{"canonical_url":"https://engineer.company/uk/glossary/database-index/","content_markdown":"# Індекс бази даних\n\n## Що це таке\n\nІндекс бази даних — це окрема структура, що зберігається поряд із таблицею й дає\nбазі даних змогу одразу дістатися до рядків, які задовольняють умову, замість\nчитати таблицю від першого рядка до останнього. У повсякденній мові, як і в\nбільшій частині документації PostgreSQL, його називають просто індексом.\nДокументація порівнює його з предметним покажчиком наприкінці книжки: читач,\nякого цікавить одна тема, знаходить її там і відкриває вказані сторінки, а не\nгортає весь том.\n\nВізьмімо таблицю замовлень і умову `WHERE customer_id = 42`. Без індексу на\n`customer_id` PostgreSQL має лише один спосіб відповісти: послідовне сканування,\nяке читає кожен рядок і залишає ті, що підходять. Воно коштує однаково, хоч у\nклієнта два замовлення, хоч дві тисячі, і дорожчає разом із таблицею. З індексом\nна цьому стовпці PostgreSQL спускається кількома рівнями дерева пошуку до\nзаписів для 42 і читає тільки ці рядки. Індекс створюють однією інструкцією,\n`DROP INDEX` його прибирає, і те, і інше можна зробити будь-коли.\n\nКоли індекс уже існує, PostgreSQL оновлює його разом із таблицею під час кожного\nзапису, а планувальник запитів для кожного запиту окремо вирішує, чи дешевше\nскористатися індексом, ніж сканувати. Сам SQL індексу не називає, тож один\nіндекс може пришвидшити `SELECT`, `UPDATE` чи `DELETE` з умовою пошуку, а також\nз'єднання таблиць.\n\nPostgreSQL має кілька типів, кожен для свого роду питань:\n\n- **B-tree** — тип за замовчуванням, саме його будує `CREATE INDEX`, якщо не\n  вказано інше. Він відповідає на рівність і порівняння діапазонів (`\u003c`, `\u003c=`,\n  `=`, `\u003e=`, `\u003e`), `BETWEEN`, `IN`, `IS NULL` і `LIKE`, шаблон якого прив'язаний\n  до початку рядка. Записи в ньому впорядковані, тож він може віддавати рядки\n  вже відсортованими.\n- **Hash** зберігає 32-бітний хеш-код кожного значення й відповідає лише на\n  рівність.\n- **GiST** і **SP-GiST** — каркаси для даних на кшталт геометрії, де питання\n  звучить як «перетинається», «містить» чи «найближче до», а не «дорівнює».\n- **GIN** — інвертований індекс для значень, що складаються з багатьох частин,\n  наприклад масивів; він знаходить рядки, значення яких містить заданий елемент.\n- **BRIN** зберігає лише зведення для кожного діапазону блоків таблиці. Він\n  пасує стовпцю, значення якого йдуть у фізичному порядку рядків, як це часто\n  буває з часом вставки.\n\nКрім типу, індекс можна підлаштувати під питання. Унікальний індекс не пропускає\nдублікатів. Складений індекс охоплює кілька стовпців, до 32. Частковий індекс\nмає умову `WHERE` і містить лише рядки, що їй відповідають. Індекс за виразом\nзберігає обчислене значення на кшталт `lower(email)`. А список `INCLUDE` додає\nдо індексу стовпці, за якими не шукають, щоб запит міг отримати відповідь із\nсамого індексу.\n\n## Чому це важливо\n\nРізниця, яку дає індекс, зростає разом із таблицею. На маленькій таблиці\nсканування дешеве, і планувальник часто цілком слушно обирає саме його:\nпрочитати кілька сторінок поспіль дешевше, ніж добиратися до них деревом. На\nдесятках мільйонів рядків різниця між скануванням і пошуком — це різниця між\nсторінкою, що відкривається, і тайм-аутом. Запит, який був швидким на запуску,\nчерез рік може стати повільним, хоча жоден рядок коду не змінився, — просто\nтаблиця, яку він читає, виросла.\n\nІндекси не безкоштовні, і рахунок приходить під час запису. Кожна вставка додає\nзапис до кожного індексу таблиці. Оновлення може уникнути цього лише як\nheap-only tuple, або HOT-оновлення: нова версія рядка лишається на тій самій\nсторінці й не потребує нових записів в індексах, а PostgreSQL дозволяє таке\nтільки тоді, коли оновлення не змінює жодного стовпця, який використовують\nіндекси таблиці. Індекси BRIN не враховуються, бо зберігають лише зведення. Тож\nкожен індекс звужує дешевий шлях, і саме тому документація радить видаляти\nіндекси, якими користуються рідко або ніколи. Таблиця з дюжиною індексів платить\nдюжину разів за кожну вставку.\n\nПобудова індексу теж має ціну. Звичайний `CREATE INDEX` дозволяє іншим сеансам\nчитати таблицю, але блокує запис у неї, доки побудова не завершиться, а\nдокументація попереджає, що на дуже великій таблиці це може тривати багато\nгодин.\n\nІ нарешті, індекс корисний рівно настільки, наскільки планувальник вирішить ним\nскористатися, а планувальник спирається на статистику, яку збирає `ANALYZE`.\nПитати треба не «чи є індекс?», а «чи користуються ним запити, що мають\nзначення?», і відповідь на це дає `EXPLAIN`.\n\n## Як це виглядає на практиці\n\nСторінка облікового запису інтернет-магазину показує двадцять останніх замовлень\nклієнта:\n\n```sql\nSELECT id, created_at, total\nFROM   orders\nWHERE  customer_id = 42\nORDER  BY created_at DESC\nLIMIT  20;\n```\n\nЯкщо є лише первинний ключ на `id`, PostgreSQL мусить прочитати всю таблицю\n`orders`, відібрати рядки клієнта, відсортувати їх і відкинути все, крім\nдвадцяти. `EXPLAIN` це показує: `Seq Scan` по `orders`, де умова стоїть як\n`Filter`, а над ним сортування. `EXPLAIN ANALYZE` ще й виконує запит і виводить\nсправжню кількість рядків і час поруч з оцінками.\n\nІндекс, що відповідає цьому питанню, ставить стовпець рівності першим, а\nстовпець сортування — другим:\n\n```sql\nCREATE INDEX CONCURRENTLY orders_customer_created_idx\nON orders (customer_id, created_at);\n```\n\nЗапустіть `EXPLAIN` ще раз, і сканування таблиці стане скануванням індексу\n`orders_customer_created_idx`, де `customer_id = 42` тепер показано як\n`Index Cond`, а не як фільтр. Зникає й сортування. B-tree тримає записи клієнта\n42 упорядкованими за `created_at`, PostgreSQL може прочитати їх у зворотному\nпорядку, щоб отримати найновіші першими, а з `LIMIT` зупиняється після двадцяти\nзаписів і решти не торкається.\n\nПорядок стовпців має значення. Той самий індекс обслуговує запит лише за\n`customer_id`, бо це його перший стовпець, а от звіт про всі вчорашні\nзамовлення, що фільтрує тільки за `created_at`, отримує від нього значно менше.\nУ складеному B-tree частину індексу, яку доведеться прочитати, звужують рівність\nна перших стовпцях і діапазон на наступному. PostgreSQL 18 уміє skip scan, тобто\nповторює пошук для кожного окремого значення першого стовпця, але планувальник\nзазвичай обирає його лише тоді, коли таких значень мало, а ідентифікаторів\nклієнтів багато. Якщо звіт важливий, йому потрібен власний індекс на\n`created_at`. А в зворотному порядку, `(created_at, customer_id)`, індекс\nрозкидав би замовлення клієнта 42 по всьому своєму обсягу.\n\nНотатка про те,\n[як оптимізувати базу, перш ніж її шардувати](/uk/notes/optimise-before-you-shard/),\nставить індекси першими серед виправлень, які впорядковує за віддачею, щойно\n`EXPLAIN (ANALYZE, BUFFERS)` показав, які сканування виконує навантажений запит. Її власний приклад — частковий\nіндекс `units_unsold`, що містить лише одиниці, які ще в продажу, тож під час\nрозпродажу він зменшується, а не росте. Нотатка рахує й ціну. На її таблиці всі\n2000 резервувань, що задавали `reserved`, `reserved_at` і `order_id`, були\nHOT-оновленнями, а з 2000 оновлень, що задавали `sold`, стовпець, який читає\nчастковий індекс, — жодне. Вона радить видаляти індекси, у яких `idx_scan` у\n`pg_stat_user_indexes` так і лишається нулем.\n\nКейс про [кращий вибір ключа](/uk/portfolio/quicker-answers-from-a-better-choice-of-key/) показує, чому значення, які потрапляють у B-tree, важать не менше за стовпці. Випадкові UUID розпорошують вставки по всьому індексу, що може спричиняти фрагментацію. На платформі впорядкований за часом UUID v7 став типовим вибором для первинних ключів сутностей; мітка часу в старших бітах забезпечує часовий порядок нових ідентифікаторів. Зменшення фрагментації та пришвидшення запитів були цілями проєктування; зафіксований результат — налаштоване правило вибору ключів, а порівняльного бенчмарку робочого навантаження до й після зміни в кейсі немає.\n\n## Де виникають проблеми\n\n**Новий індекс зупиняє запис у таблицю.** Звичайний `CREATE INDEX` на\nнавантаженій таблиці блокує вставки, оновлення й видалення на весь час побудови,\nі рутинне розгортання перетворюється на простій. Використовуйте\n`CREATE INDEX CONCURRENTLY`: він сканує таблицю двічі й чекає на транзакції, які\nмогли б скористатися індексом, тож триває значно довше, зате запис не\nзупиняється. Його не можна виконати всередині блоку транзакції, тож інструменту\nміграцій, який загортає кожен крок у транзакцію, треба окремо вказати виконати\nцю інструкцію самостійно. На одній таблиці одночасно може будуватися лише один\nтакий індекс.\n\n**Паралельна побудова падає й лишає недійсний індекс.** Взаємоблокування або\nдубльоване значення під час побудови унікального індексу змушує\n`CREATE INDEX CONCURRENTLY` завершитися помилкою, але розпочатий індекс\nлишається в каталозі з позначкою недійсного. Запити його ігнорують, проте кожен\nзапис і далі платить за його підтримку, а недійсний унікальний індекс може й\nнадалі забезпечувати унікальність. Команда `\\d` у psql показує його з позначкою\n`INVALID` після визначення. Видаліть його й запустіть паралельну побудову знову\nабо перебудуйте через `REINDEX INDEX CONCURRENTLY`.\n\n**Запит ховає стовпець усередині функції.** Індекс на `email` нічим не допоможе\nумові `WHERE lower(email) = 'ana@example.com'`, бо в індексі лежить `email`, а\nне `lower(email)`. Проіндексуйте саме той вираз, який використовує запит:\n\n```sql\nCREATE INDEX users_lower_email_idx ON users (lower(email));\n```\n\nВираз обчислюється під час кожної вставки й кожного оновлення, що не є HOT, тому\nдокументація радить індекси за виразами там, де швидкість вибірки важить більше,\nніж швидкість запису.\n\n**Накопичуються індекси, якими ніхто не користується.** Кожен індекс, доданий\n«про всяк випадок», коштує під час кожного запису й може унеможливити\nHOT-оновлення. `pg_stat_user_indexes` рахує сканування, розпочаті на кожному\nіндексі, у стовпці `idx_scan`, а час останнього записує в `last_idx_scan`:\n\n```sql\nSELECT relname, indexrelname, idx_scan, last_idx_scan\nFROM   pg_stat_user_indexes\nWHERE  idx_scan = 0\nORDER  BY relname;\n```\n\nПерш ніж видаляти, придивіться. Індекс, на якому тримається первинний ключ чи\nобмеження унікальності, робить свою справу, навіть якщо жоден запит його не\nчитає, а нуль мало що означає на сервері, який щойно почав приймати трафік.\n\n**Планувальник ігнорує добрий індекс.** Після масового завантаження статистика\nвідстає від даних, оцінки хибні, і сканування перемагає на папері. Виконайте\n`ANALYZE`: документація вважає, що без нього судити про використання індексів\nмарно. Тестуйте й на реалістичних обсягах: на сотні рядків, які вміщуються на\nодній сторінці диска, жоден індекс не обжене читання цієї сторінки. Щоб\nз'ясувати, чи індекс узагалі може бути використаний, задайте\n`enable_seqscan = off` у тестовому сеансі й запустіть `EXPLAIN` знову. Якщо план\nі далі сканує таблицю, умова не відповідає індексу.\n\n## Що почитати далі\n\n- [Indexes: Introduction](https://www.postgresql.org/docs/current/indexes-intro.html)\n  — для чого потрібен індекс, як його створити й видалити і чим він обтяжує\n  кожен запис.\n- [Index Types](https://www.postgresql.org/docs/current/indexes-types.html) —\n  B-tree, Hash, GiST, SP-GiST, GIN і BRIN та оператори, на які відповідає кожен\n  із них.\n- [Multicolumn Indexes](https://www.postgresql.org/docs/current/indexes-multicolumn.html)\n  — як порядок стовпців визначає, що може звузити B-tree, і коли спрацьовує skip\n  scan.\n- [CREATE INDEX](https://www.postgresql.org/docs/current/sql-createindex.html) —\n  повний синтаксис, зокрема `CONCURRENTLY`, `INCLUDE`, часткові індекси та\n  відновлення після невдалої побудови.\n- [Using EXPLAIN](https://www.postgresql.org/docs/current/using-explain.html) —\n  як читати план: типи сканування, оцінки вартості й справжні цифри з\n  `EXPLAIN ANALYZE`.\n- [Examining Index Usage](https://www.postgresql.org/docs/current/indexes-examine.html)\n  — чому спершу потрібні `ANALYZE` і реальні дані та як перевірити, чи індекс\n  узагалі можна використати.\n\n\u003chttps://engineer.company/uk/glossary/database-index/\u003e\n","date_modified":"2026-11-12T05:34:23Z","description":"Як індекс бази даних перетворює сканування таблиці на пошук: типи індексів у PostgreSQL, ціна кожного запису і як перевірити, що індекс працює.","formats":{"gemtext":"https://engineer.company/uk/glossary/database-index/index.gmi","gopher":"https://engineer.company/uk/glossary/database-index/gophermap","html":"https://engineer.company/uk/glossary/database-index/","json":"https://engineer.company/uk/glossary/database-index/index.json","markdown":"https://engineer.company/uk/glossary/database-index/index.md","pdf":"https://engineer.company/uk/glossary/database-index/index.pdf"},"kind":"page","language":"uk","title":"Що таке індекс бази даних?","url":"https://engineer.company/uk/glossary/database-index/","version":1}