{"canonical_url":"https://engineer.company/uk/glossary/linux/","content_markdown":"# Linux\n\n## Що це таке\n\nLinux — це вільне ядро операційної системи з родини Unix: програма, яка\nзапускається першою, керує обладнанням, розподіляє процесорний час і пам'ять між\nусіма іншими програмами та вирішує, кому можна торкатися якого файлу й якого\nмережевого порту. У повсякденній мові цим словом називають і всю операційну\nсистему, зібрану довкола ядра, а дехто пише GNU/Linux, щоб віддати належне\nінструментам GNU, які зазвичай ідуть разом із ним.\n\nПочав його Лінус Торвальдс 1991 року як клон Unix, написаний з нуля, і відтоді\nядро розвиває вільна мережа розробників, що співпрацюють через інтернет. Воно\nорієнтується на стандарти POSIX і Single UNIX Specification, тож програми з\nінших Unix-подібних систем зазвичай збираються під нього з невеликими змінами.\nПочиналося ядро на 32-бітному процесорі Intel 386, а нині працює на довгому\nпереліку 32- і 64-бітних архітектур. Код поширюється за ліцензією GPL, лише\nверсії 2, з окремим застереженням: програми, які просто звертаються до ядра\nчерез системні виклики, під її дію не підпадають. Саме тому пропрієтарне\nпрограмне забезпечення працює на Linux без ліцензійних питань.\n\nСаме ядро — ще не система, у яку можна увійти. Робочій системі потрібні також\nбібліотека C, оболонка, система ініціалізації, менеджер пакетів і тисячі\nпрограм, а проєкти, що збирають усе це в щось придатне до встановлення,\nназиваються дистрибутивами. Debian, Ubuntu, Red Hat Enterprise Linux та його\nперезбірки, SUSE, Fedora й Alpine — це дистрибутиви. Кожен постачає власну\nзбірку ядра, власні налаштування за замовчуванням і власну обіцянку, як довго\nвиправлятиме вразливості.\n\nЗ чим порівнюють Linux, залежить від завдання. На серверах — з Windows Server і\nз родиною BSD, тобто FreeBSD та OpenBSD, які розробляють як єдину цілісну\nсистему, а не складають із частин. На ноутбуках — з Windows і macOS.\n\n## Чому це важливо\n\nДля компанії, що запускає програми на власних серверах чи в хмарі, операційну\nсистему здебільшого обрано ще до того, як хтось поставить запитання. Вебсервери,\nбази даних, рушії контейнерів та інструменти моніторингу створюють насамперед\nдля Linux і найретельніше тестують саме там. Тож рішення, яке лишається, вужче:\nякий саме Linux і коли Windows Server усе-таки виправданий.\n\nВибір між Linux і Windows Server визначає програмне забезпечення, а не сама\nсистема. Бізнес, побудований на Active Directory, IIS чи старіших застосунках\n.NET, має вагомі причини лишатися на Windows. Майже все інше в сучасному\nвебстеку, від PostgreSQL і Nginx до Kubernetes, розраховане на Linux, і навіть\nMicrosoft SQL Server має версію для Linux.\n\nЗ вартістю все просто. Ядро та спільнотні дистрибутиви на кшталт Debian і Ubuntu\nбезкоштовні незалежно від кількості машин, і під час аудиту не доводиться\nрахувати ліцензії; Windows Server продається за комерційною ліцензією. У випадку\nLinux гроші йдуть на людей і, за бажання, на підписку на підтримку від\nпостачальника, як-от Canonical, Red Hat чи SUSE.\n\nКонтейнери Linux посилюють цей зв'язок. У кожному образі користувацький простір\nLinux упаковано у файл, а його запуск означає запуск звичайних процесів на ядрі\nLinux. Тому на Mac чи ноутбуці з Windows інструменти, які запускають ці\nконтейнери, спершу запускають невелику віртуальну машину з Linux; власний\nінструмент Apple, `container`, запускає кожен із них в окремій легкій\nвіртуальній машині. Вибір контейнерів Linux додає Linux до програмного стека,\nхоч би що стояло на ноутбуках розробників.\n\nНасправді два сервери з Linux різняться дистрибутивом і тим, як довго його\nпідтримують. Проєкт ядра випускає нову основну (mainline) версію кожні\nдев'ять–десять тижнів і роками підтримує кілька довгострокових (longterm) гілок:\n6.12, наприклад, за планом отримуватиме виправлення до грудня 2028 року.\nДистрибутиви надбудовують над цим власну підтримку, і ядро дистрибутива\nпідтримує сам дистрибутив, а не розробники ядра. Обирайте дистрибутив за строком\nпідтримки й за тим, що команда вже вміє.\n\nОдне правило проєкту ядра робить оновлення менш ризикованими, ніж можна подумати\nз такого темпу: зміна, яка ламає програму, що раніше працювала, вважається\nрегресією, а регресії виправляють, часто просто відкочуючи зміну. Завдяки цьому\nдавно зібрані програми й далі працюють на нових ядрах.\n\nЗворотний бік цієї свободи в тому, що фраза «у нас Linux» мало що пояснює. Два\nдистрибутиви можуть мати різні менеджери пакетів, інструменти брандмауера,\nспособи налаштування мережі й ритм випусків, і команді, яка знає один,\nдоведеться частково переучуватися на інший.\n\n## Як це виглядає на практиці\n\nНайближче до заліза — один хост із 464 МБ пам'яті, на якому працюють платформа для коду (forge) і вебсервер. Сигнал про нестачу пам'яті чи місця на диску тут дає [перевірка за принципом dead man's switch на таймері](/uk/portfolio/built-dead-mans-switch-host-monitoring/): кожні п'ятнадцять хвилин, із випадковим зсувом, невеликий скрипт вимірює доступну пам'ять і вільне місце на диску й пінгує зовнішній сервіс лише тоді, коли обидва показники вище порогів. Тиша і є тривогою. Скрипт від початку читав правильне число, доступну пам'ять, а шість імен змінних навколо нього казали «free». Оскільки ядро віддає незайняту пам'ять під кеш, вільна пам'ять на здоровій машині з Linux тримається біля нуля: з порогом у десять відсотків читач побачив би дванадцять мегабайтів вільними на машині з 464 МБ, а «виправлення» в один символ перетворило б робочу тривогу на таку, що спрацьовує постійно. Імена виправили. Отриманий сигнал підтверджує, що скрипт виконався, а перевірки доступної пам'яті й вільного місця на диску пройдено за встановленими порогами; він не засвідчує загальної справності хоста чи того, що сайт обслуговує запити. Моніторинг може виявляти тривожні ознаки, хоча час їх появи залежить від навантаження й умов спостереження.\n\nПід час попередньої роботи засновниця створила\n[першу панель спостережуваності однієї організації](/uk/portfolio/built-the-companys-first-observability-dashboard/),\nяка збирала по SSH дані про CPU, RAM, HDD, температуру та інші метрики\nз віддалених серверів на Linux і так само стежила за контейнерами Docker. Друга\nверсія перейшла на Grafana і Prometheus. Панель висіла на великому телевізорі в\nофісі зі сповіщеннями про перевищення порогів, і команди почали виявляти й\nусувати інциденти на 40% швидше.\n\nУ масштабі всієї інфраструктури доступ став тим, що записано, а не тим, що хтось пам'ятає. Сервери Linux були однією із систем, на які поширювалися [1 000 правил RBAC](/uk/portfolio/wrote-1000-rbac-rules-to-secure-linux-servers/), поряд із середовищами розробників, екземплярами застосунків та базами даних PostgreSQL і MS SQL, а Ansible послідовно застосовував правила в різних середовищах. Розробники могли звертатися лише до призначених їм серверів. Результатом роботи стали задокументований набір правил на основі ролей та повторюваний спосіб їх застосування й перевірки.\n\n## Де виникають проблеми\n\n**Моніторинг показує майже заповнену пам'ять на цілком здоровому сервері.**\nLinux вважає незайняту пам'ять змарнованою і заповнює її кешем файлів, який\nвіддає, щойно програма попросить місця. Показник «free» враховує лише пам'ять,\nщо взагалі нічим не зайнята, тож на будь-якій навантаженій машині він сповзає до\nнуля. На запитання «чи витримає сервер більше роботи?» відповідає MemAvailable —\nвласна оцінка ядра, скільки пам'яті можуть отримати нові програми без свопу.\nСтавте тривогу саме на нього:\n\n```sh\ngrep -E '^(MemFree|MemAvailable):' /proc/meminfo\n```\n\n**Сервіс зникає, і пояснення доводиться шукати в журналі ядра, а не в журналі\nсамого сервісу.** За замовчуванням Linux дозволяє програмам резервувати більше\nпам'яті, ніж є на машині, з розрахунком, що значної її частини так ніхто й не\nторкнеться. Коли розрахунок не справджується і пам'ять справді закінчується, OOM\nkiller обирає процес, зазвичай великий, і завершує його. Застосунок не встигає\nнічого записати; слід лишається в журналі ядра, який показує `journalctl -k`.\nЗадайте кожному сервісу власну межу пам'яті через `MemoryMax=` у systemd або\nліміт контейнера, щоб програму, яка вийшла з-під контролю, зупинили раніше, ніж\nядру доведеться обирати, і стежте за доступною пам'яттю, а не чекайте на\nпримусове завершення.\n\n**Звіт про помилку, надісланий розробникам ядра, лишається без відповіді.** На\nмашині працює ядро дистрибутива з його власними патчами, а розробники ядра\nпідтримують лише власні випуски. `uname -r` показує версію, і все після дефіса,\nяк у `6.8.0-45-generic`, означає збірку дистрибутива. Спершу повідомте про\nпроблему дистрибутиву або відтворіть її на актуальному ядрі з kernel.org, і лише\nтоді несіть її розробникам ядра.\n\n**Оновлення безпеки перестають надходити, а сервер працює далі як завжди.**\nКожен випуск дистрибутива й кожне довгострокове ядро мають дату завершення\nпідтримки, і сама машина про неї не попереджає. Довгострокові гілки 5.10 і 5.15,\nнаприклад, за планом дійдуть до неї в грудні 2026 року. Тримайте дату завершення\nпідтримки в тому самому переліку, що й назву сервера, і плануйте оновлення на\nодин випуск наперед, а не в останній момент.\n\n## Що почитати далі\n\n- [About Linux Kernel](https://www.kernel.org/linux.html)\n  — коротке пояснення від самого проєкту ядра: що таке Linux і чому новачкові\n  потрібен дистрибутив.\n- [Releases](https://www.kernel.org/category/releases.html)\n  — основні, стабільні й довгострокові ядра та запланована дата завершення\n  кожної довгострокової гілки.\n- [The /proc Filesystem](https://docs.kernel.org/filesystems/proc.html)\n  — де визначено MemFree, MemAvailable та інші лічильники пам'яті.\n- [Overcommit Accounting](https://docs.kernel.org/mm/overcommit-accounting.html)\n  — три режими overcommit і що кожен із них обіцяє програмі.\n- [Reporting regressions](https://docs.kernel.org/admin-guide/reporting-regressions.html)\n  — правило «жодних регресій» і як повідомити про поломку, щоб її врахували.\n- [Linux kernel licensing rules](https://docs.kernel.org/process/license-rules.html)\n  — лише GPL-2.0 і застереження про системні виклики, яке звільняє програми над\n  ядром від ліцензії.\n\n\u003chttps://engineer.company/uk/glossary/linux/\u003e\n","date_modified":"2026-11-12T05:34:23Z","description":"Linux очима того, хто обирає сервери: ядро проти дистрибутива, ціна, строк підтримки і показник пам'яті, через який здоровий сервер здається повним.","formats":{"gemtext":"https://engineer.company/uk/glossary/linux/index.gmi","gopher":"https://engineer.company/uk/glossary/linux/gophermap","html":"https://engineer.company/uk/glossary/linux/","json":"https://engineer.company/uk/glossary/linux/index.json","markdown":"https://engineer.company/uk/glossary/linux/index.md","pdf":"https://engineer.company/uk/glossary/linux/index.pdf"},"kind":"page","language":"uk","title":"Що таке Linux?","url":"https://engineer.company/uk/glossary/linux/","version":1}