{"canonical_url":"https://engineer.company/uk/glossary/gitops/","content_markdown":"# GitOps\n\n## Що це таке\n\nGitOps — це спосіб експлуатації програмних систем, за якого бажаний стан системи\nзаписано як декларації в Git, а програмні агенти підтримують відповідність\nробочої системи цим деклараціям. Назву в українській вживають без перекладу.\nНіхто не змінює продакшн вручну чи скриптом із ноутбука. Зміна — це коміт, а\nагент усередині середовища помічає новий коміт і приводить систему у\nвідповідність до нього. Проєкт OpenGitOps формулює цю ідею як чотири принципи;\nверсію 1.0.0 принципів опублікувала 8 жовтня 2021 року робоча група GitOps\nWorking Group, яка наглядає за проєктом.\n\nПринципи вимагають, щоб бажаний стан був декларативним, версіонованим і\nнезмінним, автоматично витягнутим і безперервно узгоджуваним. Декларативний\nозначає, що файли описують, якою має бути система, а не команди, які до цього\nведуть. Версіонований і незмінний означає, що збережену версію ніколи не\nредагують, лише заміняють новою, а вся історія зберігається. Автоматично\nвитягнутий означає, що програмні агенти самі забирають декларації з джерела.\nБезперервно узгоджуваний означає, що агенти постійно спостерігають за фактичним\nстаном і намагаються застосувати бажаний; глосарій проєкту уточнює, що\nбезперервність означає, що робота не припиняється, а не що вона відбувається\nмиттєво.\n\nДві межі в цьому глосарії легко пропустити. Git, від якого походить назва, —\nканонічний приклад сховища стану, але підходить будь-яке сховище, яке зберігає\nнезмінні версії й забезпечує контроль доступу та аудит змін бажаного стану. А\nбажаний стан — це конфігурація, потрібна, щоб відтворити систему, і зазвичай він\nне охоплює постійних даних на кшталт вмісту бази даних. GitOps може перебудувати\nмашини, на яких працює база даних, але не рядки в ній.\n\n## Чому це важливо\n\nВід звичайного конвеєра розгортання GitOps відрізняє те, що саме запускає\nроботу. Глосарій OpenGitOps протиставляє традиційний CI/CD, де автоматизацію\nздебільшого запускають наперед задані тригери, підходу GitOps, де узгодження\nпочинається щоразу, коли фактичний стан розходиться з задекларованим.\nРозбіжність може прийти з будь-якого боку: новий коміт змінює те, чого хочуть,\nабо робоча система дрейфує від задекларованого. Конвеєр, який один раз виконав\n`kubectl apply`, нічого не знає про те, що сталося потім. Документація\nKubernetes зазначає, що декларативний apply зберігає зміни, записані\nбезпосередньо в живі об'єкти, не переносячи їх назад у конфігураційні файли, тож\nфайли й кластер можуть непомітно розійтися. Агент, який узгоджує стан, помічає\nрозбіжності обох видів.\n\nДругий виграш стосується доступу. Документація Argo CD звертає увагу, що з\nавтоматичною синхронізацією конвеєрам CI/CD більше не потрібен прямий доступ до\nAPI-сервера Argo CD, щоб розгортати: конвеєр робить коміт і надсилає його в\nрепозиторій. Конвеєру потрібне право запису в репозиторій, а не в кластер, а\nсаме в репозиторії зміни й так проходять рецензування.\n\nТретій виграш — історія. Оскільки бажаний стан версіонований і незмінний, журнал\nрепозиторію стає записом кожної задуманої зміни: що змінилося, хто це зробив і\nколи. Повернутися назад означає вибрати попередню версію, і Argo CD серед своїх\nможливостей називає відкат до будь-якої конфігурації, зафіксованої в Git. Після\nінциденту ця історія відповідає на перше запитання, що саме змінилося, і нікому\nне доводиться відновлювати це з історії оболонки та пам'яті.\n\n## Як це виглядає на практиці\n\nFlux і Argo CD — два агенти, які втілюють цей підхід на Kubernetes. Argo CD\nописує себе як декларативний інструмент безперервної доставки для Kubernetes,\nпобудований на GitOps, а Flux називає свій набір контролерів і API GitOps\nToolkit. Візьмімо команду, яка тримає маніфести продакшну в репозиторії з назвою\nfleet. Два об'єкти Flux пов'язують із ним кластер: перший повідомляє source\ncontroller у Flux, де лежить репозиторій і як часто його забирати, а другий\nповідомляє kustomize controller, який каталог застосовувати і як часто звіряти з\nним кластер.\n\n```yaml\napiVersion: source.toolkit.fluxcd.io/v1\nkind: GitRepository\nmetadata:\n  name: fleet\n  namespace: flux-system\nspec:\n  interval: 5m\n  url: https://git.example.com/platform/fleet.git\n  ref:\n    branch: main\n---\napiVersion: kustomize.toolkit.fluxcd.io/v1\nkind: Kustomization\nmetadata:\n  name: production\n  namespace: flux-system\nspec:\n  interval: 10m\n  sourceRef:\n    kind: GitRepository\n    name: fleet\n  path: \"./production\"\n  prune: true\n  timeout: 1m\n```\n\nПростежмо одну зміну. Інженерка зливає pull request, який переводить сервіс на\nновий тег образу. Source controller забирає гілку кожні п'ять хвилин і під час\nнаступного забирання бачить нову ревізію. Нову ревізію джерела обробляють\nодразу, а не на наступному інтервалі, тож kustomize controller збирає маніфести\nз `./production` і застосовує їх. Решту документація Flux описує саме для цієї\nпари об'єктів. Кожні десять хвилин, як задає інтервал, `Kustomization` виконує\nпробний server-side apply, щоб виявити й виправити дрейф, тож колега, який\nзмінить той самий об'єкт через `kubectl edit`, побачить, що зміну скасовано.\nОскільки `prune` увімкнено, об'єкт, чий маніфест прибрали з каталогу, буде\nвидалено з кластера з наступною ревізією. Відкат — це `git revert` і злиття, які\nпроходять тим самим шляхом, що й будь-яка інша зміна.\n\nArgo CD робить ту саму роботу через ресурс `Application`, але з іншими типовими\nналаштуваннями. Одна сторінка його документації каже, що він опитує репозиторії\nкожні три хвилини; інша, про автоматичну синхронізацію, називає інтервал 120\nсекунд плюс випадковий зсув до 60 секунд, тобто не більше трьох хвилин. Коли\nживий стан відрізняється від цільового стану в Git, застосунок позначається як\nOutOfSync, і з увімкненою автоматичною синхронізацією Argo CD його синхронізує.\nПроте за замовчуванням автоматична синхронізація не видаляє того, що зникло з\nGit, і не реагує на зміни, зроблені безпосередньо в кластері. Прибирання і\nсамовідновлення — окремі перемикачі, `prune` і `selfHeal`, і обидва спочатку\nвимкнені.\n\nТой самий підхід працює й поза Kubernetes. Робота над\n[зоною DNS із 20 записів, узгодженою з API провайдера](/uk/portfolio/reconciled-a-20-record-dns-zone-as-code/),\nвиконана у серпні 2026 року, перетворила записи, що жили у вебконсолі\nпровайдера, на декларацію в репозиторії. Одна точка входу узгоджує декларацію з\nпровайдером; інша, яка запускається лише на явний запит, тільки проводить аудит\nі показує різницю, нічого не змінюючи. Сторінка називає аудит частиною, якою\nкористуються найчастіше, бо знати різницю потрібно частіше, ніж її усувати. Якщо\nміряти чотирма принципами, це перші два: зону задекларовано й версіоновано.\nСторінка не описує агента, який сам забирає декларацію і застосовує її, тож на\nдва останні принципи робота не претендує. Це також добрий аргумент на користь\nтого, щоб починати там, де за замовчуванням починає Argo CD: спершу показати\nрозбіжність, а вже потім дозволяти щось її виправляти.\n\n## Де виникають проблеми\n\n**Секрети відкритим текстом у Git.** Репозиторій, у якому лежить увесь бажаний\nстан, спокушає покласти туди й паролі, а історія зберігає їх і після видалення.\nДокументація Flux вважає небезпечним тримати секрети Kubernetes у Git відкритим\nтекстом або в base64, хоч би якою була видимість репозиторію чи обмеження\nдоступу до нього. Секрети треба шифрувати до коміту. Flux розшифровує їх за\nдопомогою SOPS, з age, OpenPGP або хмарною службою керування ключами, що\nналаштовується через `.spec.decryption`; шифруйте лише поля `data` і\n`stringData`, бо `metadata`, `kind` і `apiVersion` мають лишатися читабельними.\nДокументація Argo CD наполегливо радить інший шлях: заповнювати секрети в\nцільовому кластері інструментом на кшталт Sealed Secrets, External Secrets\nOperator чи Secrets Store CSI Driver, а не вставляти їх, поки Argo CD генерує\nманіфести. Від останнього вона застерігає, зокрема тому, що Argo CD зберігає\nзгенеровані маніфести незашифрованими у своєму кеші Redis.\n\n**Термінове виправлення, яке не тримається, або дрейф, який нікуди не зникає.**\nТут два інструменти за замовчуванням поводяться по-різному. У Flux зміну,\nзроблену через `kubectl edit`, `patch` чи `delete`, швидко скасовують, і це\nправильно, доки хтось не внесе термінове виправлення вручну під час простою і не\nпобачить, як воно зникає. В Argo CD зміна, зроблена безпосередньо в кластері, не\nзапускає автоматичної синхронізації, якщо не ввімкнено самовідновлення, тож\nдрейф може лишатися скільки завгодно з позначкою OutOfSync. Рішення однакове для\nобох: робіть зміну в Git або відкрито призупиняйте узгодження. Поле\n`.spec.suspend` у Flux зупиняє застосування нових ревізій і призупиняє\nвиправлення дрейфу, доки його знову не встановлять у false. Для поля, яким\nволодіє інший контролер, як-от кількість реплік у `Deployment`, якою керує\nавтомасштабувальник, поле `.spec.ignore` у Flux приймає шляхи JSON Pointer на\nкшталт `/spec/replicas`, і два контролери перестають перезаписувати один одного.\nВідкочуйтеся теж через Git: Argo CD відмовляє у відкаті застосунку, для якого\nввімкнено автоматичну синхронізацію.\n\n**Видалено в Git, але досі працює.** Прибрати маніфест означає прибрати\nдекларацію, а не об'єкт. Автоматична синхронізація Argo CD не видаляє ресурси,\nяких більше немає в Git, якщо не ввімкнено прибирання, а Flux видаляє їх, лише\nколи `.spec.prune`, поле, яке має задати кожна `Kustomization`, дорівнює true.\nЯкщо лишити його вимкненим, кластер поступово заповнюється об'єктами, яких ніхто\nне декларує. Увімкніть його і позначте ті кілька об'єктів, що мають пережити\nсвій маніфест, міткою або анотацією `kustomize.toolkit.fluxcd.io/prune:\ndisabled`. Argo CD має запобіжник, який варто зберегти: автоматична\nсинхронізація з прибиранням не залишить застосунок зовсім без ресурсів, якщо не\nзадано `allowEmpty`, і це не дає хибному коміту, який спорожнив каталог,\nспорожнити й кластер.\n\n**Злиття, яке чекає на наступне опитування.** Агент, що забирає зміни за\nтаймером, обмінює швидкість на незалежність: Argo CD називає своїм періодом\nопитування три хвилини, а Flux бачить коміт під час наступного забирання\nджерела. Обидва приймають вебхук від Git-сервера, щоб скоротити очікування. Argo\nCD приймає його на ендпоінті `/api/webhook`, а Flux використовує ресурс\n`Receiver`, який перетворює подію push на узгодження перелічених у ньому джерел.\nСпільний секрет для вебхука в Argo CD необов'язковий, бо корисне навантаження\nлише запускає оновлення, але документація радить задавати його, коли Argo CD\nдоступний публічно, щоб запобігти розподіленим атакам на відмову в\nобслуговуванні. Flux генерує унікальний шлях вебхука з назви ресурсу, простору\nімен і секретного токена, а для GitHub перевіряє HMAC-підпис корисного\nнавантаження.\n\n**Git стає залежністю продакшну.** Якщо агент забирає зміни з Git-сервера, збій\nGit зупиняє будь-яку зміну, зокрема й виправлення. Варіант Flux на основі OCI,\nякий проєкт називає Gitless GitOps, лишає Git інтерфейсом, у якому працюють\nлюди, але змушує кластер забирати версіоновані артефакти з реєстру контейнерів,\nтож, за словами документації Flux, Git-сервер перестає бути залежністю\nпродакшну. Хоч би з якого джерела читав агент, забезпечте йому доступність, якої\nви чекаєте від продакшну, бо під час збою це єдиний шлях, яким може пройти\nзміна.\n\n## Що почитати далі\n\n- [OpenGitOps](https://opengitops.dev/) — чотири принципи GitOps у версії 1.0.0\n  від GitOps Working Group.\n- [GitOps Glossary v1.0.0](https://github.com/open-gitops/documents/blob/v1.0.0/GLOSSARY.md)\n  — визначення, на яких стоять принципи: бажаний стан, дрейф, узгодження і\n  сховище стану.\n- [Automated Sync Policy](https://argo-cd.readthedocs.io/en/stable/user-guide/auto_sync/)\n  — автоматична синхронізація в Argo CD з перемикачами прибирання,\n  самовідновлення і порожніх застосунків, а також те, коли запускається кожна\n  синхронізація.\n- [Kustomization](https://fluxcd.io/flux/components/kustomize/kustomizations/) —\n  API Flux для застосування каталогу маніфестів: інтервал, prune, suspend,\n  ignore і розшифрування через SOPS.\n- [Secret Management](https://argo-cd.readthedocs.io/en/stable/operator-manual/secret-management/)\n  — чому Argo CD радить заповнювати секрети в цільовому кластері, а не під час\n  генерування маніфестів.\n- [Declarative Management of Kubernetes Objects Using Configuration Files](https://kubernetes.io/docs/tasks/manage-kubernetes-objects/declarative-config/)\n  — як `kubectl apply` і `kubectl diff` працюють із каталогом конфігураційних\n  файлів і що apply робить зі змінами в живих об'єктах.\n\n\u003chttps://engineer.company/uk/glossary/gitops/\u003e\n","date_modified":"2026-10-29T11:17:41Z","description":"Як GitOps керує інфраструктурою з бажаного стану в Git, як Flux і Argo CD узгоджують із ним систему і де все йде не так.","formats":{"gemtext":"https://engineer.company/uk/glossary/gitops/index.gmi","gopher":"https://engineer.company/uk/glossary/gitops/gophermap","html":"https://engineer.company/uk/glossary/gitops/","json":"https://engineer.company/uk/glossary/gitops/index.json","markdown":"https://engineer.company/uk/glossary/gitops/index.md","pdf":"https://engineer.company/uk/glossary/gitops/index.pdf"},"kind":"page","language":"uk","title":"Що таке GitOps?","url":"https://engineer.company/uk/glossary/gitops/","version":1}