/) — JSON-файл, що дає\n  вебзастосунку назву, перелічує його значки й початкову адресу та задає режим, у якому він\n  відкривається.\n- [W3C Service Workers](https://www.w3.org/TR/service-workers/) — скрипт між вебзастосунком і\n  мережею, з подіями кешу й запитів, завдяки яким можлива робота без підключення.\n- [Apple Developer: Notarizing macOS software before distribution](https://developer.apple.com/documentation/security/notarizing-macos-software-before-distribution)\n  — що перевіряє служба нотаризації і коли ПЗ, поширюване поза Mac App Store, мусить її пройти.\n\n\u003chttps://engineer.company/uk/glossary/app/\u003e\n","date_modified":"2026-11-12T05:34:23Z","description":"Чим різняться нативні застосунки, вебзастосунки й кросплатформні оболонки, як обрати потрібне і що ламається між розробкою та випуском.","formats":{"gemtext":"https://engineer.company/uk/glossary/app/index.gmi","gopher":"https://engineer.company/uk/glossary/app/gophermap","html":"https://engineer.company/uk/glossary/app/","json":"https://engineer.company/uk/glossary/app/index.json","markdown":"https://engineer.company/uk/glossary/app/index.md","pdf":"https://engineer.company/uk/glossary/app/index.pdf"},"kind":"page","language":"uk","title":"Що таке застосунок?","url":"https://engineer.company/uk/glossary/app/","version":1}