{"canonical_url":"https://engineer.company/uk/glossary/internationalization/","content_markdown":"# Інтернаціоналізація\n\n## Що це таке\n\nІнтернаціоналізація — це інженерна робота, завдяки якій один продукт працює\nбагатьма мовами й у багатьох регіонах без змін у коді під кожен із них. W3C\nвизначає її як таке проєктування й розроблення продукту, застосунку чи\nдокумента, що дає змогу легко локалізувати його для аудиторій, які різняться\nкультурою, регіоном або мовою. Англійською слово пишуть internationalization\nабо internationalisation і скорочують до i18n, бо між першою i та останньою n\nстоїть 18 літер; це скорочення вживають і в українських кодових базах. Дехто\nназиває те саме глобалізацією.\n\nW3C зводить розподіл праці до одного речення: дизайнери й розробники\nінтернаціоналізують продукти, щоб перекладачі та фахівці з локалізації могли\nлегко їх локалізувати. Інтернаціоналізацію роблять один раз, у коді й шаблонах.\nЛокалізацію роблять заново для кожного ринку, у даних, які читає код. Продукт\nможе бути повністю інтернаціоналізований і все одно виходити лише однією мовою.\n\nОбидві спираються на локаль. Специфікація CLDR визначає локаль як ідентифікатор\nнабору вподобань користувача, які зазвичай спільні для великих частин світу:\nце мова, часто уточнена регіоном, тож `en-GB` і `en-US` мають спільну мову, але\nпо-різному записують дату. Ідентифікатор водночас обирає і переклад, і набір\nмісцевих норм.\n\nW3C поділяє цю роботу на чотири види. Перший усуває перешкоди: продукт обробляє\nтекст як Unicode або свідомо працює зі старим кодуванням там, де без нього не\nобійтися, не складає речень зі шматків і ніде в коді не залежить від того, які\nслова бачить користувач. Другий додає підтримку, яка знадобиться лише пізнішій\nмові: розмітку для тексту, де змішано письмо справа наліво й зліва направо,\nспосіб позначити, якою мовою написано фрагмент, і стилі для вертикального\nтексту. Третій дає коду змогу користуватися місцевими нормами, зазвичай із\nнаявних бібліотек, а не з таблиць, які команда пише сама: форматами дати й\nчасу, календарями, форматами чисел і системами числення, порядком сортування\nсписків, правилами для власних імен і форм звертання. Четвертий виносить усе,\nщо підлягає перекладу, за межі вихідного коду, щоб для кожного читача можна було\nзавантажити потрібну версію.\n\n## Чому це важливо\n\nАргумент W3C стосується часу. Переробити продукт, збудований навколо однієї мови\nй однієї культури, набагато складніше й довше, ніж від початку проєктувати його\nдля світової аудиторії, і W3C порівнює цю роботу з проблемою 2000 року, коли\nдовелося переробляти двоцифрові поля року, що виходили з того, ніби кожен рік\nпочинається з 19. Запізніла інтернаціоналізація зазвичай перетворюється на\nнезграбну й дорогу переробку. Рання зводиться до кількох звичок, які майже\nнічого не коштують того дня, коли їх запроваджують.\n\nЦіна відсутньої звички зростає з кожною новою мовою. Речення, яке код складає з\nтрьох шматків, — це одна вада в англомовному продукті й п'ять вад у продукті з\nп'ятьма локалями, і щоразу виправленням буде не кращий переклад, а зміна в коді,\nяку переглядають і випускають, як будь-яку іншу. Те саме стосується дати,\nвідформатованої вручну, списку, відсортованого порівнянням байтів, і тесту, що\nшукає кнопку за англійським написом.\n\nЗвички окупаються навіть тоді, коли нічого так і не перекладають, і W3C\nнаголошує на цьому прямо. Продукт, який продають лише українською, однаково\nотримує імена з літерами, яких немає в українській абетці, адреси, записані за\nзвичаєм іншої країни, і дати із систем, що ставлять місяць перед днем. Текст,\nзбережений як Unicode, і дані, у яких дата лишається датою аж до показу,\nвпораються з усім цим без жодних особливих випадків.\n\n## Як це виглядає на практиці\n\nНайшвидша перевірка того, чи продукт інтернаціоналізовано, — речення з числом.\nНеінтернаціоналізована версія складає його просто в коді:\n\n```js\nconst label = count + (count === 1 ? \" day\" : \" days\");\n```\n\nАнглійською це правильно, а перекласти так українською неможливо. Для цілих\nчисел українська має три форми, а для дробових четверту: «день» після 1, 21\nі 101, «дні» після 2, 3, 4 і 22, «днів» після 0, від 5 до 20 і 25, «дня» після\nдробового числа. Хоч яке одне слово перекладач поставить у другу гілку, для\nбільшості чисел воно буде хибним, бо 21 вимагає тієї самої форми, що й 1, а 2\nіншої, ніж 5.\n\nПісля інтернаціоналізації речення стає ключем, а таблиця кожної мови містить\nусі форми, які цій мові потрібні. У Hugo таблиці перекладів лежать у каталозі\n`i18n`, по одному файлу на мову, названому за мовним тегом:\n\n```toml\n# i18n/en.toml\n[days]\none = '{{ . }} day'\nother = '{{ . }} days'\n```\n\n```toml\n# i18n/uk.toml\n[days]\none = '{{ . }} день'\nfew = '{{ . }} дні'\nmany = '{{ . }} днів'\nother = '{{ . }} дня'\n```\n\nШаблон запитує ключ і передає число. У ньому немає жодного слова ні\nанглійською, ні українською і жодного правила про множину:\n\n```text\n{{ T \"days\" 21 }}\n```\n\nАнглійські сторінки показують `21 days`, українські `21 день`; з 2 це `2 days`\nі `2 дні`, з 5 це `5 days` і `5 днів`. Назви `one`, `few`, `many` і `other`\nвигадав не Hugo. Це категорії множини, визначені в CLDR, зібранні даних про\nлокалі, яке веде Консорціум Unicode, а документація Hugo відсилає до таблиці\nправил множини CLDR, щоб дізнатися, які категорії має кожна мова. Нова мова\nз'являється як новий файл, без жодної зміни в шаблонах.\n\nКоли продукт росте, таблиці стають найбільшим масивом тексту в ньому й\nпотребують тієї самої дисципліни, що й код. Один із проєктів цього сайту,\n[англо-данська система i18n](/uk/portfolio/built-an-english-danish-i18n-system/),\nмістить 12 027 повідомлень на локаль у 458 файлах простору імен. Кожен файл\nобмежено 400 рядками, лінтер звіряє ключі між локалями, щоб повідомлення, наявне\nв одній, не було відсутнім в іншій, а для данської зафіксовано словник, аж до\nнеформального звертання «du», і його дотримання інструментарій гарантує на\nкожному коміті. Головною опорою сторінка називає саме ліміт: без обмеження на\nфайл замість 458 файлів було б дванадцять.\n\n## Де виникають проблеми\n\n**Речення склеюють зі шматків.** Повідомлення, складене як\n`\"Delete \" + n + \" files?\"`, доходить до перекладача двома уривками без речення\nнавколо і з порядком слів, потрібним лише англійській. Інша мова може вимагати\nчисла наприкінці або форми дієслова, що залежить від іменника. W3C прямо\nназиває обережність зі склеюванням рядків частиною цієї роботи. Робіть кожне\nречення одним повідомленням з іменованими заповнювачами, які перекладач може\nпереставляти; документація Hugo показує, як\n`{{ T \"age\" (dict \"name\" \"Will\" \"count\" 1) }}` підставляє і ім'я, і число в\nодне перекладене речення.\n\n**Код читає слова з екрана.** Тест, що шукає кнопку за написом «Зберегти», чи\nгілка, яка порівнює статус із текстом «Оплачено», працює до першого перекладу, а\nпотім ламається без жодного повідомлення про помилку. W3C серед перших пунктів\nінтернаціоналізації називає відмову від будь-якої залежності коду від рядків\nінтерфейсу. Порівнюйте ключі, ідентифікатори й значення переліків, а тестам\nдавайте стабільний атрибут, за яким шукати елемент.\n\n**Одне правило множини для всіх мов.** `count === 1` — це англійське правило,\nзаписане кодом, і для більшості мов, які може додати продукт, воно хибне.\nСпецифікація CLDR визначає шість категорій множини: zero, one, two, few, many і\nother. Обов'язкова з них лише other, а для кожної мови специфікація задає\nвласні правила вибору: в англійській категорій дві, в українській чотири.\nПередавайте число в повідомлення, а таблиця перекладу хай містить кожну\nкатегорію, якою користується мова.\n\n**Відсутній переклад зникає без звуку.** Функція `T` у Hugo, не знайшовши ключа\nв поточній мові, бере значення з мови за замовчуванням, а якщо немає й там,\nповертає порожній рядок. Тож сторінка може вийти з прогалиною або з англійською\nфразою посеред української. Збирайте сайт із `--printI18nWarnings`, щоб отримати\nсписок усіх відсутніх перекладів і резервних значень, увімкніть\n`enableMissingTranslationPlaceholders` у тестовому середовищі, щоб прогалини\nбуло видно на сторінці, і звіряйте ключі всіх локалей у безперервній інтеграції.\n\n**Дати й числа форматують вручну.** Шаблон, що пише `MM/DD/YYYY`, або число з\nкомою після кожних трьох цифр жорстко прописують у коді одну країну. Той самий\nдень записують як `10/27/26` в американській англійській, `27/10/2026` у\nбританській, `27.10.2026` у данській і `2026-10-27` у шведській, а число, яке\nукраїнською пишуть 12 027,5, англійською має вигляд `12,027.5`, а данською\n`12.027,5`. Специфікація CLDR радить зберігати й передавати дані в мовно\nнейтральному вигляді й форматувати їх уже для читача. Тримайте дати й суми як\nпрості значення до останнього кроку і форматуйте їх там функціями платформи, що\nвраховують локаль. У Hugo `time.Format \":date_full\"` показує ту саму дату як\n`Wednesday, November 3, 2021` на англійській сторінці й `Mittwoch, 3. November\n2021` на німецькій.\n\n**Текст зберігають не як Unicode.** Слово «пам'ять», записане в UTF-8 і\nпрочитане як Windows-1251, перетворюється на «РїР°Рј'СЏС‚СЊ», а продукт, що\nзберігає текст у старому однобайтовому кодуванні для кирилиці, не вмістить\nданського прізвища з літерою ø. Підтримка Unicode стоїть першою в переліку W3C.\nВикористовуйте одне кодування Unicode, зазвичай UTF-8, на всьому шляху від бази\nданих до браузера й оголошуйте його на кожній межі, де байти стають текстом.\n\n## Що почитати далі\n\n- [Localization vs. Internationalization](https://www.w3.org/International/questions/qa-i18n#i18n)\n  — робочі визначення обох понять від W3C, чотири види роботи, з яких\n  складається інтернаціоналізація, і чому її місце на самому початку.\n- [Hugo: Multilingual mode](https://gohugo.io/content-management/multilingual/)\n  — таблиці перекладів, локалізовані дати й валюти і те, як Hugo повідомляє про\n  відсутній переклад.\n- [Hugo: lang.Translate](https://gohugo.io/functions/lang/translate/) — порядок\n  пошуку перекладу між мовами, категорії множини в таблицях перекладів і\n  повідомлення з іменованими заповнювачами.\n- [UTS #35, Part 1: Core](https://www.unicode.org/reports/tr35/) — специфікація\n  CLDR: ідентифікатори локалей, успадкування між ними і порада тримати дані\n  мовно нейтральними аж до показу.\n- [UTS #35, Part 3: Numbers](https://www.unicode.org/reports/tr35/tr35-numbers.html)\n  — символи й шаблони чисел для кожної локалі, а також категорії множини та\n  правила вибору між ними.\n\n\u003chttps://engineer.company/uk/glossary/internationalization/\u003e\n","date_modified":"2026-11-12T05:34:23Z","description":"Що охоплює інтернаціоналізація, як тексти, форми множини й формати виносять за межі коду, і шість місць, де продукт ламається на другій мові.","formats":{"gemtext":"https://engineer.company/uk/glossary/internationalization/index.gmi","gopher":"https://engineer.company/uk/glossary/internationalization/gophermap","html":"https://engineer.company/uk/glossary/internationalization/","json":"https://engineer.company/uk/glossary/internationalization/index.json","markdown":"https://engineer.company/uk/glossary/internationalization/index.md","pdf":"https://engineer.company/uk/glossary/internationalization/index.pdf"},"kind":"page","language":"uk","title":"Що таке інтернаціоналізація?","url":"https://engineer.company/uk/glossary/internationalization/","version":1}