{"canonical_url":"https://engineer.company/uk/glossary/immutable-infrastructure/","content_markdown":"# незмінна інфраструктура\n\n## Що це таке\n\nНезмінна інфраструктура — це спосіб експлуатувати сервери, за якого машину,\nщойно її введено в роботу, більше ніколи не змінюють. В англомовних джерелах її\nназивають immutable infrastructure. HashiCorp Well-Architected Framework описує\nїї як інфраструктуру, яку після розгортання ніколи не модифікують, а лише\nзамінюють. Нова версія застосунку, оновлена бібліотека, латка безпеки й змінене\nналаштування приходять однаково: як нова машина чи контейнер, зібрані з нового\nобразу, що стають на місце старих. Після цього стару машину вимикають і\nвидаляють.\n\nПротилежність — змінна інфраструктура, де сервер живе довго й оновлюється там,\nде стоїть. У червні 2013 року Чед Фаулер описав, на що перетворюється такий\nсервер після років оновлень: його латають знову й знову, конфігурацію правлять\nуручну посеред аварії, на ньому працюють завдання cron, про які знає лише одна\nлюдина, і зрештою команда боїться і змінювати його, і замінювати. Як вихід\nФаулер запропонував те, що назвав immutable deployments: будувати кожну систему\nавтоматично й після створення більше її не чіпати. Оновлення чи нова версія тоді\nозначає зібрати свіжий сервер або образ, а старий викинути.\n\nДва види образів роблять цей підхід практичним. Машинний образ, за документацією\nPacker, — це єдина статична одиниця, що містить попередньо налаштовану\nопераційну систему й установлене програмне забезпечення. Сам Packer — інструмент\nспільноти, який створює однакові машинні образи для кількох платформ з однієї\nвихідної конфігурації. Образи контейнерів — другий вид, і документація Docker\nкаже про них прямо: створений образ змінити не можна, можна лише зробити новий\nобраз або додати зміни поверх нього новими шарами.\n\nТермін описує спосіб експлуатації системи, а не продукт, який встановлюють. І\nвін має межу. Сервери застосунку можна замінювати з кожним релізом, але дані, з\nякими вони працюють, мусять жити десь, що переживе кожну заміну, і саме на цій\nмежі зосереджена більша частина практичної проєктної роботи.\n\n## Чому це важливо\n\nПерша причина — дрейф. Фреймворк HashiCorp називає його прямо: ручні оновлення й\nзміни на місці з часом віддаляють сервери від їхньої початкової конфігурації.\nДва сервери, налаштовані однаково з різницею в рік, не обов'язково залишаться\nідентичними, бо кожен отримав свою послідовність виправлень, повторних спроб і\nручних правок. Коли кожен сервер — свіжа копія одного образу, образ і є повним\nописом сервера, і дрейфувати більше нема чому.\n\nДруга причина — відкат. Якщо реліз поводиться неправильно, фреймворк радить\nповторно розгорнути попередній артефакт, а не лагодити поточну інфраструктуру.\nПопередній образ — це відомий стан, який уже працював у продакшні, тож команді\nне доводиться під тиском відтворювати з пам'яті та історії оболонки, яким сервер\nбув учора.\n\nТретя причина — менше рук у продакшні. Фреймворк зазначає, що підключення до\nпродакшн-серверів, щоб оновити їх вручну, породжує людські помилки на кшталт\nодруківок і пропущених кроків, а незмінна інфраструктура прибирає потребу в\nручному доступі до серверів. Менше людей узагалі потребують входу на живу\nмашину, а ті, хто його має, рідко ним користуються.\n\nЧетверта причина — слід для аудиту. Аудитори, як зазначено на тій самій\nсторінці, хочуть доказів, що продакшн не змінювали поза схваленими процесами, а\nручні зміни лишають неповні записи. Коли кожна зміна — новий артефакт, система\nконтролю версій і журнали CI/CD показують, що змінилося, коли і хто це схвалив.\nЛатка безпеки проходить тим самим шляхом, що й нова функція: вона стає новим\nартефактом, який замінює робочий, тож її збирають, тестують і фіксують так само.\n\nУсе це має свою ціну. Фреймворк зауважує, що образи віртуальних машин потребують\nбільше ресурсів, ніж контейнери, і довше запускаються, а контейнерам для роботи\nпотрібен оркестратор. Кожна зміна, навіть однорядкове налаштування, тепер\nозначає повну збірку й заміну, тож збірка має бути автоматичною і досить\nшвидкою, щоб нікого не тягнуло її пропустити. Стан треба винести з машин, які\nзамінюються, до першої заміни, а не після неї.\n\n## Як це виглядає на практиці\n\nШаблон Packer описує, як зібрати машинний образ. Цей шаблон побудовано на\nприкладі з документації до збирача Amazon EBS у Packer, а блок `build` додано у\nформі, яку показує довідка про блок build:\n\n```hcl\nsource \"amazon-ebs\" \"web\" {\n  access_key    = var.aws_access_key\n  secret_key    = var.aws_secret_key\n  region        = \"us-east-1\"\n  source_ami    = \"ami-fce3c696\"\n  instance_type = \"t2.micro\"\n  ssh_username  = \"ubuntu\"\n  ami_name      = \"web {{timestamp}}\"\n}\n\nbuild {\n  sources = [\"source.amazon-ebs.web\"]\n\n  provisioner \"shell\" {\n    scripts = fileset(\".\", \"scripts/{install,secure}.sh\")\n  }\n}\n```\n\nБлок `source` називає збирач і базовий образ `source_ami`, кореневий том якого\nкопіюють і налаштовують на запущеному екземплярі. Блок `build` вказує, які\nджерела збирати і як їх налаштовувати. Провізіонер `shell` виконує два скрипти\nвсередині цієї запущеної машини, перш ніж її перетворять на статичний артефакт,\nі цей артефакт — новий образ. Оголошення двох змінних тут пропущено. Одна\nкоманда запускає всі збірки в шаблоні й створює артефакти:\n\n```sh\npacker build web.pkr.hcl\n```\n\nРозгортання — друга половина. Фреймворк HashiCorp ставить два інструменти поруч:\nобрази збирають за допомогою Packer, розгортають за допомогою Terraform і\nповністю замінюють, коли їх треба оновити. Коли зміну не можна внести на місці,\nTerraform за замовчуванням, згідно з довідкою про lifecycle, спершу знищує\nнаявний об'єкт, а потім створює заміну. Для оновлень у цьому процесі не потрібно входити на запущений сервер\nробочого середовища. Зміна в скриптах дає новий образ, образ дає нові машини, а старі\nприбирають.\n\nТа сама дисципліна працює і на одному хості. Запис у портфоліо про\n[контейнери на Podman і Quadlet](/uk/portfolio/ran-containers-on-podman-and-quadlet/)\nтримає підготовку хоста й розгортання окремо. Root один раз готує шлях для\nрозгортання, а далі випуски робить звичайний користувач без особливих прав,\nякому дозволено запустити рівно один скрипт і більше нічого. Випуск — це новий\nобраз і перезапуск служби, без оболонки root і без довільних команд. Запис про\n[CI/CD на GitHub Actions](/uk/portfolio/built-github-actions-ci-cd-pipelines/)\nіде далі з боку образів: фронтенд у продакшні працює на distroless-основі, де\nнемає ні оболонки, ні пакетного менеджера, а збірку з одного середовища в\nнаступне переводять робочі процеси (workflows), а не людина. У такому образі\nмайже нема куди входити й нема чим щось установити, тож розумний спосіб його\nзмінити — зібрати йому наступника.\n\nЗапис про\n[сервери, які можна відтворити з нуля](/uk/portfolio/servers-you-can-rebuild-from-scratch/)\nретельно показує іншу модель. Ansible доводить хост, що вже працює, до стану,\nописаного в репозиторії, кожен play ідемпотентний, а репозиторій містить\nконфігурацію для відтворення описаного середовища. Запис не приховує, чого коштують зміни на\nмісці. Будь-що змінювати довше, ніж просто поправити файл прямо на сервері, а\nпрогін, що зупинився на півдорозі, лишає хост у гіршому стані, ніж прогін, який\nвідмовився починати. Тому тепер перед ним виконується попередній плей\n(preflight). Хост, змінений наполовину, — це крок до того крихкого сервера, який\nописував Фаулер, а заміна машини замість її зміни — другий спосіб цей ризик\nоминути.\n\n## Де виникають проблеми\n\nМодель легко сформулювати і легко розмити. Більшість збоїв починається з одного\nвинятку, який на той момент здавався нешкідливим.\n\n**Швидке виправлення через SSH повертає дрейф.** Під тиском хтось заходить на\nробочий сервер і редагує файл. Виправлення працює до наступного розгортання, яке\nзамінює машину, а тоді зникає разом із будь-яким поясненням, навіщо воно було\nпотрібне. А доти робочий сервер уже розходиться зі своїм образом, і це саме той\nстан, якому підхід мав запобігти. Вихід — проводити кожну зміну, навіть\nтермінову, через збірку образу й тримати цю збірку настільки швидкою, щоб вона\nбула найкоротшим шляхом. Настанова HashiCorp — ніколи не підключатися до робочих\nсерверів, щоб вносити зміни вручну чи запускати команди оновлення.\n\n**Дані, записані на машину, видаляються разом із нею.** Документація Docker\nкаже, що коли контейнер видаляють, зміни у файлах, зроблені всередині нього, теж\nзникають. Завантаження, згенеровані файли чи локальна база даних на машині, яку\nзамінюють, зникнуть із наступним релізом. Вихід — тримати стан поза тією\nчастиною, яку замінюють. Томи Docker зберігають дані довше, ніж живе окремий\nконтейнер, і новий контейнер, підключений до того самого тому, знову знаходить\nфайли; для машин ту саму роль виконує окремий диск або сервіс бази даних поза\nобразом.\n\n**Заміна зупиняє сервіс.** Terraform за замовчуванням спершу знищує наявний\nоб'єкт, а вже потім створює заміну, і так з'являється проміжок, коли сервіс\nузагалі не працює. Параметр `create_before_destroy` у блоці `lifecycle` ресурсу\nзмінює порядок на протилежний:\n\n```hcl\nresource \"aws_instance\" \"web\" {\n  # ...\n  lifecycle {\n    create_before_destroy = true\n  }\n}\n```\n\nHashiCorp робить це опцією, яку треба ввімкнути свідомо, бо багато типів\nоб'єктів мають вимоги до унікальних назв чи інші обмеження, які порушили б дві\nкопії одночасно, а довідка просить розібратися з обмеженнями кожного типу\nресурсу, перш ніж на це покладатися.\n\n**Нова збірка непомітно стартує з новішої бази.** Замість фіксованого\n`source_ami` збирач Amazon EBS може взяти його з `source_ami_filter`, а коли\n`most_recent` має значення true, фільтр обирає найновіший образ, що підходить\nпід умови; документація називає це найкориснішим для щоденної збірки\nдистрибутива. Це зручно, щоб не відставати, але тоді дві збірки того самого\nшаблону в різні дні починаються з різних баз, і повторна збірка старого релізу\nвже не відтворює його. Вихід для релізних образів — закріпити `source_ami` за\nконкретним образом і просувати його свідомо, окремим комітом, що пройшов рев'ю.\n\n**Секрети вшиті в образ.** Фреймворк HashiCorp однозначний: артефакти ніколи не\nповинні містити секретів, як-от паролів до баз даних, ключів API чи ключів\nшифрування, бо будь-хто з доступом до артефакту може їх витягнути, а ротація\nоблікових даних вимагає перезібрати й перерозгорнути кожен артефакт. Вихід —\nотримувати секрети під час запуску машини чи контейнера. Власний підхід\nHashiCorp спирається на Vault: машина, що стартує, проходить автентифікацію й\nотримує тимчасові облікові дані з обмеженим терміном дії, а облікові дані\nзмінюють у Vault без жодної перезбірки. Шаблон вище дотримується того самого\nправила для власних ключів: вони надходять як змінні, а не записані текстом у\nфайлі.\n\n**Попереднього артефакту немає саме тоді, коли він потрібен.** Відкат означає\nповторне розгортання попереднього артефакту, а це передбачає, що він досі існує.\nЗавдання очищення, яке видаляє старі образи, або звичка давати кожній збірці ту\nсаму назву образу перетворюють відкат на перезбірку зі старого коду на базі, яка\nмогла зрушити. Вихід — зберігати образи останніх релізів, що працювали в\nпродакшні, давати кожному назву, яку ніколи не використовують повторно, і\nвідрепетирувати відкат на один із них заздалегідь, до дня, коли це справді\nзнадобиться.\n\n## Що почитати далі\n\n- [Create immutable infrastructure](https://developer.hashicorp.com/well-architected-framework/define-and-automate-processes/define/immutable-infrastructure)\n  — Well-Architected Framework про дрейф, відкат, види образів і секрети.\n- [Trash Your Servers and Burn Your Code: Immutable Infrastructure and Disposable Components](https://web.archive.org/web/20160418161330/http://chadfowler.com/2013/06/23/immutable-deployments.html)\n  — допис Чеда Фаулера з червня 2013 року, прочитаний у копії Internet Archive.\n- [Introduction to Packer](https://developer.hashicorp.com/packer/docs/intro)\n  — що збирає Packer і що містить машинний образ.\n- [Amazon EBS builder](https://developer.hashicorp.com/packer/integrations/hashicorp/amazon/latest/components/builder/ebs)\n  — збирач із прикладу вище, з `source_ami` і `source_ami_filter`.\n- [lifecycle meta-argument reference](https://developer.hashicorp.com/terraform/language/meta-arguments/lifecycle)\n  — порядок заміни Terraform за замовчуванням і `create_before_destroy`.\n- [Persisting container data](https://docs.docker.com/get-started/docker-concepts/running-containers/persisting-container-data/)\n  — чому файли в контейнері зникають разом із ним і як їх зберігають томи.\n\n\u003chttps://engineer.company/uk/glossary/immutable-infrastructure/\u003e\n","date_modified":"2026-11-12T05:34:23Z","description":"Що таке незмінна інфраструктура, навіщо сервери замінюють замість латати, як збирають і розгортають образ і де ця модель ламається.","formats":{"gemtext":"https://engineer.company/uk/glossary/immutable-infrastructure/index.gmi","gopher":"https://engineer.company/uk/glossary/immutable-infrastructure/gophermap","html":"https://engineer.company/uk/glossary/immutable-infrastructure/","json":"https://engineer.company/uk/glossary/immutable-infrastructure/index.json","markdown":"https://engineer.company/uk/glossary/immutable-infrastructure/index.md","pdf":"https://engineer.company/uk/glossary/immutable-infrastructure/index.pdf"},"kind":"page","language":"uk","title":"Що таке незмінна інфраструктура?","url":"https://engineer.company/uk/glossary/immutable-infrastructure/","version":1}