{"canonical_url":"https://engineer.company/uk/glossary/csrf/","content_markdown":"# CSRF\n\n## Що це таке\n\nCSRF, або підробка міжсайтових запитів (англійською cross-site request forgery),\n— це атака, за якої сторінка, яку жертва випадково відкриває, змушує власний\nбраузер жертви надіслати запит на інший сайт, той, де жертва увійшла в обліковий\nзапис. Браузер, як завжди, додає cookie цього сайту, тож запит надходить із\nсесією жертви й виглядає як дія, яку людина обрала сама. Common Weakness\nEnumeration веде цю ваду як CWE-352 і описує її з боку сервера: застосунок не\nперевіряє, або не може перевірити, достатньо надійно, чи запит навмисно надіслав\nтой користувач, від якого він нібито надходить.\n\nШпаргалка OWASP із запобігання CSRF (cheat sheet) перелічує, звідки може\nпочатися атака, від шкідливого вебсайту до електронного листа, допису в блозі,\nмиттєвого повідомлення чи програми, і чого вона може досягти: переказу коштів,\nзміни пароля, покупки, надання привілеїв. Кожне з цього — дія на сайті, зміна\nстану, і саме там шпаргалка ставить захист: токен у кожному запиті, що змінює\nстан. CWE додає, що масштаб обмежують лише привілеї жертви, бо зловмисник\nпозичає її особу. Якщо жертва — адміністратор, наслідком може стати повний\nконтроль над вебзастосунком.\n\nCWE розглядає CSRF як складену ваду, що існує лише там, де сходяться кілька\nінших. Серед них — помилка перевірки походження, CWE-346, і ненавмисний проксі,\nвідомий як «confused deputy», CWE-441: браузер тримає облікові дані жертви й\nвитрачає їх від імені сторінки, яка власних не має. Це відрізняє CSRF від\nміжсайтового скриптингу, який CWE наводить як споріднену ваду того самого рівня. За XSS код\nзловмисника виконується всередині цільового сайту; за CSRF він лишається на\nсторінці зловмисника й лише надсилає запити. Це відрізняє його й від CORS, який\nвизначає, що сторінка може читати з іншого походження. OWASP зазначає, що\nзвичайна HTML-форма надсилає простий запит, тобто такий, що не потребує\nпопереднього запиту (preflight), а браузери дозволяють такі запити до будь-якого\nпоходження. У назві запису CWE термін пишеться з великих літер, Cross-Site\nRequest Forgery, а сам запис наводить інші назви того самого явища, серед них\nXSRF і Session Riding.\n\n## Чому це важливо\n\nCSRF тримається в обох найвідоміших списках вад. CWE-352 входив до CWE Top 25 у\n2009, 2010 і 2011 роках і в кожну редакцію з 2019 до 2025 року. OWASP виділяв\nдля нього окрему категорію в Top 10 2007 і 2010 років, як A5, і 2013 року, як\nA8. Від 2021 року він входить до A01, Broken Access Control, категорії, що\nстоїть першою в редакції 2025 року. OWASP повідомляє, що в усіх без винятку\nпротестованих застосунках знайшлася та чи інша форма порушення контролю доступу,\nі називає CWE-352 серед помітних вад цієї категорії.\n\nАтаку важко викорінити, бо роботу виконує браузер. Чернетка W3C про Fetch\nMetadata виходить саме з цього: браузери легко змусити надсилати запити на\nендпоінти сайту й додавати до них облікові дані, які користувач уже має,\nнаприклад cookie чи привілейоване становище в інтранеті, тож застосункам\nдоводиться дуже уважно стежити за тим, як ці ендпоінти поводяться, а це\nвиявляється складно. CWE зазначає, що атаку можна влаштувати майже з будь-якого\nтегу чи конструкції HTML, зокрема з тегів зображень і посилань. Зафіксовані\nприклади в записі читаються як перелік адміністративних дій, виконаних із чужої\nсторінки: облікові записи користувачів, додані через URL у тегу `img`\n(CVE-2004-1703), права адміністратора, здобуті так само (CVE-2004-1842), і\nвебінтерфейс, у якому підроблений запит міг змінити паролі або зупинити\nвіртуальну машину (CVE-2009-3759).\n\nСканери тут мало допомагають. CWE пише, що наразі CSRF важко надійно виявити\nавтоматичними методами, бо кожен застосунок має власну неявну політику щодо\nтого, які запити може спричинити сторонній, а які потребують твердої певності,\nщо користувач справді цього хотів. Інструмент не може знати, що одна форма\nнешкідлива, а наступна переказує гроші. Тож CSRF — питання проєктування:\nвирішуйте для кожного запиту окремо, що доводить намір користувача.\n\nБраузери зрушили на бік захисників. Шпаргалка OWASP каже, що сучасні поширені\nбраузери за замовчуванням застосовують до cookie SameSite=Lax, а це не пускає їх\nу більшість міжсайтових запитів `POST`, і що всі основні браузери надсилають\nзаголовки Fetch Metadata з березня 2023 року. Обидва механізми допомагають, і\nжоден не закриває питання. Чернетка про cookie, яка визначає SameSite, називає\nLax розумним додатковим рівнем захисту від атак, що покладаються на небезпечні\nметоди на кшталт `POST`, але не надійним захистом від CSRF як класу атак, і\nрадить не вважати навіть режим Strict усім захистом сайту. Користувачі старіших\nабо вбудованих браузерів, додає OWASP, можуть отримати cookie, які поводяться\nтак, наче значення SameSite не задано зовсім.\n\n## Як це виглядає на практиці\n\nВізьмімо вебзастосунок на `app.example.com`, де користувач, який увійшов у\nсистему, змінює адресу електронної пошти свого облікового запису формою, що\nнадсилається методом `POST` на `/account/email`. Cookie сесії має атрибути\n`SameSite=None; Secure`, бо та сама панель вбудована ще й у портал партнера, а\nNone — це значення, яке дозволяє браузеру надсилати cookie в міжсайтовому\nконтексті. Зловмисник публікує сторінку на `prizes.example.net` і домагається,\nщоб жертва її відкрила:\n\n```html\n\u003cform action=\"https://app.example.com/account/email\" method=\"post\"\u003e\n  \u003cinput type=\"hidden\" name=\"email\" value=\"mallory@example.net\"\u003e\n\u003c/form\u003e\n\u003cscript\u003edocument.forms[0].submit();\u003c/script\u003e\n```\n\nБраузер надсилає форму, щойно сторінка завантажиться, і оскільки cookie це\nдозволяє, сесія йде разом із запитом:\n\n```http\nPOST /account/email HTTP/1.1\nHost: app.example.com\nOrigin: https://prizes.example.net\nSec-Fetch-Site: cross-site\nContent-Type: application/x-www-form-urlencoded\nCookie: session=...\n\nemail=mallory%40example.net\n```\n\nДля сервера це користувач, який увійшов у систему й змінює свою адресу. Якщо\nбільше нічого не перевіряти, адреса зміниться, а лист для скидання пароля,\nнадісланий на нову адресу, віддасть обліковий запис зловмиснику.\n\nДва заголовки в цьому запиті належать браузеру, а не зловмиснику. Стандарт Fetch\nвідносить `Origin` до заборонених заголовків запиту разом з усіма заголовками,\nназва яких починається з `Sec-`, тож скрипт на сторінці не може ні задати, ні\nзмінити їх. `Origin` називає походження, з якого надіслано запит, а чернетка\nFetch Metadata визначає для `Sec-Fetch-Site` чотири значення: `cross-site`,\n`same-site`, `same-origin` і `none` для навігації, яку почав сам користувач,\nввівши адресу або обравши закладку. Перевірка може спиратися на обидва заголовки\nй однаково мати запасний варіант із токеном для браузерів, що не надсилають\nжодного з них. Ескіз на Python:\n\n```python\nimport hmac\nimport secrets\n\nSAFE_METHODS = {\"GET\", \"HEAD\", \"OPTIONS\", \"TRACE\"}\nOUR_ORIGIN = \"https://app.example.com\"\n\n\ndef new_csrf_token(session: dict) -\u003e str:\n    session[\"csrf_token\"] = secrets.token_urlsafe(32)\n    return session[\"csrf_token\"]\n\n\ndef csrf_ok(method: str, headers: dict, form: dict, session: dict) -\u003e bool:\n    if method in SAFE_METHODS:\n        return True\n    if headers.get(\"Sec-Fetch-Site\") == \"cross-site\":\n        return False\n    origin = headers.get(\"Origin\")\n    if origin is not None and origin != OUR_ORIGIN:\n        return False\n    expected = session.get(\"csrf_token\", \"\").encode()\n    sent = form.get(\"csrf_token\", \"\").encode()\n    return bool(expected) and hmac.compare_digest(sent, expected)\n```\n\nТокен дає `secrets.token_urlsafe(32)`. Документація Python каже, що модуль\n`secrets` бере найбезпечніше джерело випадковості, яке надає операційна система,\nі що 32 байти, тобто 256 біт, вважаються достатніми. Сервер кладе токен у\nприховане поле кожної форми, яку генерує, і зберігає копію в сесії. Токен ніколи\nне потрапляє в cookie, URL чи журнал: саме ці місця шпаргалка OWASP виключає для\nтокена синхронізації (synchronizer token). `hmac.compare_digest` навмисно не\nзупиняється на першому байті, що відрізняється, тож час порівняння нічого не\nкаже про те, яку частину здогадки вгадано. Обидва значення спершу кодуються в\nбайти, бо рядки тексту функція приймає лише тоді, коли вони суто ASCII. Запит\nбез заголовка `Origin` переходить до перевірки токена, а `Origin: null` її не\nпроходить, бо пропускається лише точне походження.\n\nУ справжньому застосунку спершу беріть захист, вбудований у фреймворк, а не\nпишіть власний; це перший пункт у списку OWASP. Проміжний шар (middleware)\nDjango, наприклад, вимагає і свій CSRF-cookie, і поле `csrfmiddlewaretoken` для\nкожного методу, крім `GET`, `HEAD`, `OPTIONS` і `TRACE`, відповідає кодом 403,\nколи чогось із цього бракує або воно хибне, і звіряє `Origin` з хостом і з\nналаштуванням `CSRF_TRUSTED_ORIGINS`. Там, де нікому не потрібно вбудовувати\nзастосунок, cookie сесії можна також надсилати як `__Host-session=...; Path=/;\nSecure; SameSite=Lax`. OWASP зазначає, що cookie з префіксом `__Host-` не можна\nперезаписати з іншого піддомену.\n\nНалаштування браузера — це шар, а не сам захист. У портфоліо є опис того, як\n[посилено захист застосунку за допомогою CSP на основі nonce](/uk/portfolio/hardened-the-application-with-nonce-based-csp/),\nі там сказано, що проміжний шар на фронтенді встановлює HSTS і cookie SameSite\nразом із Content Security Policy, а права доступу сервер повторно перевіряє під\nчас кожного запиту, тоді як обмеження на фронтенді вважаються суто питанням UX.\n\n## Де виникають проблеми\n\n**Зміна стану через GET.** SameSite=Lax однаково надсилає cookie під час\nміжсайтової навігації верхнього рівня з безпечним методом, тож посилання, на яке\nклацає жертва, або сторінка, що перенаправляє все вікно на\n`https://app.example.com/account/delete?confirm=yes`, приходить уже з сесією.\nOWASP називає це найпоширенішим способом, у який захист на основі SameSite\nпідводить на практиці, а Django будує свій захист на тому самому засновку: `GET`\nта інші безпечні методи не повинні мати побічних ефектів. Тримайте `GET`,\n`HEAD`, `OPTIONS` і `TRACE` без побічних ефектів, а кожну зміну ставте за метод,\nякий покривають ваші перевірки.\n\n**SameSite як увесь захист.** Чернетка про cookie пояснює, чому Lax самого по\nсобі мало: зловмисник однаково може відкрити нове вікно або запустити навігацію\nверхнього рівня, щоб запит вважався same-site, а попередній рендеринг\n(prerendering) може зробити те саме непомітно для користувача. OWASP додає, що\nSameSite прив'язаний до домену, який можна зареєструвати, а не до походження. Запит із\nбудь-якого хоста під example.com вважається same-site для `app.example.com`, тож\nзабутий піддомен, який хтось перехопив, уже опиняється всередині огорожі.\nВважайте SameSite другим шаром, а рішення ухвалюйте на сервері за токеном або\nперевіркою походження.\n\n**Токен, який може підкинути зловмисник.** У наївному шаблоні double-submit\nсервер лише перевіряє, що cookie й поле форми містять те саме випадкове\nзначення. OWASP тепер радить цей шаблон не використовувати, бо будь-хто, хто\nможе записувати cookie для домену, через вразливий сусідній піддомен, захоплення\nDNS або cookie, впроваджений через звичайний HTTP, може задати обидві половини.\nЗапис CWE досі наводить простий подвійно надісланий cookie серед заходів\nпом'якшення, тож тут джерела розходяться, і слід дотримуватися застереження\nOWASP. Зберігайте токен у сесії на сервері або використовуйте підписаний\ndouble-submit cookie від OWASP, прив'язаний до сесії через HMAC.\n\n**Міжсайтовий скриптинг на тому самому сайті.** Скрипт, що виконується на ваших\nвласних сторінках, може прочитати токен із форми й надіслати запит, який за\nбудь-якою мірою є same-origin. Шпаргалка OWASP каже про це прямо: XSS може\nзвести нанівець усі техніки захисту від CSRF. CWE і Django кажуть те саме, а\nнайвідоміший приклад у CWE показує, як ці дві вади працюють разом. Хробак Samy\nчерез XSS вбудував себе в профіль MySpace і додав автора атаки в друзі, а друзі,\nякі переглядали профіль, отримували таку саму зміну у власних профілях; оскільки\nжодна жертва цієї зміни не обирала, CWE вважає CSRF однією з першопричин.\nВважайте кожну знахідку XSS також знахідкою CSRF і виправляйте її першою.\n\n**Перевірка походження, що пропускає забагато.** Перевірка на кшталт\n`origin.startswith(\"https://app.example.com\")` пропускає й\n`https://app.example.com.attacker.example`, і саме від цієї пастки застерігає\nшпаргалка OWASP. Значення `null` — ще одна. За стандартом Fetch форма, надіслана\nзі сторінки з політикою реферера `no-referrer`, приходить з `Origin: null`, а\nOWASP додає, що його можуть дати й переспрямування між різними походженнями та\nфрейми в пісочниці. Порівнюйте походження повністю з фіксованим списком точних\nрядків, а відсутній заголовок чи `null` вважайте невідомим, ніколи не вашим\nвласним походженням.\n\n**Надмірна довіра до preflight.** Власний заголовок запиту — надійний захист для\nAPI, бо браузери надсилають попередній запит (preflight) перед кожним запитом до\nіншого походження, що має такий заголовок. Але це працює, лише якщо API відкидає\nвсе інше. OWASP застерігає, що до JSON API, який приймає й `text/plain`, можна\nдістатися з форми, бо це один із трьох типів вмісту, дозволених простому запиту,\nа політика CORS, що дозволяє облікові дані з усіх піддоменів через регулярний\nвираз, дає кожному, хто перехопив піддомен, змогу надіслати власний заголовок.\nВідкидайте типи вмісту, яких ендпоінт не очікує, і перелічуйте точні походження,\nяким дозволено надсилати запити з обліковими даними.\n\n**Забута форма входу.** CSRF під час входу (login CSRF) працює навпаки:\nзловмисник змушує браузер жертви увійти в обліковий запис самого зловмисника. У\nприкладі OWASP з інтернет-магазином жертва потім вводить дані своєї картки, і\nзловмисник згодом може ними розраховуватися. Документація Django називає login\nCSRF серед атак, від яких захищає її механізм. Захистіть форму входу токеном,\nприв'язаним до попередньої сесії, а коли користувач увійде, знищте цю сесію й\nпочніть нову, як радить OWASP.\n\n**Запити, зібрані з даних зловмисника.** CSRF на боці клієнта (client-side CSRF)\nвиникає, коли власний JavaScript застосунку збирає запит із вхідних даних, які\nконтролює зловмисник, наприклад з URL, імені вікна чи `postMessage`. Скрипт сам\nдодає токен, а запит є same-site, тож його не зупиняють ні токени, ні SameSite;\nOWASP описує це як повернення проблеми confused deputy. Не давайте вхідним даним\nзловмисника визначати адресатів і параметри запитів або обирайте їх із\nфіксованого списку в коді.\n\n## Що почитати далі\n\n- [CWE-352: Cross-Site Request Forgery (CSRF)](https://cwe.mitre.org/data/definitions/352.html)\n  — запис про ваду: складена структура, наслідки, заходи пом'якшення й\n  зафіксовані CVE.\n- [OWASP Cheat Sheet Series: Cross-Site Request Forgery Prevention](https://cheatsheetseries.owasp.org/cheatsheets/Cross-Site_Request_Forgery_Prevention_Cheat_Sheet.html)\n  — токени, Fetch Metadata, перевірки походження, межі SameSite і login CSRF.\n- [W3C: Fetch Metadata Request Headers](https://www.w3.org/TR/fetch-metadata/)\n  — заголовок `Sec-Fetch-Site` і чотири значення, які може надіслати браузер.\n- [IETF draft: Cookies: HTTP State Management Mechanism (draft-ietf-httpbis-rfc6265bis)](https://datatracker.ietf.org/doc/draft-ietf-httpbis-rfc6265bis/)\n  — атрибут SameSite і чому Lax — додатковий рівень захисту, а не ліки; досі\n  Internet-Draft.\n- [Django documentation: Cross Site Request Forgery protection](https://docs.djangoproject.com/en/6.1/ref/csrf/)\n  — вбудований захист фреймворку, що він передбачає і де піддомени його\n  обходять.\n- [OWASP Top 10:2025: A01 Broken Access Control](https://owasp.org/Top10/2025/A01_2025-Broken_Access_Control/)\n  — де CWE-352 стоїть у редакції 2025 року.\n\n\u003chttps://engineer.company/uk/glossary/csrf/\u003e\n","date_modified":"2026-11-12T05:34:23Z","description":"Як підробка міжсайтових запитів обертає браузер, у якому виконано вхід, проти сайту, що йому довіряє, чому SameSite не досить і які перевірки працюють.","formats":{"gemtext":"https://engineer.company/uk/glossary/csrf/index.gmi","gopher":"https://engineer.company/uk/glossary/csrf/gophermap","html":"https://engineer.company/uk/glossary/csrf/","json":"https://engineer.company/uk/glossary/csrf/index.json","markdown":"https://engineer.company/uk/glossary/csrf/index.md","pdf":"https://engineer.company/uk/glossary/csrf/index.pdf"},"kind":"page","language":"uk","title":"Що таке CSRF?","url":"https://engineer.company/uk/glossary/csrf/","version":1}