{"canonical_url":"https://engineer.company/uk/glossary/browser/","content_markdown":"# Браузер\n\n## Що це таке\n\nБраузер — це програма, яка бере адресу, отримує відповідь сервера і складає з\nнеї сторінку, яку можна читати, гортати й натискати; повна назва — веббраузер,\nале так його мало хто називає. Chrome, Safari, Firefox і Edge — це назви на\nзначках. Під ними працює значно менше окремих програм, ніж можна подумати з\nцих назв.\n\nСтандарт HTML рідко вживає слово «браузер». Він говорить про _user agent_ —\nпрограму, яка діє від імені читача, — і більша частина стандарту описує, що\nтака програма мусить робити зі сторінкою. Три з цих обов'язків пояснюють\nмайже все, для чого браузер існує.\n\nПерший — розбір розмітки. Стандарт задає правила розбору HTML-документів\nнезалежно від того, чи вони синтаксично правильні. Тому пропущений\nзакривальний тег або елемент не на своєму місці не зупиняють сторінку: кожен\nбраузер, що дотримується стандарту, лагодить ту саму зламану розмітку в те\nсаме дерево елементів. Ось чому недбала сторінка все одно відкривається — і\nчому помилка в ній може роками лишатися непоміченою.\n\nДругий — цикл подій, англійською _event loop_. Натискання, клавіші, таймери,\nвідповіді мережі, скрипти й малювання наступного кадру стають у чергу й\nвиконуються по черзі. Скрипт, що тримає цикл дві секунди, затримує разом із\nсобою і натискання, і введення тексту, і наступне оновлення екрана. Саме це\nлюди мають на увазі, коли кажуть, що сторінка «зависла».\n\nТретій — розмежування сайтів. Стандарт визначає походження, _origin_, як\nпоєднання схеми, хоста й порту, а сайт — як схему разом із тією частиною\nдомену, яку реєструють. Скрипт з одного походження, що спробує зазирнути в\nдокумент іншого, отримає помилку безпеки замість вмісту. Здебільшого саме це\nправило, яке браузер застосовує під час кожного звернення, тримає вкладку з\nбанком окремо від вкладки з новинами.\n\nУсю цю роботу виконує _рушій_ браузера. Більшість браузерів, якими сьогодні\nкористуються, побудовано на одному з трьох: Blink у Chrome, Edge та багатьох\nінших, WebKit у Safari і Gecko у Firefox. Нова назва браузера здебільшого\nозначає нову оболонку навколо одного з них, зі своїм адресним рядком і\nналаштуваннями, але з тими самими правилами читання й малювання сторінки.\n\nІз браузером часто плутають двох сусідів. Пошукова система — це вебсайт, який\nбраузер відкриває, коли в адресний рядок вводять слова замість адреси. Webview\n— це рушій браузера, вбудований в інший застосунок, без адресного рядка й\nбільшості кнопок керування. Інструменти тестування також використовують\nбезголовий (headless) браузер: він відмальовує сторінки без видимого вікна,\nщоб скрипт міг їх перевірити.\n\n## Чому це важливо\n\nСервер може надіслати саме ті байти, які треба, а читач однаково отримає\nнечитабельну сторінку: людина бачить те, що з цих байтів склав її браузер, із\nїї власними налаштуваннями поверх. Роботу зрештою оцінюють саме в браузері.\n\n**Тестують рушії, а не марки.** План тестування з чотирма назвами браузерів\nможе двічі перевіряти два рушії й зовсім оминути третій. Корисний список\nназиває рушії та ситуації, у яких той самий рушій поводиться інакше, — скажімо,\nтелефон із сенсорним екраном чи діалог друку.\n\n**Налаштування читача — частина сторінки.** Браузер несе бажану колірну схему,\nзапит на зменшення руху, масштаб, типовий розмір шрифту, а часом і вбудований\nпереклад. Сторінка, яка все це ігнорує, зроблена для однієї конфігурації\nоднієї людини, найчастіше тієї, що її створила.\n\n**Можливість перевіряють, а не вгадують.** Рушії отримують нові можливості CSS\nі нові інтерфейси в різний час. Сторінка, якій потрібне те, що вміють лише\nдеякі рушії, може спитати рушій напряму: у CSS є `@supports`, а скрипт може\nперевірити властивість, перш ніж її використати. Рядок user agent — погана\nзаміна, бо браузери давно пишуть його так, щоб скидатися один на одного й\nпроходити повз старий код, який шукав назви.\n\n**Правила в браузері — це ввічливість.** Перевірка форм, вимкнена кнопка чи\nприховане посилання працюють у програмі, якою володіє читач і яку він може\nзмінити. Вони полегшують чесний шлях, але не зупиняють того, хто відкриє\nінструменти розробника або взагалі обійде сторінку. Тому все, що захищає\nгроші, дані чи доступ, сервер перевіряє ще раз.\n\n## Як це виглядає на практиці\n\nЦей сайт підкреслює посилання з увімкненим skip-ink — налаштуванням, яке\nрозриває лінію там, де вона перетнула б нижній виносний елемент літери. У\nChromium розриви мали правильний вигляд. Виміряні в справжньому Safari у\nвосьмикратному масштабі, вони виявилися приблизно вшестеро вужчими, а причиною\nстала вада WebKit: одне накреслення шрифту, яке оголошувало нелатинський\nдіапазон символів, погіршувало skip-ink для всієї родини. Виправленням стала\nперейменована родина у стеку шрифтів. Розповідь про\n[підкреслення в Safari і підмножину шрифту, яка його зіпсувала](/uk/notes/safari-underline-font-subset/)\nзавершується думкою, з якої ця стаття почала б: вимір skip-ink правдивий лише\nдля того рушія, в якому його зроблено. Таблиця, діагноз і перше виправлення\nстосувалися тільки Chromium, а знімок екрана, через який справу відкрили знову,\nпоходив від людини, що просто дивилася на сторінку.\n\nДрук — ще одне місце, де рушії розходяться.\n[Стильовий файл для друку на 637 рядків](/uk/portfolio/built-a-637-line-print-stylesheet/)\nописує чотири особливості рушіїв як пастки, і за кожною стоїть справжній дефект.\nОдиниці viewport в одному рушії рахуються від сторінкового блока, а в іншому —\nвід вікна, тож сторінка, надрукована з широкого вікна, втрачала третину кожного\nрядка. Елементи з фіксованим положенням друкуються на кожному аркуші. Підписи,\nрозфарбовані для типової темної теми, виходили білим по білому в читачів, чий\nбраузер віддавав перевагу темній. А flex- чи grid-контейнер, який сторінкові\nносії не вміють розірвати, давав порожній перший аркуш. Перевірка, що це\nстереже, проходить шість комбінацій паперу й орієнтації за обох колірних схем і\nрахує фактичні сторінки, а сама сторінка відкрито записує, що один рушій ігнорує\nконтроль висячих рядків.\n\nТретій випадок знайшли читачі, а не тест. Коли сайт вийшов як\n[Tor onion-дзеркало з читабельною адресою](/uk/portfolio/published-a-readable-tor-onion-mirror/),\nйого перші читачі сиділи на іншому рушії, де немає анімації за прокручуванням,\nна яку розраховував футер, тож колофон лягав поверх головної сторінки в кожного\nз них. Дефект був і на звичайному сайті. Просто знадобилася аудиторія на іншому\nрушії, щоб його показати.\n\n## Де виникають проблеми\n\n- **Сторінку перевіряють у браузері на столі розробника й вважають готовою.**\n  Кожна звичка цього рушія стає прихованим припущенням. Ліки — коротка матриця\n  з одним браузером на кожен рушій плюс телефон, а виправлення вважають\n  завершеним лише після вимірювання в кожному з них.\n- **Код читає назву браузера й вгадує, що той уміє.** Вгадування хибить для\n  кожного браузера, що позичає чужу мітку, і застаріває з кожним випуском.\n  Краще питати про саму можливість. Правило поза блоком дістанеться всім іншим\n  рушіям, тож воно має описувати безпечний стан:\n\n```css\n.footer {\n    position: static;\n}\n\n@supports (animation-timeline: scroll()) {\n    .footer {\n        animation: settle linear both;\n        animation-timeline: scroll();\n    }\n}\n```\n\n- **Елементи без стилів успадковують типові стилі браузера.** Заголовки,\n  відступи й особливо елементи форм приходять із вбудованою таблицею стилів\n  кожного рушія, а вони різні. Дизайн, що здавався завершеним, міг спиратися на\n  вибір одного рушія, зроблений без чийогось рішення.\n- **Правило, яке діє лише на сторінці, вважають чинним.** Кнопка, яку скрипт\n  зробив сірою, поле, що приймає тільки цифри, посилання, сховане від людей без\n  підписки, — кожне з них тримається лише доти, доки читач лишає сторінку\n  такою, якою її надіслали. Сервер повторює кожну перевірку, що має значення.\n- **Посилання відкриваються всередині чужого застосунку.** Посилання з чату чи\n  соцмережі часто потрапляє у вбудований браузер або webview, нерідко з власним\n  сховищем, тож людина, яка увійшла у свій звичайний браузер, приходить туди як\n  незнайомець. Сценарії, що передають керування іншому застосунку або спираються\n  на наявну сесію, варто перевіряти й з цих точок входу.\n\n## Що почитати далі\n\n- [NIST CSRC Glossary: web browser](https://csrc.nist.gov/glossary/term/web_browser)\n  — два короткі визначення з публікацій NIST, одне з них — просто\n  «client software used to view Web content».\n- [HTML Standard: Parsing HTML documents](https://html.spec.whatwg.org/multipage/parsing.html)\n  — правила, за якими кожен браузер перетворює розмітку, правильну чи ні, на те\n  саме дерево.\n- [HTML Standard: Event loops](https://html.spec.whatwg.org/multipage/webappapis.html#event-loops)\n  — як введення, скрипти, відповіді мережі й малювання сторінки виконуються по\n  черзі.\n- [HTML Standard: Loading web pages](https://html.spec.whatwg.org/multipage/browsers.html)\n  — походження, сайти й правила, що не дають одній сторінці читати іншу.\n- [WebKit Bugzilla: bug 255159](https://bugs.webkit.org/show_bug.cgi?id=255159)\n  — власний запис рушія про ваду skip-ink, описану вище.\n\n\u003chttps://engineer.company/uk/glossary/browser/\u003e\n","date_modified":"2026-11-12T05:34:23Z","description":"Під майже кожною назвою браузера працює один із трьох рушіїв, і сторінку, перевірену в одному, перевірено лише в ньому.","formats":{"gemtext":"https://engineer.company/uk/glossary/browser/index.gmi","gopher":"https://engineer.company/uk/glossary/browser/gophermap","html":"https://engineer.company/uk/glossary/browser/","json":"https://engineer.company/uk/glossary/browser/index.json","markdown":"https://engineer.company/uk/glossary/browser/index.md","pdf":"https://engineer.company/uk/glossary/browser/index.pdf"},"kind":"page","language":"uk","title":"Що таке браузер?","url":"https://engineer.company/uk/glossary/browser/","version":1}