{"canonical_url":"https://engineer.company/uk/glossary/downtime/","content_markdown":"# Простій\n\n## Що це таке\n\nПростій — це час, коли сервіс не працює для тих, хто від нього залежить. Його\nще називають збоєм, відмовою або недоступністю. Протилежне поняття — час\nбезвідмовної роботи (uptime), а частка часу, коли сервіс працює, — це його\nдоступність, яку зазвичай подають у відсотках за місяць або за рік.\n\nНайпростіший випадок — повна зупинка: сайт не завантажується, API відхиляє\nз'єднання, база даних лежить. Звичайний випадок заплутаніший. Оформлення\nзамовлення обривається за тайм-аутом, хоча каталог працює; сторінка входу\nвідкривається, але відкидає кожен пароль; API відповідає на один запит із трьох.\nДля кожного, кому потрібен саме цей шлях, це простій, навіть якщо перевірка\nсправності, спрямована на головну сторінку, світиться зеленим. Корисне\nвизначення рахує те, що можуть зробити користувачі, а не те, чи працює процес.\n\nПростій буває двох видів. Неплановий — це збій, якого ніхто не обирав: диск,\nневдалий деплой, прострочений сертифікат, залежність, що впала першою. Плановий\nпростій обирають заздалегідь, зазвичай у вікні обслуговування, щоб оновити,\nмігрувати чи перенести щось, чого не можна змінювати, поки воно обслуговує\nтрафік. З плановим простоєм легше жити, бо користувачів можна попередити, але\nвін однаково зменшує доступність, якщо угода прямо його не виключає.\n\nДля самої цієї миті HTTP має власний словник. RFC 9110 відводить клас кодів\nстану 5xx для сервера, який знає, що помилився або не здатен виконати запитане.\nТри з цих кодів під час збою означають різне. 502 Bad Gateway повідомляє, що\nпроксі отримав некоректну відповідь від сервера за ним. 504 Gateway Timeout —\nщо проксі надто довго чекав на відповідь. А 503 Service Unavailable надсилають\nсвідомо: специфікація пов'язує його з тимчасовим перевантаженням або\nзапланованим обслуговуванням і дозволяє серверу сказати, коли повертатися:\n\n```http\nHTTP/1.1 503 Service Unavailable\nRetry-After: 120\n```\n\nТак браузери, API-клієнти й пошукові роботи дізнаються, що стан тимчасовий, і\nотримують пораду зачекати дві хвилини. Це зовсім інше повідомлення, ніж зламана\nсторінка, віддана з кодом успіху.\n\n## Чому це важливо\n\nЦілі доступності записують дев'ятками, а дев'ятки можна перевести в час. Для\nроку з 365 днів, тобто 8 760 годин, кожна ціль дозволяє стільки простою:\n\n- 99%: 87,6 години на рік, близько трьох з половиною діб;\n- 99,9%: 8,76 години на рік, або 43,2 хвилини за 30-денний місяць;\n- 99,95%: 4,38 години на рік, або 21,6 хвилини за 30-денний місяць;\n- 99,99%: 52,56 хвилини на рік;\n- 99,999%: близько 5,26 хвилини на рік.\n\nКожна додаткова дев'ятка зменшує запас удесятеро, а ціна її досягнення стрімко\nзростає. За доступності 99,9% людина встигає прокинутися, увійти в систему,\nзнайти проблему й виправити її в межах місячного бюджету. За 99,99% на весь рік\nприпадає менше години, чого вистачить хіба що на один інцидент, тож відновлення\nмусить бути автоматичним. За 99,999% навіть звичайний перезапуск має минати\nнепомітно для користувачів.\n\nЗалежності перемножуються. Запит, якому потрібні балансувальник навантаження,\nзастосунок і база даних, кожен із яких доступний 99,9% часу й відмовляє\nнезалежно від інших, обслуговується лише тоді, коли працюють усі три: 0,999³,\nтобто близько 99,7%, або приблизно 26 годин простою на рік замість 8,76. Сервіс\nне може бути доступнішим за ланцюжок того, від чого він залежить, хіба що\nприбере ланки з ланцюжка або продублює їх.\n\nПланування починається з бізнесу. Посібник NIST із планування безперервності\nдля федеральних систем США, SP 800-34, називає три числа, які варто узгодити\nдо першої аварії. Максимально допустимий простій (maximum tolerable downtime,\nMTD) — це загальна тривалість збою, яку готовий прийняти власник системи.\nЦільовий час відновлення (recovery time objective, RTO) — як довго система може\nлишатися недоступною, перш ніж наслідки стануть неприйнятними; він має бути\nкоротшим за MTD. Цільова точка відновлення (recovery point objective, RPO) —\nмомент у минулому, до якого мають бути відновлені дані з останньої резервної\nкопії, тож вона вимірює допустиму втрату даних, а не тривалість простою. Коли ці\nтри числа записано, розклад резервного копіювання й схема перемикання на резерв\nстають відповіддю на запитання, а не здогадками.\n\n## Як це виглядає на практиці\n\nНа\n[IPTV- та OTT-платформі з клієнтами в Китаї, США та Німеччині](/uk/portfolio/ran-24-7-support-for-1000-iptv-ott-servers/)\nкожна година була для когось праймтаймом, тож тихої години для обслуговування\nпросто не існувало. Цілодобова підтримка охоплювала близько тисячі серверів, а\nтакож чимало систем, що належали самим клієнтам. Значна частина роботи полягала\nв тому, щоб помітити відхилення до того, як воно переросте в збій, бо в прямій\nтрансляції простій — це чийсь телевізор, що перестав показувати. Платформа\nлишалася безперервно доступною для глобальної аудиторії.\n\nУ компанії середнього розміру\n[десять серверів баз даних PostgreSQL і SQL Server тримали 99,9% безвідмовної роботи](/uk/portfolio/ran-10-postgresql-and-ms-sql-servers-on-ubuntu/),\nщо за розрахунком вище означає запас 8,76 години на рік для кожного. За цим\nчислом стояли автоматичне резервне копіювання через `pg_dump` і завдання SQL\nServer Agent із політиками збереження та офсайт-зберіганням, моніторинг у\nPrometheus і Grafana, а також задокументовані процедури аварійного відновлення,\nзокрема відновлення на конкретний момент часу й перемикання на резерв.\n\nА на парку з\n[тридцяти серверів Ubuntu, чиє налаштування радше накопичувалося, ніж проєктувалося](/uk/portfolio/managed-30-ubuntu-linux-vps-instances/),\nаварійне відновлення перебудували на резервних копіях і процедурах відновлення,\nякі справді перевірялися. Мережеву конфігурацію звели до одного захищеного\nбазового рівня на всіх інстансах. Ризик простою знизився, а шляхи відновлення\nбули перевірені ще до того, як комусь знадобилися.\n\n## Де виникають проблеми\n\n**Моніторинг сидить усередині збою.** Перевірка справності, що працює на тому\nсамому сервері чи в тому самому дата-центрі, і далі світиться зеленим, поки\nкористувачі натрапляють на прострочений сертифікат TLS, зламаний запис DNS або\nбалансувальник, що вказує в порожнечу. Перевіряйте ззовні, з кількох місць, тим\nшляхом, яким іде справжній користувач, і надсилайте сповіщення за тим, що бачить\nсаме ця перевірка.\n\n**Сторінка помилки відповідає кодом 200.** Фреймворк, що показує привітну\nсторінку помилки з кодом успіху, ховає збій від моніторингу, від клієнтів, які\nмогли б повторити запит, і від пошукових роботів, що можуть проіндексувати\nсторінку помилки замість справжньої. Помилки мають нести код помилки, а на час\nзапланованого обслуговування сервер має відповідати 503 із заголовком\nRetry-After.\n\n**Резервну копію жодного разу не відновлювали.** Резервна копія доводить лише\nте, що байти скопійовано. Доки відновлення не запустили, не заміряли й не\nзвірили з даними, час відновлення залишається припущенням, і часто він значно\nдовший за RTO на папері. Відновлюйте за розкладом, в окреме середовище, і\nзаписуйте, скільки це тривало. Те саме стосується перемикання: резервний сервер,\nякий ще ніколи не перебирав навантаження, — це надія, а репетиція перемикання в спокійних умовах допомагає виявити проблеми ще до\nінциденту.\n\n**Релізи спричиняють ті самі збої, яким мали запобігти.** Розгортання, що\nзупиняє стару версію, перш ніж нова готова, залишає прогалину на кожному\nрелізі. Зміна схеми, що переписує велику таблицю під ексклюзивним блокуванням,\nблокує кожен запит до неї, доки не завершиться. Викочуйте нові інстанси за\nперевіркою готовності (readiness), перш ніж зупиняти старі; розбивайте зміни\nсхеми на крок розширення (expand) і пізніший крок звуження (contract), щоб у\nпроміжку працював і старий, і новий код; а в Kubernetes задайте\nPodDisruptionBudget, щоб виведення вузла з роботи (drain) не могло зупинити всі\nрепліки одночасно.\n\n## Що почитати далі\n\n- [RFC 9110: HTTP Semantics, section 15.6](https://www.rfc-editor.org/rfc/rfc9110#section-15.6)\n  — коди стану 5xx, зокрема 503 і його підказка Retry-After.\n- [NIST SP 800-34 Rev. 1: Contingency Planning Guide for Federal Information Systems](https://csrc.nist.gov/pubs/sp/800/34/r1/upd1/final)\n  — документ, де визначено максимально допустимий простій, RTO і RPO.\n- [PostgreSQL: High Availability, Load Balancing, and Replication](https://www.postgresql.org/docs/current/high-availability.html)\n  — резервні сервери й перемикання так, як їх описує посібник самої бази даних.\n- [PostgreSQL: Continuous Archiving and Point-in-Time Recovery](https://www.postgresql.org/docs/current/continuous-archiving.html)\n  — базова резервна копія та архів WAL, на яких тримається відновлення на\n  конкретний момент часу.\n- [Kubernetes: Disruptions](https://kubernetes.io/docs/concepts/workloads/pods/disruptions/)\n  — добровільні переривання та PodDisruptionBudget, що їх обмежують.\n\n\u003chttps://engineer.company/uk/glossary/downtime/\u003e\n","date_modified":"2026-11-12T05:34:23Z","description":"Що таке простій, години на рік за доступності 99,9%, планові й аварійні збої та як тести відновлення допомагають оцінити час відновлення.","formats":{"gemtext":"https://engineer.company/uk/glossary/downtime/index.gmi","gopher":"https://engineer.company/uk/glossary/downtime/gophermap","html":"https://engineer.company/uk/glossary/downtime/","json":"https://engineer.company/uk/glossary/downtime/index.json","markdown":"https://engineer.company/uk/glossary/downtime/index.md","pdf":"https://engineer.company/uk/glossary/downtime/index.pdf"},"kind":"page","language":"uk","title":"Що таке простій?","url":"https://engineer.company/uk/glossary/downtime/","version":1}