{"canonical_url":"https://engineer.company/uk/glossary/font/","content_markdown":"# Шрифт\n\n## Що це таке\n\nШрифт — це файл із гліфами, намальованими формами символів, і таблицями, що\nзіставляють символи з гліфами та задають проміжки й метрики компонування\nтексту. Шрифт, який віддає сайт, називають вебшрифтом. CSS обирає накреслення,\nfont face, за такими властивостями, як родина, насиченість і стиль; кожній\nкомбінації не обов'язково відповідає окремий файл. Статичний файл шрифту\nзазвичай містить одну насиченість і стиль, а варіативний може охоплювати\nдіапазони насиченості та стилів.\n\nТипографи розрізняють дизайн і його файли. Ubuntu — це гарнітура; Ubuntu Light і\nUbuntu Bold Italic — її накреслення, кожне в окремому файлі. CSS тримає той\nсамий поділ. Родина шрифтів об'єднує накреслення під однією назвою, а кожне\nправило `@font-face` описує одне накреслення: до якої родини воно належить,\nзвідки його брати, яку насиченість і стиль воно покриває, які символи може\nнамалювати і що показувати, поки воно завантажується.\n\n```css\n@font-face {\n    font-family: \"Reading Serif\";\n    src:\n        local(\"Reading Serif Regular\"),\n        local(\"ReadingSerif-Regular\"),\n        url(\"/fonts/reading-serif-400.woff2\") format(\"woff2\");\n    font-weight: 400;\n    font-style: normal;\n    font-display: swap;\n}\n\nbody {\n    font-family: \"Reading Serif\", Georgia, serif;\n}\n```\n\nВластивість `font-family` на елементі — це список, який читають зліва направо.\nСпецифікація обирає родину й накреслення для кожного символу у фрагменті тексту:\nбере перше накреслення, що має потрібну насиченість і стиль і містить гліф для\nцього символу. Тож один рядок може бути набраний двома шрифтами, коли першому\nбракує літери, а загальна назва в кінці списку, `serif`, `sans-serif`,\n`monospace` чи `system-ui`, гарантує, що решту завжди візьме якийсь встановлений\nшрифт.\n\nУ вебі файл майже завжди має формат WOFF2: ті самі контури й таблиці OpenType чи\nTrueType, перепаковані для передавання й стиснуті Brotli. Усередині таблиця\n`cmap` зіставляє кожен код символу з гліфом, а інші таблиці несуть числа,\nпотрібні рушію верстки: ascent, descent і line gap, а також де лежить\nпідкреслення і яка його товщина. Ці числа визначають висоту рядка й проміжки не\nменше, ніж форми літер визначають вигляд.\n\n## Чому це важливо\n\nДля статичних шрифтів кожна насиченість і стиль зазвичай потребують окремого\nзавантаження. Дизайн, у якому звичайне, курсивне й жирне накреслення\nпостачаються як окремі статичні файли, ставить три файли між читачем і набраним\nними текстом, і кожен додає байтів до першого відвідування. Варіативний шрифт може поєднати насиченості й стилі в\nодному файлі, але чи зменшить це обсяг переданих байтів, залежить від потрібних\nфайлів і накреслень.\nДескриптор `unicode-range`\nдає змогу розділити родину на частини за системою письма, а специфікація\nзабороняє браузерові завантажувати частину для символів поза її діапазоном, тож\nсторінка отримує лише ті частини, яких потребує її текст.\n\nТекст у вебшрифті можна намалювати лише після того, як прибуде файл, тож\nбраузерові потрібне правило на час очікування. Його задає дескриптор\n`font-display`. Для `block` специфікація рекомендує період блокування в 3\nсекунди, протягом якого текст розміщено, але намальовано невидимим. Для `swap`\nперіод блокування становить 100 мс або менше, резервний шрифт з'являється майже\nодразу, а вебшрифт заміняє його, щойно надійде. Для `fallback` вікно заміни\nкоротке, рекомендовано 3 секунди, після чого сторінка лишає резервний шрифт. Для\n`auto` вирішує браузер, і багато браузерів поводяться з ним як із `block`.\n\nВажить і те, де лежить файл. Запити шрифтів ідуть через CORS, тож шрифт з іншого\nпоходження (origin) завантажується лише тоді, коли той сервер це дозволяє, а\nкожен запит до сервера іншої компанії повідомляє їй адресу читача й те, на якому\nсайті він перебуває. Шрифти з власного хоста сайту прибирають і зайве з'єднання,\nі спостерігача.\n\nШрифт — це програмне забезпечення під ліцензією. SIL Open Font License дозволяє\nвикористовувати, вивчати, змінювати й поширювати шрифти, доки їх не продають\nокремо, і забороняє зміненій версії брати зарезервовану назву шрифту без\nдозволу. Шрифт, куплений для друку, може мати інші умови для вебу, тож\nпрочитайте ліцензію, перш ніж файл потрапить на сервер.\n\nПокриття — останнє питання. Шрифт малює лише ті символи, які перелічує його\n`cmap`. Більша частина кирилиці лежить у діапазоні U+0400–045F, але українська\nлітера ґ живе в U+0490–0491, тож підмножина чи діапазон, складені для\nросійського тексту, віддають її наступному резервному шрифту.\n\n## Як це виглядає на практиці\n\n[Сторінка подяк](/uk/credits/) сайту називає гарнітури, які надходять до\nбраузера читача. Ubuntu від Dalton Maag,\nстворений для Canonical, поширюється за ліцензією Ubuntu Font Licence. Ubuntu\nMono, моноширинне накреслення тієї самої родини, набирає код. Shantell Sans,\nстворений на основі почерку художниці Shantell Martin, яка пише маркером,\nпоширюється за ліцензією SIL Open Font License, і ним написано нотатки на полях.\nУсі три приходять із власного сервера сайту, і сторінка пояснює чому: вебшрифт\nіз чужого CDN — це третя сторона, яка спостерігає, як ви читаєте. Ubuntu Mono і\nShantell Sans завантажуються лише на тих сторінках, де є код або нотатка на\nполях.\n\nЯк розділити одну гарнітуру за системою письма, розповідає\n[нотатка про підкреслення в Safari](/uk/notes/safari-underline-font-subset/).\nНотатка описує попередню схему з шістьма частинами Ubuntu: трьома насиченостями\nдля латиниці й трьома для кирилиці, кожна з оголошеним покриттям символів. За\nтієї схеми англійський і данський текст використовував латинські накреслення,\nа український — кириличні. Усі шість мали одну назву родини, а в Safari накреслення з нелатинським\nдіапазоном погіршує skip-ink, проміжок, який підкреслення лишає навколо нижнього\nвиносного елемента, для кожного символу своєї родини, зокрема й латинського\nтексту. Коли три кириличні оголошення видалили під час виконання, виміряні\nпроміжки зросли з 1,8/1,0/1,0px до 4,5/11,0/5,0px. Виправлення дало кириличним\nнакресленням власну назву родини й поставило її в стек після Ubuntu: три\nперейменовані оголошення й один запис у стеку, Chrome без змін, а українська й\nдалі набрана Ubuntu з ідентичною шириною. Та сама нотатка показує, як сильно\nрізняться власні числа шрифту: Ubuntu оголошує товщину підкреслення 0,056em для\nLight, 0,020em для Medium і 0,120em для Bold.\n\nЦільова сторінка перед\n[власним git-сервером](/uk/portfolio/your-code-on-your-own-hardware/)\nкомпанії була копією дизайну головного сайту, яку підтримували вручну, і кожна\nзнайдена між ними відмінність виявилася випадковістю, а не рішенням. Дві з п'яти\nстосувалися шрифтів: оголошення шрифту, яке на будь-якій машині зі встановленою\nгарнітурою зводило дві насиченості до однієї, і насиченість, для якої не\nпостачався шрифт. Жодної з п'яти не видно на знімку екрана. Копію видалено, і\nтепер цільову сторінку збирають шаблони самого головного сайту.\n\n## Де виникають проблеми\n\n- **Текст невидимий, поки файл завантажується.** За `block`, а часто й за\n  `auto`, повільне з'єднання показує зверстану сторінку без жодного слова аж до\n  кінця періоду блокування. Використовуйте `swap` для основного тексту й\n  попередньо завантажуйте один-два файли, потрібні першому екрану. Попереднє\n  завантаження шрифту вимагає атрибута `crossorigin` навіть для файла з того\n  самого походження, бо воно має збігтися із запитом CORS, який заміняє.\n- **Сторінка підстрибує, коли прибуває шрифт.** Резервний шрифт з іншою шириною\n  і висотою рядків розриває рядки в інших місцях, і заміна їх переверстує.\n  Специфікація радить резервні шрифти з метриками, близькими до метрик\n  вебшрифту. Де такого немає, накреслення `local()` для резервного шрифту з\n  `ascent-override`, `descent-override` і `line-gap-override` вирівнює його\n  вертикальні метрики, тож заміна змінює форми літер, а не макет.\n- **Жирний і курсив, яких ніхто не малював.** Коли родина не має жирного\n  накреслення, браузер може потовщити звичайне, а коли немає курсиву, може його\n  нахилити. Штрихи розпливаються, а прямі літери хиляться. Постачайте кожне\n  накреслення, яке використовує дизайн, або задайте `font-synthesis` значення\n  `none`, щоб відсутнє накреслення під час перевірки проявилося як прямий текст\n  звичайної насиченості, а не підробка.\n- **`local()` приймає накреслення, а не родину.** Назва всередині `local()`\n  відповідає одному накресленню за його повною назвою або назвою PostScript.\n  Якщо написати там назву родини для кожної насиченості, вона може збігтися з\n  одним встановленим накресленням для всіх, і жирний відобразиться звичайним\n  саме на тих машинах, де родину встановлено. Називайте кожне накреслення обома\n  способами або пропустіть `local()`.\n- **Відсутній гліф змішує гарнітури.** Накреслення, якому бракує символу,\n  передає його наступній родині, тож одне слово може показати два дизайни. Надто\n  вузько вирізана підмножина робить те саме з цілою системою письма. Перевіряйте\n  покриття на тексті, який сайт справді публікує, кожною мовою, якою він\n  публікує.\n\n## Що почитати далі\n\n- [CSS Fonts Module Level 4](https://www.w3.org/TR/css-fonts-4/) — `@font-face`,\n  алгоритм зіставлення, `unicode-range`, `font-display` і керування синтезом.\n- [WOFF File Format 2.0](https://www.w3.org/TR/WOFF2/) — як шрифти OpenType і\n  TrueType пакують і стискають для вебу.\n- [OpenType cmap table](https://learn.microsoft.com/en-us/typography/opentype/spec/cmap)\n  — таблиця, що визначає, які символи шрифт може намалювати.\n- [SIL Open Font License](https://openfontlicense.org/open-font-license-official-text/)\n  — сама ліцензія з умовами щодо копій, змінених версій і зарезервованих назв.\n- [WebKit bug 255159](https://bugs.webkit.org/show_bug.cgi?id=255159) — звіт про\n  skip-ink підкреслень у Safari, на якому ґрунтується нотатка сайту.\n\n\u003chttps://engineer.company/uk/glossary/font/\u003e\n","date_modified":"2026-11-12T05:34:23Z","description":"Як браузер обирає, завантажує й підміняє вебшрифт, чим різняться статичні й варіативні файли та звідки беруться невидимий текст, штучна жирність і чужі гліфи.","formats":{"gemtext":"https://engineer.company/uk/glossary/font/index.gmi","gopher":"https://engineer.company/uk/glossary/font/gophermap","html":"https://engineer.company/uk/glossary/font/","json":"https://engineer.company/uk/glossary/font/index.json","markdown":"https://engineer.company/uk/glossary/font/index.md","pdf":"https://engineer.company/uk/glossary/font/index.pdf"},"kind":"page","language":"uk","title":"Що таке шрифт?","url":"https://engineer.company/uk/glossary/font/","version":1}