{"canonical_url":"https://engineer.company/uk/glossary/frontend/","content_markdown":"# Фронтенд\n\n## Що це таке\n\nФронтенд — це частина програмної системи, яку люди бачать і якою керують: сторінки, екрани, форми й\nелементи керування разом із кодом, що їх малює й реагує на введення. Англійською його також пишуть\nfront end або front-end, а у вебі ту саму територію часто називають клієнтською стороною, client\nside.\n\nУ вебі фронтенд складається з трьох мов, які розуміє браузер. HTML задає сторінці структуру й зміст,\nCSS визначає її вигляд, а JavaScript додає поведінку. Браузер — це те, що документ W3C Architecture\nof the World Wide Web називає user agent: програма, яка діє від імені людини, отримує дані із\nсерверів і показує їх. Усе, що фронтенд надсилає браузеру, опиняється на пристрої, який належить\nкомусь іншому.\n\nЙого партнер — бекенд, який зберігає дані, застосовує бізнес-правила й відповідає на запити. Вони\nспілкуються через HTTP, зазвичай за допомогою API. Межу між ними хочеться провести там, де проходить\nмережа, але сучасні фреймворки її розмивають. У Next.js сторінки й шаблони компонування (layouts) за замовчуванням є\n[Server Components](https://react.dev/reference/rsc/server-components): вони створюють те, що бачить\nкористувач, і виконуються на сервері. Директива `\"use client\"` на початку файлу позначає межу, і цей\nфайл, його імпорти та компоненти, які він рендерить, потрапляють у бандл, що вирушає до браузера.\nФронтендом код робить його завдання, представлення й взаємодія, а місце виконання — окреме рішення.\n\n## Чому це важливо\n\nПерше рішення стосується того, де відбувається робота. Архітектурний документ W3C описує спектр, на\nодному кінці якого все робить клієнт, а на іншому все робить сервер, і зазначає, що більшість рішень\nпоєднує обидва підходи. Місце застосунку на цьому спектрі залежить, за словами документа, від\nпотужності клієнта, потужності й навантаження сервера та пропускної здатності між ними. Документ\nназиває компроміс з обох боків: підлаштування вмісту на сервері знижує ефективність кешування, а\nколи кількість можливих клієнтів необмежена, краще масштабується перенесення обчислень на них.\nЗвичні варіанти такі: сторінки, зібрані один раз, сторінки, які сервер рендерить на кожен запит,\nсторінки, складені в браузері, і їхні поєднання. Сторінку, однакову для всіх, найдешевше зібрати\nодин раз і кешувати. Сторінку з даними конкретного користувача десь рендерять на кожен запит, і якщо\nце браузер, кожен читач завантажує код, що виконує цю роботу.\n\nДруге рішення стосується довіри, і робоча відповідь така: сервер вважає все, що надходить від\nфронтенду, неперевіреним. Усе, що доставляє фронтенд, людина за браузером може прочитати, змінити й\nнадіслати повторно. Прихована кнопка чи форма, яка відмовляється відправлятися, — це ввічливість\nщодо чесного користувача й невеликий обхід для будь-кого іншого, тому кожен дозвіл і кожна\nперевірка, які мають значення, повторюються на сервері. Секрети підкоряються тому самому правилу:\nAPI-ключ, що потрапив у бандл, є публічним, хоч би як називалася змінна. Content Security Policy\nобмежує, що може зробити впроваджений скрипт, а її специфікація подає її як багаторівневий захист, який\nдоповнює ретельну валідацію введення й кодування виводу, а не замінює їх.\n\nФронтенд — це також місце, де доступність виграють або програють. WCAG 2.2, рекомендація W3C від\nгрудня 2024 року, встановлює критерії успіху, які можна перевірити, і багато з них залежать від\nрішень у фронтенді: чи можна дістатися до елемента керування й скористатися ним із клавіатури та чи\nповідомляє він допоміжним технологіям своє ім'я й роль. Нативні елементи HTML виконують кілька з цих\nкритеріїв одразу, а власний віджет мусить відтворити кожен вручну.\n\nНарешті, фронтенд, який знає, як база даних зберігає дані, доводиться змінювати щоразу, коли\nзмінюється база, а фронтенд, що обмежується представленням, дає кожній стороні рухатися у власному\nтемпі.\n\n## Як це виглядає на практиці\n\nФронтенд на Next.js 16\n[обирає режим рендерингу для кожної частини застосунку](/uk/portfolio/built-the-next-js-16-frontend-ssr-ssg-and-csr/).\nМаркетингові й публічні сторінки генеруються статично, а інтерактивні частини рендеряться в\nбраузері. На автентифікованому дашборді й великих сторінках-каталогах, де патерн N+1 перетворював\nодну сторінку на каскад мережевих звернень, фабрика `createPrefetchedServerPage` отримує дані\nсторінки на сервері й передає їх клієнту вже заповненими, а стратегію інвалідації кешу\nзадокументовано для кожного запиту. Сторінка, перенесена на фабрику, завантажується за одне\nзвернення, і наступна перенесена сторінка успадковує цю поведінку. Там же сказано, що перехід\nтриває: решта автентифікованого застосунку досі рендериться на клієнті й стоїть у черзі.\n\nУ межах архітектурного внеску засновниці компанії у проєкт NextMariner — морську платформу — [фронтенду відведено одне завдання й нічого більше](/uk/portfolio/a-maritime-platform-built-in-clean-layers/). Фронтенд на Next.js відповідає за відображення та інтерактивність. Навмисно тонкий Go API, побудований на Huma поверх Fiber, маршрутизує й перевіряє запити, застосовує фільтрацію з міркувань безпеки та оркеструє, а бізнес-логіка живе у функціях PostgreSQL. Схема зосереджує зміну бізнес-правила в одному шарі, у SQL, замість того щоб вимагати те саме правило в усіх трьох. Межі записали, а потім забезпечили їх дотримання під час рев'ю коду. Зафіксований результат — розділена відповідальність за відображення, обробку запитів і бізнес-правила.\n\nРобота з посилення захисту застосунку\n[виходить із припущення, що клієнт ворожий](/uk/portfolio/hardened-the-application-with-nonce-based-csp/).\nУ фронтенді проксі-мідлвар Next.js у `proxy.ts` задає Content Security Policy із nonce,\nзгенерованим для кожного запиту, і `strict-dynamic`, а також HSTS і cookie з атрибутом SameSite. Сама межа проходить на сервері. Права доступу, тобто тариф, роль,\nорганізацію й прив'язку до судна, сервер повторно перевіряє на кожен запит, а фронтендні обмеження\nрозглядаються лише як UX: вони визначають, що бачить людина, а сервер визначає, що їй дозволено\nробити.\n\n## Де виникають проблеми\n\nЗбої фронтенду зазвичай мають спільну причину: щось вирішили в браузері, хоча це належало серверу,\nабо навпаки.\n\n**API-ключ з'являється в JavaScript, який може завантажити будь-який відвідувач.** У Next.js змінна\nсередовища потрапляє в бандл браузера, лише коли її назва починається з `NEXT_PUBLIC_`, а будь-яку\nіншу змінну, прочитану з клієнтського коду, замінює порожній рядок. Запит повертається\nнеавторизованим, хтось швидко перейменовує змінну, щоб усе запрацювало, і секрет опиняється в\nпублічному файлі. Код, якому потрібен секрет, варто тримати на сервері, а його модуль позначати\nпакетом `server-only`, щоб імпорт із Client Component зупиняв збирання. Кожен ключ, який уже\nпотрапив у реліз, треба замінити.\n\n```ts\nimport \"server-only\";\nexport async function getInvoices(customerId: string) {\n    const url = `${process.env.BILLING_URL}/customers/${customerId}/invoices`;\n    const headers = { Authorization: `Bearer ${process.env.BILLING_KEY}` };\n    const res = await fetch(url, { headers });\n    return res.json();\n}\n```\n\n**Користувач дістається записів, які інтерфейс від нього приховав.** Перевірка дозволів жила у\nфронтенді як route guard, прихований пункт меню або вимкнена кнопка. Будь-хто, хто читає мережевий\nтрафік, може викликати API напряму з іншими параметрами. Кожне право варто перевіряти на сервері на\nкожен запит, щодо користувача, який увійшов, і конкретного запису, а перевірки у фронтенді вважати\nзручністю для чесних користувачів.\n\n**Сторінка заповнюється по одному спінеру за раз.** Кожен компонент отримує власні дані після\nрендерингу, тож запит дочірнього компонента чекає на запит батьківського, і сторінка приходить\nводоспадом мережевих звернень. Дані сторінки варто отримувати разом і ближче до джерела, на сервері,\nде це дозволяє фреймворк, і передавати вниз.\n\n**Користувачі клавіатури й екранних читачів застрягають на саморобному елементі керування.**\nКлікабельний `div` отримує поведінку кнопки для миші й більше нічого: клавіша Tab його оминає, Enter\nі пробіл нічого не роблять, а допоміжні технології не дізнаються, чим він є. WCAG 2.2 на рівні A\nвимагає, щоб уся функціональність працювала з клавіатури (критерій успіху 2.1.1) і щоб кожен\nкомпонент повідомляв своє ім'я та роль (4.1.2). Варто використовувати `button`, `a`, `input` і\n`label` за їхнім призначенням і пробувати кожен новий екран лише з клавіатурою, перш ніж він вийде в\nреліз.\n\n## Що почитати далі\n\n- [Architecture of the World Wide Web, Volume One](https://www.w3.org/TR/webarch/) — рекомендація\n  W3C про user agents і про розподіл роботи між клієнтом і сервером.\n- [HTML Standard](https://html.spec.whatwg.org/multipage/) — живий стандарт WHATWG для елементів і\n  браузерних API, з яких будують вебфронтенд.\n- [Web Content Accessibility Guidelines (WCAG) 2.2](https://www.w3.org/TR/WCAG22/) — рекомендація\n  W3C із критеріями успіху, на яких тримається доступний інтерфейс.\n- [Content Security Policy Level 3](https://www.w3.org/TR/CSP3/) — робоча чернетка W3C, яка визначає\n  nonces і `strict-dynamic`.\n- [Next.js: Server and Client Components](https://nextjs.org/docs/app/getting-started/server-and-client-components)\n  — як один фреймворк розподіляє код фронтенду між сервером і браузером.\n\n\u003chttps://engineer.company/uk/glossary/frontend/\u003e\n","date_modified":"2026-11-12T05:34:23Z","description":"Що робить фронтенд, як розподілити рендеринг між сервером і браузером, чому сервер повторно перевіряє права і де фронтенд найчастіше ламається.","formats":{"gemtext":"https://engineer.company/uk/glossary/frontend/index.gmi","gopher":"https://engineer.company/uk/glossary/frontend/gophermap","html":"https://engineer.company/uk/glossary/frontend/","json":"https://engineer.company/uk/glossary/frontend/index.json","markdown":"https://engineer.company/uk/glossary/frontend/index.md","pdf":"https://engineer.company/uk/glossary/frontend/index.pdf"},"kind":"page","language":"uk","title":"Що таке фронтенд?","url":"https://engineer.company/uk/glossary/frontend/","version":1}