{"canonical_url":"https://engineer.company/uk/glossary/https/","content_markdown":"# HTTPS\n\n## Що це таке\n\nHTTPS — це HTTP, переданий через TLS-з'єднання. Запити й відповіді лишаються\nтими самими повідомленнями, що й раніше, з тими самими методами, кодами стану й\nзаголовками; змінюється з'єднання під ними, яке тепер зашифроване й\nавтентифіковане. Схему URI `https` визначає RFC 9110, специфікація семантики\nHTTP від червня 2022 року, яка прийшла на зміну RFC 2818 — короткому документу\nз травня 2000 року, що вперше описав HTTP поверх TLS. Типовий порт — 443, тоді\nяк звичайний HTTP використовує 80.\n\nRFC 9110 пов'язує зі схемою два правила. Клієнт мусить перевірити, що\nідентичність сервера прийнятно збігається з хостом в адресі. На практиці це\nозначає, що сертифікат має покривати це ім'я, а з'єднання з неправильним ім'ям\nвважається невдалим, хоч яким сильним було б шифрування. І `http://example.com/`\nта `https://example.com/` — різні походження (origins) з окремими просторами імен. Для\nпротоколу в них спільне ім'я хоста, і на цьому спільне закінчується.\n\nHTTPS не прив'язаний до однієї версії HTTP. HTTP/1.1 і HTTP/2 працюють поверх\nTLS на TCP. HTTP/3 працює поверх QUIC, що несе рукостискання TLS 1.3 усередині\nсамого транспорту, і RFC 9114 не дозволяє використовувати його для прямого\nдоступу до звичайного `http://`-сервера, тож найновіша версія приходить разом\nіз HTTPS або не приходить зовсім.\n\nЩо саме покриває шифрування, найлегше побачити на адресі. Для\n`https://shop.example/orders/1234?ref=mail` зашифровані шлях, рядок запиту, усі\nзаголовки, зокрема cookies та `Authorization`, і тіла обох повідомлень. Мережа\nміж відвідувачем і сервером усе одно бачить IP-адресу й порт сервера, час і\nобсяг трафіку, а в більшості з'єднань ще й ім'я хоста `shop.example`: браузер\nшукав його в DNS, а клієнт називає його в першому повідомленні TLS, щоб одна\nадреса могла обслуговувати багато сайтів. HTTPS приховує, про що питали, а не\nкого питали.\n\n## Чому це важливо\n\nВідкрите питання для публічного сайту — чи має щось узагалі відповідати на\n`http://`, і більшу частину цього рішення браузери тепер ухвалюють самі.\n\nПерший важіль — безпечний контекст (secure context), термін W3C для сторінки,\nдоставленої через HTTPS або з самої машини. Браузери залишають дедалі більше\nфункцій лише для безпечних контекстів. Service workers — одна з них:\n`navigator.serviceWorker` оголошено тільки для безпечних контекстів, тож на\nсторінці, завантаженій звичайним HTTP, цієї властивості просто немає, як і\nвсього, що на ній побудовано, починаючи з офлайн-кешування. Специфікація Secure\nContexts також радить авторам нових специфікацій так само захищати чутливі\nфункції, тож обмеження стає типовим для нової роботи, а не винятком від\nвипадку до випадку.\n\nДругий важіль — змішаний вміст (mixed content). Коли сторінка сама працює через\nHTTPS, браузер розподіляє кожен її запит за правилами W3C щодо змішаного\nвмісту. Зображення, аудіо й відео, запитані через `http://`, автоматично\nпідвищуються до `https://` і не завантажуються, якщо та адреса не відповідає.\nСкрипти, таблиці стилів і запити даних блокуються повністю з мережевою\nпомилкою. Одна забута незашифрована адреса в шаблоні може вимкнути цілу\nфункцію, а не лише картинку.\n\nТож порту 80 лишається зовсім мало. Слухач, що на кожен запит відповідає\nпостійним переспрямуванням на той самий шлях за `https://`, досі виправдовує\nсебе, бо люди вводять імена без схеми, а старі посилання досі ведуть на\n`http://`. Туди ж приходить HTTP-перевірка центру сертифікації, коли сертифікат\nвипускають або поновлюють. HSTS потім дозволяє браузеру, що повертається,\nпропустити навіть переспрямування. Усе інше на порту 80 — це сторінка, віддана\nбез гарантій, описаних вище.\n\nLoopback — єдиний сталий виняток для звичайних сайтів. Специфікація вважає\n`localhost`, `127.0.0.1` і `::1` потенційно надійними, тож сторінка з власної\nмашини розробника отримує функції безпечного контексту без сертифіката. Ця\nзручність для розробників і є джерелом одного зі збоїв нижче.\n\n## Як це виглядає на практиці\n\nВласний сайт компанії дотримується цього правила. На робочому хості\n[Caddy відповідає на кожен вебзапит і сам поновлює HTTPS-сертифікат](/uk/credits/)\nвід Let's Encrypt, тож стежити, щоб сертифікат був чинним, — робота вебсервера,\nа не людини. Ті самі сторінки опубліковано як onion-сервіс Tor, і ця адреса\nнавмисно починається з `http://`. Сторінка подяк пояснює чому: onion-адреса містить закодований відкритий ключ ідентифікації сервісу. Tor\nперевіряє справжність сервісу й шифрує з'єднання ще до обміну HTTP, тому це\nдзеркало використовує HTTP через Tor. Та сама сторінка посилається на Qualys SSL Labs, який\nоцінює живу HTTPS-конфігурацію для кожного, хто попросить.\n\nКлієнтська робота показує правило безпечних контекстів з іншого боку. Для\nплатформи, якою часто користуються моряки й польовий персонал із телефонів,\nнерідко без зв'язку, компанія зробила\n[повну підтримку Progressive Web App](/uk/portfolio/delivered-full-progressive-web-app-support/)\nіз service worker, що кешує шрифти, зображення, аудіо, відео та ресурси CDN за\nпринципом cache-first. Service workers поводяться як слід лише через HTTPS,\nтому офлайн-режим і встановлення перевіряли через HTTPS на реальних пристроях,\nа не брали на віру. Та сама потреба видна в інструментах\n[монорепозиторію на кількох мовах програмування з 578 цілями task](/uk/portfolio/authored-578-go-task-automation-targets/),\nде написаний компанією шар go-task ставить HTTPS-варіант для тестування PWA і\nмобільних пристроїв поруч із режимами розробки native і Docker.\n\n## Де виникають проблеми\n\n**Після переходу на HTTPS скрипти перестають працювати, а частина зображень\nзникає.** На сторінках досі є адреси `http://`, жорстко прописані в шаблоні,\nзбережені у вмісті CMS або вставлені разом зі стороннім фрагментом коду.\nБраузер блокує скрипти й таблиці стилів і переводить запити зображень на HTTPS;\nзображення не завантажуються там, де інший хост не підтримує HTTPS. Консоль браузера називає кожну\nзаблоковану адресу. Знайдіть стару схему в шаблонах і збереженому вмісті та\nперепишіть кожен збіг на `https://` або на шлях відносно сайту:\n\n```sh\ngrep -rnE '(src|href)=\"http://' templates/ content/\n```\n\nЗаголовок `Content-Security-Policy: upgrade-insecure-requests` допомагає\nсторінкам пережити прибирання, але збережені адреси лишає такими, як були.\n\n**Сайт переспрямовує сам на себе, доки браузер не здається.** CDN або\nбалансувальник навантаження термінує TLS і передає запит застосунку звичайним\nHTTP. Застосунок бачить `http`, переспрямовує на `https`, проксі знову передає\nповторний запит як `http`, і цикл закінчується помилкою «too many redirects».\nЧерез ту саму сліпоту застосунок будує абсолютні посилання, що починаються з\n`http://`. Проксі має передавати початкову схему — у стандартному заголовку\n`Forwarded: proto=https` з RFC 7239 або в старішому `X-Forwarded-Proto`, — а\nзастосунок має вірити цьому заголовку лише тоді, коли той приходить з адреси\nсамого проксі, бо надіслати його може будь-який клієнт. Далі нехай\nпереспрямуванням володіє один шар, зазвичай той, що тримає сертифікат.\n\n**Сесійний cookie, встановлений через HTTPS, передається відкритим текстом.**\nRFC 9110 попереджає, що cookies не поважають межу, яку він проводить між двома\nпоходженнями (origins). За правилами cookies з RFC 6265 cookie без атрибута `Secure`\nнадсилається й у незашифрованих запитах `http://` до того самого хоста.\nДостатньо, щоб відвідувач ввів ім'я без схеми, або щоб зловмисник у мережі\nвідповів на будь-який інший незашифрований запит переспрямуванням на\n`http://`-адресу сайту. Ставте `Secure` на кожен cookie, який видає сайт, і\nдодайте HSTS, щоб браузер узагалі не робив незашифрованого запиту.\n\n**Service worker працює на ноутбуці й відсутній на телефоні.** Розробник\nвідкриває `http://localhost:3000`, тобто безпечний контекст, і все працює.\nТелефон у тій самій мережі відкриває `http://192.168.1.20:3000`, а це вже не\nбезпечний контекст, тож `navigator.serviceWorker` дорівнює `undefined`,\nбібліотека, що його перевіряє, пропускає реєстрацію, і офлайн-режиму тихо\nнемає. Віддавайте через HTTPS і збірку для розробки. Caddy, наприклад, випускає\nсертифікати для локальних імен та IP-адрес від власного локального центру\nсертифікації й намагається додати його корінь до сховища довіри машини. Його\nдокументація попереджає, що цей крок спрацьовує не гарантовано і що додати\nкорінь до кожного сховища довіри — справа адміністратора, а тестовому телефону\nкорінь доводиться встановлювати вручну.\n\n## Що почитати далі\n\n- [RFC 9110, розділ 4.2.2: https URI Scheme](https://www.rfc-editor.org/rfc/rfc9110#name-https-uri-scheme)\n  — схема, її типовий порт і правило, що клієнт мусить перевірити ідентичність\n  сервера.\n- [Secure Contexts](https://www.w3.org/TR/secure-contexts/) — які сторінки\n  вважаються безпечними, чому до них належить loopback, і порада обмежувати нові\n  функції.\n- [Mixed Content](https://www.w3.org/TR/mixed-content/) — які запити зі\n  сторінки HTTPS підвищуються, а які блокуються.\n- [RFC 7239: Forwarded HTTP Extension](https://www.rfc-editor.org/rfc/rfc7239)\n  — стандартний заголовок, яким проксі передає схему, використану відвідувачем.\n- [Automatic HTTPS](https://caddyserver.com/docs/automatic-https) — власний опис\n  сертифікатів Caddy, його переспрямування з HTTP і локального центру\n  сертифікації.\n\n\u003chttps://engineer.company/uk/glossary/https/\u003e\n","date_modified":"2026-11-12T05:34:23Z","description":"Що HTTPS приховує і що лишає видимим, чому на http:// майже нічого не має лишатися, і збої, які з'являються після переходу.","formats":{"gemtext":"https://engineer.company/uk/glossary/https/index.gmi","gopher":"https://engineer.company/uk/glossary/https/gophermap","html":"https://engineer.company/uk/glossary/https/","json":"https://engineer.company/uk/glossary/https/index.json","markdown":"https://engineer.company/uk/glossary/https/index.md","pdf":"https://engineer.company/uk/glossary/https/index.pdf"},"kind":"page","language":"uk","title":"Що таке HTTPS?","url":"https://engineer.company/uk/glossary/https/","version":1}