# Повнотекстовий пошук

## Що це таке

Повнотекстовий пошук знаходить документи, що містять слова запиту, у будь-якій формі, якої ці слова набули, і вміє ставити найкращі збіги першими. Англійською це full-text search, і саме так називаються відповідні розділи документації PostgreSQL та SQLite. Документом тут вважають те, що застосунок шукає як одне ціле: лист, статтю, звернення до підтримки чи заголовок і текст одного рядка таблиці разом.

Від порівняння за шаблоном його відрізняє робота, яку виконують ще до будь-якого порівняння. Спершу текст розбивають на токени: слова, числа, адреси електронної пошти та інші класи. Потім кожен токен нормалізують у лексему, тобто форму, обрану так, щоб варіанти одного слова збігалися. Великі літери стають малими, стемер відтинає закінчення, а стоп-слова, такі часті, що не несуть жодного сигналу, відкидаються. Результат зберігають разом із позицією кожної лексеми, і згодом функція ранжування може віддати перевагу документам, де слова запиту стоять поруч. Запит проходить той самий шлях, тож пошук за словом «рахунки» і документ, у якому написано «рахунок», зустрічаються посередині, якщо словник знає мову тексту.

PostgreSQL вбудовує все це в саму базу даних. Тип `tsvector` зберігає документ у нормалізованому вигляді, тип `tsquery` зберігає запит, а оператор `@@` перевіряє, чи запит збігається з документом. Конфігурація текстового пошуку визначає, як саме відбувається нормалізація: який парсер ділить текст і які словники перетворюють токени на лексеми. Стандартний дистрибутив постачає конфігурації для багатьох мов, серед них `english`, `danish`, `norwegian` і `swedish`, а команда psql `\dF` показує встановлені. Української конфігурації серед них у PostgreSQL 18, поточній версії документації, немає, і про це краще знати заздалегідь: нижче показано, як її зібрати. SQLite пропонує ту саму ідею через розширення FTS5, де індекс тримає віртуальна таблиця, а запити до неї роблять оператором `MATCH`.

## Чому це важливо

Документація PostgreSQL прямо пояснює, чого бракує старшим операторам. `LIKE`, `ILIKE` і регулярні вирази не мають лінгвістичної підтримки, тож запит «договір» пропускає документ зі словом «договору» чи «договорі», якщо хтось не випише кожну форму вручну. В українській це відчутніше, ніж в англійській: слово змінює не лише закінчення, а часом і голосну в корені. Ці оператори не ранжують результати, тож тисяча збігів повертається без корисного порядку. І вони не можуть використати звичайний індекс для такого пошуку, тож кожен запит читає кожен документ. Шаблон `%мова%` до того ж збігається з «умова» і «самовар», а це вже шум, а не повнота.

Люди вводять слова в поле пошуку й чекають документів про ці слова. В архіві договорів, службі підтримки чи каталозі товарів повнотекстовий пошук відділяє поле пошуку, якому довіряють, від поля, яким перестають користуватися після третьої марної спроби. Ранжування важить не менше, ніж сам збіг: той, хто шукає «прострочена оплата», хоче бачити вгорі лист-нагадування, а не сотню рахунків, де слово «оплата» трапляється по разу.

Те, що пошук живе в базі даних, яку ви вже маєте, дає практичну перевагу. Пошуковий індекс змінюється в тій самій транзакції, що й дані, тож рядок можна знайти, щойно його зафіксовано, а видалений рядок зникає з результатів тієї ж миті. Фільтри за датою, клієнтом чи правами доступу стають звичайними умовами `WHERE` поруч із текстовою. Окремий пошуковий сервер уміє більше, але це друга система, яку треба наповнювати й тримати в узгодженні з першою, і кожен розрив між ними перетворюється на результат, якого бракує, або на такий, що мав би вже зникнути.

Повнотекстовий пошук має й межу, яку варто знати з самого початку: він порівнює слова, а не зміст. Запит «автомобіль» не приведе до документа про «легковик», якщо словник синонімів не зіставить одне з одним. Векторний пошук, що порівнює числові представлення змісту, закриває саме цей випадок, і два підходи часто поєднують.

## Як це виглядає на практиці

Почнімо з мови. Вбудована конфігурація `simple` зводить слова до нижнього регістру, але закінчень не відтинає, тож «договір» і «договору» залишаються для неї двома різними лексемами. Задокументований шлях до кращого результату — словник Hunspell, підключений через шаблон `ispell`. Файлів Ispell PostgreSQL не постачає, тому словник беруть окремо: файли `.aff` і `.dic` перейменовують на `.affix` і `.dict`, за потреби перекодовують в UTF-8 і кладуть у каталог `tsearch_data` всередині `$SHAREDIR`, шлях до якого показує `pg_config --sharedir`. Після цього конфігурацію можна оголосити:

```sql
CREATE TEXT SEARCH DICTIONARY ukrainian_hunspell (
    TEMPLATE = ispell, DictFile = uk_ua, AffFile = uk_ua
);

CREATE TEXT SEARCH CONFIGURATION ukrainian (COPY = pg_catalog.simple);

ALTER TEXT SEARCH CONFIGURATION ukrainian
    ALTER MAPPING FOR word, hword, hword_part
    WITH ukrainian_hunspell, simple;
```

`uk_ua` тут — базова назва файлів `uk_ua.dict` і `uk_ua.affix`, яку ви обираєте самі, коли перейменовуєте їх. Типи токенів `word`, `hword` і `hword_part` охоплюють слова з літер поза ASCII, зокрема кирилицю, разом зі словами через дефіс і їхніми частинами. Порядок словників має значення. Документація попереджає, що словник Ispell зазвичай знає обмежений набір слів, тож за ним має стояти ширший, а словник `simple` у типовому режимі приймає кожен токен і тому корисний лише в кінці списку. Так слово, якого немає в Hunspell, принаймні потрапить до індексу в нижньому регістрі. Перевірити результат допомагають `ts_lexize('ukrainian_hunspell', 'договору')`, що показує лексеми одного слова, і `ts_debug('ukrainian', 'текст')`, що показує, як конфігурація розбирає цілий рядок.

Далі таблиця документів із заголовком, текстом і місцем, звідки кожен документ узявся. Збережений згенерований стовпець оновлює пошукову форму під час кожного вставлення й оновлення, а індекс GIN робить пошук швидким:

```sql
CREATE TABLE documents (
    id         bigint GENERATED ALWAYS AS IDENTITY PRIMARY KEY,
    title      text,
    body       text,
    source     text NOT NULL,
    search_vec tsvector GENERATED ALWAYS AS (
                   setweight(to_tsvector('ukrainian', coalesce(title, '')), 'A')
                || setweight(to_tsvector('ukrainian', coalesce(body, '')), 'D')
               ) STORED
);

CREATE INDEX documents_search_idx ON documents USING GIN (search_vec);
```

Тут працюють три деталі. Конфігурацію названо явно, `'ukrainian'`, а не залишено на `default_text_search_config` сеансу: саме форму `to_tsvector` із двома аргументами PostgreSQL може зберігати й індексувати. `coalesce` перетворює відсутній заголовок чи текст на порожній рядок, бо один NULL інакше зробив би NULL-ом увесь документ. А `setweight` позначає кожну лексему за місцем походження: A для заголовка, D для тексту. Якщо не вказати інакше, функції ранжування беруть для D, C, B і A ваги `{0.1, 0.2, 0.4, 1.0}`, тож слово запиту в заголовку важить удесятеро більше, ніж те саме слово в тексті.

Для текстового пошуку документація рекомендує індекс GIN: це інвертований індекс з окремим записом для кожної лексеми й стисненим списком рядків, які її містять. GiST теж підходить, але зберігає інформацію з втратами, тому для відсіювання хибних збігів треба перевіряти рядок таблиці.

Запит бере слова так, як їх увів користувач:

```sql
SELECT id, title, source,
       ts_rank_cd(search_vec, query) AS rank
FROM   documents,
       websearch_to_tsquery('ukrainian',
                            'неоплачений рахунок -чернетка') AS query
WHERE  search_vec @@ query
ORDER  BY rank DESC
LIMIT  10;
```

`websearch_to_tsquery` читає введення так, як його читає поле пошуку в браузері. Звичайні слова мають трапитися всі, у будь-якій формі, яку словник зводить до однієї лексеми, текст у подвійних лапках має трапитися як фраза, слово «or» пропонує альтернативу, а мінус перед словом виключає його, тож цей запит відкидає кожен документ, де згадано чернетку. Функція ніколи не повертає синтаксичної помилки, тому вона безпечна для сирого введення. `ts_rank_cd` ранжує за щільністю покриття, методом зі статті Кларка, Кормака й Тудоупа 1999 року, що також винагороджує слова запиту, які стоять поруч. Сусідня функція `ts_rank` рахує, як часто слова трапляються. Обидві приймають прапорець нормалізації: 1, наприклад, ділить ранг на одиницю плюс логарифм довжини документа, щоб довгий документ не вигравав лише тому, що він довгий.

Та сама потреба проходить крізь роботу компанії з даними для ШІ-агентів. Сторінка описує, як старі PDF, скани й поштові архіви перетворюються на текст, у якому можна шукати, з посиланням на джерело, щоб їх можна було знайти, а не лише зберігати. Стовпець `source` у таблиці вище виконує саме це завдання: збіг вартий більшого, коли читач може відкрити оригінал.

SQLite доходить до подібного результату з меншими церемоніями. Віртуальну таблицю, оголошену як `CREATE VIRTUAL TABLE notes USING fts5(title, body)`, запитують умовою `WHERE notes MATCH 'рахунок NOT чернетка'`, а `ORDER BY bm25(notes)` ставить найкращі збіги першими: FTS5 повертає кращі збіги як менші числа, тож звичайний порядок за зростанням і є правильним. Типовий токенізатор `unicode61` зводить кирилицю до нижнього регістру, але не стемить, тож «договір», «договору» і «договорі» для нього три різні терміни. Токенізатор `porter`, що додає стемінг, за документацією призначений лише для англійської. Для українського тексту в SQLite практичніший токенізатор `trigram`: він індексує кожну послідовність із трьох символів, тож запит `MATCH 'догов'` знаходить усі три форми незалежно від регістру. Ціна — більший індекс, а підрядок з одного чи двох символів, за документацією, рядків не повертає.

## Де виникають проблеми

Індекс, якого запит не торкається. Індекс за виразом, побудований на `to_tsvector('ukrainian', body)`, обслуговує лише запити, що повторюють саме цей вираз. Запит, записаний як `to_tsvector(body)`, покладається на типову конфігурацію сеансу й читає всю таблицю. Зберігайте вектор у згенерованому стовпці, як вище, і звертайтеся до стовпця: тоді запит не може розійтися з індексом.

Один NULL, що ховає документ. `to_tsvector(NULL)` повертає NULL, а конкатенація відсутнього заголовка (NULL) з текстом теж дає NULL, тож рядок без заголовка мовчки випадає з кожного пошуку. Обгортайте кожне поле в `coalesce`.

Сире введення в `to_tsquery`. `to_tsquery` чекає власного синтаксису операторів і прощає менше, ніж інші функції перетворення, тож користувач, що ввів незакриту дужку чи зайвий амперсанд, отримує сторінку з помилкою. Передавайте введений текст через `websearch_to_tsquery` або через `plainto_tsquery`, коли оператори не потрібні зовсім.

Не та мова. Текст однією мовою, проіндексований конфігурацією для іншої, стемлять чужі правила й фільтрують чужі стоп-слова, тож половина форм так і не зустрічається. Обирайте конфігурацію за мовою тексту. Колекція кількома мовами може зберігати назву конфігурації в окремому стовпці й індексувати `to_tsvector(config_name, body)`, якщо запити звертаються до того самого стовпця.

Словник змінився, а сеанси про це не знають. Сеанс читає файли словника лише раз, коли вперше його використовує, тож після оновлення `uk_ua.dict` чи файлу синонімів відкриті з'єднання й далі працюють зі старою версією. Виконайте `ALTER TEXT SEARCH DICTIONARY` для цього словника; документація допускає навіть формальну команду, що не змінює параметрів, і сеанси перечитають файли. Пам'ятайте й про вже збережені вектори: їх обчислено старим словником, тож якщо зміна стосується того, до якої лексеми зводиться слово, старі рядки треба перезаписати, інакше вони не зустрінуться з новими запитами.

Апостроф, що розрізає слово. У словах «об'єкт», «м'ясо» чи «зв'язок» апостроф належить слову, але токенізатори часто вважають його розділовим знаком. SQLite FTS5 з `unicode61` ділить «об'єкт» на «об» і «єкт», коли апостроф набрано як `'` чи `’`, і тримає слово цілим лише з `ʼ` (U+02BC), який Unicode відносить до літер. Документ, набраний з `ʼ`, і запит із `'` так і не зустрінуться. Парсер PostgreSQL визначає, що є літерою, за налаштуванням локалі `lc_ctype`, тож перевірте свою базу через `ts_debug`. Зводьте всі апострофи до одного символу однією функцією і в тексті перед індексацією, і в запиті.

Ранжування кожного збігу. Ранжування читає `tsvector` кожного рядка, що збігся, і документація попереджає, що це може впиратися у введення-виведення й працювати повільно. Запит з одного слова, що збігається з половиною таблиці, змушує базу ранжувати половину таблиці, перш ніж `LIMIT` залишить десять рядків. Звужуйте кандидатів звичайними умовами, як-от діапазоном дат чи клієнтом, і тримайте вектор збереженим, щоб його не обчислювали заново для кожного рядка.

Ранг, показаний як відсоток. Функції ранжування не бачать колекції загалом, тож ранг неможливо чесно перетворити на «релевантність 87%». Прапорець нормалізації 32 стискає ранги в проміжок від нуля до одиниці, але документація називає це косметичною зміною. Використовуйте ранг, щоб упорядкувати результати, і ні для чого більше.

Підсвічування, що несе розмітку. `ts_headline` повертає уривок із позначеними словами запиту, а саме цього й потребує сторінка результатів. Проте PostgreSQL попереджає, що її вивід не гарантовано безпечний для прямого вставлення у вебсторінку. Документ, що містить HTML, може занести на сторінку скрипт. Прибирайте розмітку з вхідного тексту або пропускайте вивід через HTML-санітайзер. Функція працює з оригінальним текстом, а не з вектором, тож викликайте її лише для рядків на сторінці, після `LIMIT`, а не для кожного збігу.

Документи, завеликі для одного вектора. `tsvector` має бути меншим за 1 МБ і зберігає не більше 256 позицій на лексему. Ціла книга чи річний архів протоколів в одному рядку впирається в обидва обмеження. Діліть довгі документи на розділи чи сторінки: це ще й дає кожному результату точніше місце, на яке він вказує.

Фрагменти й артикули. Повнотекстовий пошук порівнює цілі лексеми, тож запит «рах» рахунків не знаходить, а артикул на кшталт `AB-1042-X` парсер може розбити на частини. Тримайте звичайний індекс на стовпцях, за якими шукають точне значення, а в SQLite для пошуку підрядків беріть токенізатор `trigram`.

Індекс SQLite, що розходиться зі своєю таблицею. Таблиця FTS5, оголошена з `content=`, читає текст з іншої таблиці, і документація залишає узгодженість обох на користувача. Коли вони розходяться, запити повертають рядки, що ніби суперечать одне одному. Створіть тригери на вставлення, оновлення й видалення, які показує документація, у тій самій міграції, що й віртуальну таблицю.

## Що почитати далі
* Introduction to full text search — визначення документів, токенів, лексем і конфігурацій у PostgreSQL і пояснення, чого бракує `LIKE` та регулярним виразам.
* Tables and Indexes — пошук у таблиці, індекс за виразом проти збереженого згенерованого стовпця і чому конфігурацію треба називати явно.
* Controlling Text Search — ваги, `websearch_to_tsquery`, `ts_rank` і `ts_rank_cd`, прапорці нормалізації та застереження щодо `ts_headline`.
* Dictionaries — шаблони словників, Ispell і Hunspell, де лежать файли словників і коли сеанс їх перечитує.
* Limitations — обмеження розміру лексем, векторів, позицій і запитів.
* SQLite FTS5 Extension — віртуальні таблиці, оператор `MATCH`, токенізатори `unicode61`, `porter` і `trigram`, `bm25()` і таблиці із зовнішнім вмістом.

=> /uk/ai-data/ роботу компанії з даними для ШІ-агентів
=> https://www.postgresql.org/docs/current/textsearch-intro.html Introduction to full text search
=> https://www.postgresql.org/docs/current/textsearch-tables.html Tables and Indexes
=> https://www.postgresql.org/docs/current/textsearch-controls.html Controlling Text Search
=> https://www.postgresql.org/docs/current/textsearch-dictionaries.html Dictionaries
=> https://www.postgresql.org/docs/current/textsearch-limitations.html Limitations
=> https://www.sqlite.org/fts5.html SQLite FTS5 Extension

=> https://engineer.company/uk/glossary/full-text-search/ Ця сторінка у вебі
