{"canonical_url":"https://engineer.company/uk/glossary/firewall/","content_markdown":"# Брандмауер\n\n## Що це таке\n\nБрандмауер — це фільтр на шляху мережевого трафіку, який звіряє кожен пакет\nабо з'єднання зі списком правил, а тоді пропускає його, відкидає або повертає\nвідмову. Він буває програмою на тому самому комп'ютері, який захищає, окремим\nпристроєм між двома мережами або сервісом, який хмарний провайдер ставить\nперед віртуальною машиною. В ІТ-розмові частіше чути «фаєрвол», у нормативних\nдокументах — «міжмережевий екран», адміністратори Linux кажуть просто\n«пакетний фільтр», а хмарні провайдери називають свої фаєрволи, наприклад,\nsecurity group. Брандмауерів зазвичай кілька, шарами: один у провайдера,\nдругий на самому сервері.\n\nНастанова NIST SP 800-41 Rev. 1 від вересня 2009 року поділяє їх за тим,\nскільки трафіку вони читають. Пакетний фільтр дивиться на адреси, протокол і\nномери портів, по одному пакету за раз. Брандмауер зі станом (stateful) ще й\nпам'ятає з'єднання, тож відповідь на запит, який сервер надіслав сам, проходить\nбез окремого правила. Шлюз-посередник прикладного рівня (application-proxy\ngateway) завершує з'єднання і читає протокол усередині нього. Брандмауер на\nрівні хоста працює на тому сервері чи ноутбуці, який охороняє, і знає, якій\nпрограмі належить сокет.\n\nНа сервері з Linux фільтрацію виконує підсистема netfilter у ядрі. nftables, що\nз'явився в ядрі з версії 3.13, замінює старіші інструменти iptables, а оболонки\nна кшталт ufw пишуть правила за тих, хто волів би описати намір, а не будувати\nланцюжки. Хоч би що їх писало, модель однакова: упорядкований список, який\nчитають згори, і перше правило, що збіглося, вирішує, що станеться з пакетом.\n\nБрандмауер часто плутають із сусідніми інструментами. Брандмауер\nвебзастосунків (WAF) читає HTTP-запити й блокує в них шаблони атак, тоді як\nмережевий фаєрвол тримається адрес і портів. Інструмент, що блокує адреси за\nпідозрілу поведінку, читає журнали й додає проти них тимчасові правила, тож\nпрацює поверх брандмауера. VPN вирішує, хто взагалі перебуває в мережі. Кожен\nвідповідає на своє запитання, а список правил лишається основою під усіма\nними.\n\n## Чому це важливо\n\nКожна служба, що слухає на публічній адресі, — це двері, а брандмауер — опис\nтого, які двері існують. Рішення, яке ухвалює команда, має три частини: де\nживе брандмауер, що він дозволяє за замовчуванням і хто має право його\nзмінювати.\n\nБрандмауер провайдера зупиняє трафік ще до машини, працює далі, навіть якщо\nхтось отримав root на сервері, і не забирає в сервера жодного циклу\nпроцесора. Його правила живуть у консолі чи API, поза власною конфігурацією\nсервера, тож вони розходяться з дійсністю, якщо їх не описати кодом.\nБрандмауер на хості переїжджає разом із машиною, може обмежити частоту\nз'єднань до одного порту, і його можна перевірити із самої машини, але\nскомпрометований root здатен його переписати — так само, як і програми, що\nкерують власними правилами. Тримати обидва — звична й розумна практика, а\nціна — два списки, які треба вести синхронно: кожен відкритий чи закритий\nпорт означає зміну у двох місцях.\n\nДруга частина — поведінка за замовчуванням. NIST радить відхиляти весь\nтрафік, який явно не дозволено, і щодо вхідного трафіку з цим погоджуються\nмайже всі. Фільтрація вихідного трафіку — місце, де компроміс стає відчутним:\nвона обмежує, куди може дістатися зламана служба, але й зупиняє оновлення\nпакетів, поновлення сертифікатів і моніторинг, доки кожне призначення не\nотримає своє правило.\n\nТретя частина — відповідальність. Брандмауер у режимі заборони за\nзамовчуванням правильний рівно настільки, наскільки правильний список портів,\nякий хтось задекларував, тож найціннішим є саме цей список: у системі\nконтролю версій і звірений із живими правилами. Саме програмне забезпечення\nбезкоштовне в усіх поширених дистрибутивах Linux, а платити доводиться\nувагою, потрібною, щоб декларація лишалася правдивою. І брандмауер — це друга\nлінія. Службу, що слухає лише на адресі loopback, ззовні не досягти, хоч би\nщо казали правила, і це надійніша гарантія, ніж забороняльне правило перед\nслужбою, яка слухає на всіх адресах.\n\n## Як це виглядає на практиці\n\nТри фрагменти інфраструктурної роботи компанії показують брандмауер із трьох\nбоків: як його перевіряють, коли його створюють і що може його обійти.\n\nНа одному сервері обмеження частоти для порту SSH рік простояло у списку\nправил, і жоден пакет до нього не дійшов, бо ширше дозвільне правило вище\nспрацьовувало першим. Інструменти статусу весь рік показували це обмеження,\nі слушно: воно існувало.\n[Перевірки переписали так, щоб вони читали позицію правил](/uk/portfolio/verified-firewall-rules-by-position/),\nа не лише їхню наявність: тепер вони звіряють порядок у нумерованому переліку\nта в ланцюжку, яким ядро фільтрує насправді, із задуманим. Кожен порт\nотримує одне правило, і кожне правило називає протокол; SSH має обмеження\nчастоти й окремого дозволу не має. П'ять публічних портів оголошено разом і\nперевіряють як набір, тож відкритий порт, якого в оголошенні немає, робить\nперевірку червоною, а звіт безпеки перелічує правила в тому порядку, в якому\nїх зустрічають пакети, з приміткою, як цей порядок читати.\n\nПерший сервер зібрали руками, і брандмауер він отримав лише потім, тож був\nпроміжок часу, коли свіжа машина була досяжна з інтернету. Для другого\nсервера в іншого провайдера\n[брандмауер створює окремий плей ще до появи машини](/uk/portfolio/provisioned-a-second-server-from-code/),\nтож нова машина зустрічає інтернет уже з правилами на місці. У того\nпровайдера спершу ставлять теги, бо брандмауерові, що націлюється на теги,\nпотрібно, щоб вони вже існували. Брандмауер кожного\nпровайдера описано прямо через його REST API звичайним HTTP-завданням. У\nсухому прогоні це завдання не виконується, тож зміни репетирують на самому\nплеї брандмауера: брандмауер у провайдера нічого не коштує, і його можна\nвидалити.\n\nТретій стосується контейнерів. Docker вписує власні записи в пакетний фільтр\nядра, і порт, який він публікує для контейнера, перевіряється раніше за все,\nщо поставила на хості роль посилення захисту. Отже, контейнер може стати\nдосяжним ззовні, хоч би що наказали брандмауеру.\n[Контейнери цієї платформи працюють під systemd через Podman і Quadlet](/uk/portfolio/ran-containers-on-podman-and-quadlet/)\nу мережі хоста й не публікують портів, тож контейнерного порту, яким щось\nмогло б обійти правила, просто немає.\n\n## Де виникають проблеми\n\n**Правило є у виводі статусу, але ніколи не спрацьовує.** Правила\nперевіряються по черзі, і виграє перше, що збіглося, тож широкий дозвіл над\nвужчим обмеженням чи забороною повністю його затіняє. Список і далі показує\nобидва. Читайте правила так, як їх читає ядро, — з номерами й по порядку,\nставте конкретні правила над загальними і перевіряйте з машини ззовні:\n\n```sh\nufw status numbered\nnft list ruleset\n```\n\n**Контейнер відповідає на порту, який брандмауер забороняє.** Docker публікує\nпорти, перенаправляючи трафік у таблиці NAT ядра ще до ланцюжків, які фільтрує\nufw, і власна документація Docker визнає, що так конфігурацію брандмауера\nфактично ігнорують. Публікуйте лише на адресу loopback, поставте перед\nсервером брандмауер провайдера або запускайте контейнери без опублікованих\nпортів, як описано вище.\n\n**IPv4 закрито, а IPv6 відчинено навстіж.** Дві родини адрес мають в iptables\nокремі набори правил, а ufw пише правила для IPv6 лише тоді, коли IPv6\nувімкнено в його налаштуваннях за замовчуванням. Сервер із публічною адресою\nIPv6 і правилами лише для IPv4 відкритий на кожному порту, який слухає.\nВикористовуйте таблицю nftables родини `inet`, що бачить обидві, або\nперевіряйте обидва списки, і скануйте IPv6-адресу сервера ззовні.\n\n**Сесія SSH завмирає тієї ж миті, коли вмикається брандмауер.** Заборона за\nзамовчуванням почала діяти раніше за правило для SSH, або демон SSH перенесли\nна інший порт, а правило досі згадує 22. Додавайте правило для SSH першим,\nтримайте консоль провайдера відкритою в іншому вікні й плануйте автоматичний\nвідкат за кілька хвилин, який скасовують, щойно нова сесія увійшла.\n\n**Правило відкриває більше, ніж задумав автор.** В ufw правило, що називає\nпорт без протоколу, відкриває його і для TCP, і для UDP. Указуйте протокол у\nкожному правилі й декларуйте очікувану поверхню цілком, щоб усе зайве валило\nперевірку, а не чекало наступного аудиту.\n\n## Що почитати далі\n\n- [Firewall](https://csrc.nist.gov/glossary/term/firewall)\n  — визначення, якими користуються публікації NIST, кожне з посиланням на своє\n  джерело.\n- [SP 800-41 Rev. 1: Guidelines on Firewalls and Firewall Policy](https://csrc.nist.gov/pubs/sp/800/41/r1/final)\n  — типи брандмауерів, заборона за замовчуванням і ведення правил, від NIST.\n- [ufw(8)](https://manpages.ubuntu.com/manpages/noble/man8/ufw.8.html)\n  — оболонка брандмауера в Ubuntu, зокрема порядок правил і правило `limit`.\n- [nftables wiki](https://wiki.nftables.org/wiki-nftables/index.php/Main_Page)\n  — документація проєкту netfilter для підсистеми, що замінює iptables.\n- [Packet filtering and firewalls](https://docs.docker.com/engine/network/packet-filtering-firewalls/)\n  — власний опис Docker того, як опубліковані порти обходять правила хоста.\n\n\u003chttps://engineer.company/uk/glossary/firewall/\u003e\n","date_modified":"2026-10-20T21:59:50Z","description":"Брандмауер на сервері чи в хмарі, чому порядок правил важить більше за їхню кількість і які прогалини ховаються за охайним виводом статусу.","formats":{"gemtext":"https://engineer.company/uk/glossary/firewall/index.gmi","gopher":"https://engineer.company/uk/glossary/firewall/gophermap","html":"https://engineer.company/uk/glossary/firewall/","json":"https://engineer.company/uk/glossary/firewall/index.json","markdown":"https://engineer.company/uk/glossary/firewall/index.md","pdf":"https://engineer.company/uk/glossary/firewall/index.pdf"},"kind":"page","language":"uk","title":"Що таке брандмауер?","url":"https://engineer.company/uk/glossary/firewall/","version":1}