{"canonical_url":"https://engineer.company/uk/glossary/penetration-test/","content_markdown":"# Тестування на проникнення\n\n## Що це таке\n\nТестування на проникнення (у професійному жаргоні — пентест) — це перевірка\nбезпеки, під час якої тестувальники імітують реальні атаки, щоб знайти способи\nобійти захисні механізми застосунку, системи чи мережі. Технічний посібник NIST\nіз тестування та оцінювання інформаційної безпеки, SP 800-115, зазначає, що це\nчасто означає справжні атаки на справжні системи й дані з тими самими\nінструментами та техніками, якими користуються зловмисники. SP 800-53 Rev. 5,\nкаталог заходів безпеки та приватності від NIST, у коротшому визначенні додає,\nщо фахівці, як правило, працюють у визначених межах, і саме це відрізняє тест\nвід нападу: він санкціонований, обмежений і письмово погоджений до того, як\nпочнеться.\n\nВід інших видів перевірки безпеки його відрізняє мета. Сканер вразливостей\nпорівнює побачене з описами відомих вад і повідомляє, що там може бути.\nТестувальник намагається цю ваду використати. SP 800-115 формулює різницю прямо:\nсканери лише перевіряють, чи може вразливість існувати, а фаза атаки під час\nтестування на проникнення експлуатує її, щоб підтвердити, що вона справді є.\nБільшість тестів шукає також комбінації, тобто слабкі місця в одній чи кількох\nсистемах, які разом дають більший доступ, ніж кожне з них окремо.\n\nWeb Security Testing Guide від OWASP (WSTG) зауважує, що цю техніку також широко\nназивають тестуванням методом чорної скриньки або етичним хакінгом. Команда\nтестує ззовні, не знаючи внутрішньої будови цілі, і поводиться так, як поводився\nб зловмисник, хоча часто отримує один чи кілька робочих облікових записів\nкористувача.\n\nКожен тест визначають два рішення. Перше — точка старту. Зовнішній тест\nпочинається поза мережею, і в команди є хіба що адреси, які входять в обсяг;\nвнутрішній тест починається всередині, зазвичай із доступом звичайного\nпрацівника, і намагається просунутися вище через підвищення привілеїв. Друге —\nхто знає про тест. SP 800-115 називає відкрите тестування тестуванням «білого\nкапелюха» (white hat): воно відбувається з відома й за згодою ІТ-персоналу.\nПриховане тестування, або тестування «чорного капелюха» (black hat), проводять\nбез відома ІТ-персоналу, але з повного відома й дозволу вищого керівництва.\n\nSP 800-115 поділяє роботу на чотири фази й у примітці додає, що це лише один із\nбагатьох прийнятних способів її згрупувати. На етапі планування погоджують\nправила, документують дозвіл керівництва і визначають цілі; саме тестування\nпочинається з розвідки. Розвідка збирає відомості про ціль, сканує її та звіряє\nзнахідки з базами даних вразливостей, як-от американською National Vulnerability\nDatabase, і з власними знаннями тестувальників. Фаза атаки, яку посібник називає\nсерцевиною будь-якого тестування на проникнення, намагається експлуатувати кожну\nможливу ваду. Коли вдалий експлойт відкриває новий доступ, тестувальники\nповертаються до розвідки вже з нової позиції. Звітування йде паралельно з трьома\nіншими фазами й завершується звітом, у якому перелічено знайдені вразливості,\nоцінено ризик кожної та пояснено, як їх усунути. Інші методики ділять ту саму\nроботу інакше: Penetration Testing Execution Standard (PTES), який WSTG наводить\nсеред своїх еталонних методологій, має сім фаз, від попередніх домовленостей до\nзвітування.\n\n## Чому це важливо\n\nЗвіт сканера — це перелік можливостей. Частину з них у вашому середовищі\nвикористати неможливо, а ваду, якої ніхто не описав, або таку, що виникає лише\nтоді, коли дві нешкідливі на вигляд слабкості використати разом, сканер не\nпобачить. Тестування на проникнення відповідає на інше запитання: що зловмисник\nможе тут зробити насправді і як далеко він зайде? SP 800-115 називає, що ще воно\nздатне показати: наскільки система витримує реальні прийоми атак, якої\nкваліфікації має бути зловмисник, які додаткові контрзаходи допоможуть і чи\nпомітять захисники атаку та чи зреагують на неї.\n\nТому до знахідок дослухаються навіть ті, хто ніколи не читає звітів сканерів.\nЗнахідка, яка показує, що сторонній без облікового запису прочитав таблицю\nклієнтів, — це доказ, а не ймовірність. SP 800-115 описує тестування на\nпроникнення як ітеративний процес, у якому мінімальний доступ використовують,\nщоб здобути більший, і добрий звіт показує цей ланцюжок крок за кроком, щоб\nвиправлення розірвало його в найдешевшій ланці.\n\nТой самий реалізм робить тест дорогим і ризикованим. NIST називає його\nтрудомістким, зазначає, що він потребує глибокої експертизи, і попереджає, що\nпід час тесту системи можуть бути пошкоджені або виведені з ладу; досвідчені\nтестувальники зменшують цей ризик, але цілком усунути його неможливо. Багато з\nтого, що робить тестувальник, наприклад атаки на системи з метою їх\nскомпрометувати, — це дії, які власні політики організації зазвичай забороняють.\nСаме тому існують правила проведення тесту, англійською rules of engagement\n(ROE): документ, погоджений до початку тестування, що надає команді повноваження\nна визначені дії і ні на що понад них.\n\nВодночас це лише одна техніка з кількох, а не остаточний вердикт. WSTG зауважує,\nщо багато команд використовують тестування на проникнення вебзастосунків як\nосновну техніку перевірки безпеки, і доводить, що воно не повинно бути ні\nосновною, ні єдиною. Вебзастосунки майже завжди створюють на замовлення, тож\nтестувати їх ззовні — це радше дослідження, ніж пошук відомих вад у типових\nпродуктах, а сам тест відбувається пізно в життєвому циклі розробки, коли дизайн\nі код уже усталені. Там, де вихідного коду немає, додає посібник, тестування на\nпроникнення однозначно краще, ніж повна відсутність тестування.\n\nЧастота випливає з ціни. SP 800-115 припускає, що через високу вартість і\nможливий вплив тестувати мережу й системи організації раз на рік може бути\nдостатньо, а між тестами регулярно проводити легше сканування. Деякі стандарти\nвимагають його прямо: WSTG зазначає, що PCI DSS, стандарт безпеки даних\nіндустрії платіжних карток, має власну вимогу щодо тестування на проникнення,\nяка охоплює і зовнішнє, і внутрішнє тестування.\n\n## Як це виглядає на практиці\n\nБільшу частину тестування на проникнення вирішують до того, як тестувальники\nторкнуться цілі. Додаток B до SP 800-115 — це шаблон правил проведення з\nрозділами про мету й обсяг, учасників і графік, про те, як сторони спілкуються і\nколи тест зупиняють, які системи входять в обсяг, а які виключено, які дії\nдозволені й заборонені, як поводитися з тестовими даними, як звітувати про\nрезультати, а також зі сторінкою підписів. Скорочений варіант для зовнішнього\nтесту інтернет-магазину міг би виглядати так. Його написано для цієї статті, а\nназви та адреси взято з діапазонів, зарезервованих для документації.\n\n```text\nПРАВИЛА ПРОВЕДЕННЯ: зовнішній тест shop.example.com\n\nМета           Визначити, які вади може використати сторонній і як\n               далеко веде кожна з них.\nЦілі           203.0.113.10–203.0.113.20, належність перевірено в WHOIS\nВиключено      203.0.113.15 (платіжний провайдер, не нам його тестувати)\n               Усі сторонні сервіси, до яких звертається магазин\nАкаунти        Два клієнтські акаунти й один акаунт підтримки\nГрафік         3–14 листопада, 19:00–06:00 CET, поза піковими годинами\n               продажів\nIP команди     Лише 198.51.100.7 і 198.51.100.8\nДозволено      Експлуатувати підтверджену ваду, щоб показати наслідки;\n               читати дані тестових акаунтів; завантажити один позначений\n               тестовий файл і видалити його наприкінці\nЗаборонено     Атаки на відмову в обслуговуванні; зміна чи видалення\n               даних клієнтів; соціальна інженерія; фізичне проникнення\nЗупинка        Збій робочого магазину, реальні дані клієнтів на екрані\n               або ознаки справжнього зловмисника: зупинитися й\n               зателефонувати відповідальному за безпеку\nВідновлення    Лише за письмовим рішенням відповідального за безпеку\nТестові дані   Конфіденційні; лише на ноутбуках команди, видаляються\n               через 30 днів після фінального звіту\nЗвітність      Щоденна коротка довідка про стан; фінальний звіт\n               протягом десяти робочих днів\nПідписи        Керівник команди тестування; директор з інформаційної\n               безпеки\n```\n\nКожен рядок відповідає на запитання, яке ставить SP 800-115. Посібник радить\nперед початком тестування переконатися, що кожна публічна адреса зі списку цілей\nналежить організації, і пропонує для цього реєстраційні дані WHOIS. Він пропонує\nтестувати робочий сайт увечері, а не в пікові години. Він просить указати\nадреси, з яких працюють тестувальники, щоб адміністратори могли відрізнити\nтестовий трафік від справжньої атаки. Перелік систем, яких не можна торкатися,\nвін називає exclude list, тобто списком виключень, і каже, що правила мають\nмістити критерії зупинки тесту та порядок його відновлення. Він також ставить\nзапитання, що робити, якщо тестувальники натраплять на справжнього зловмисника:\nчи зупиняти тест, коли його можна продовжити і з чийого дозволу? Щонайменше\nкерівник команди тестування та вище керівництво підписують документ,\nзасвідчуючи, що розуміють обсяг тесту та його межі.\n\nЗа таких правил фаза атаки йде за послідовністю, яку WSTG описує для\nSQL-ін'єкцій. Сканування сторінки пошуку в магазині вказує на можливу ваду.\nПерший доказ — помилка бази даних, коли в поле пошуку вводять одинарну лапку.\nДалі тестувальник надсилає спеціально підготовлені дані, які змінюють граматику\nSQL-запиту, і вважає ваду підтвердженою лише тоді, коли запит повертає дані,\nяких не мав би повертати. Якби серед цих даних була сесія акаунта підтримки,\nтестувальник міг би увійти як підтримка, оглянутися вже звідти, а звіт показав\nби весь шлях: одне неперевірене поле, одна викрадена сесія, один погляд\nпідтримки на всі замовлення.\n\nТакий тест доповнює інші перевірки, а не замінює їх. Стаття про\n[безперервне сканування безпеки](/uk/portfolio/ran-a-continuous-security-scanning-programme/)\nу межах роботи засновниці в NextMariner\nописує статичний аналіз, динамічне тестування живого інстансу й перевірку\nзалежностей, що виконуються автоматично, а поряд із ними письмові аудити\nбезпеки, зокрема модель загроз і оцінку за посібником з тестування OWASP.\nСторінка пояснює й причину такого поєднання: сканери знаходять типи проблем, які\nхтось уже описав, а в моделі загроз називають ті, що властиві саме одній\nплатформі.\n\n## Де виникають проблеми\n\n**Тестування без письмового дозволу.** Усне «починайте» від керівника команди не\nпокриває атак, які забороняє політика компанії, і не захищає ні тестувальників,\nні тих, хто замовив тест. Спершу напишіть правила проведення, і нехай керівник\nкоманди тестування та вище керівництво підпишуть їх до того, як команда надішле\nперший запит.\n\n**Тестування чужих адрес.** Список цілей, скопійований зі старої діаграми, може\nмістити адреси, які тепер належать комусь іншому, а на спільних платформах поряд\nіз вами працюють інші клієнти. Перевірте, що кожна публічна адреса в обсязі\nналежить організації, як радить SP 800-115, і внесіть кожен сторонній сервіс до\nсписку виключень поіменно.\n\n**Сканування, продане як тестування на проникнення.** Звіт сканера з новою\nобкладинкою перелічує можливості, а не докази. Вимагайте підтвердження\nексплуатації для кожної знахідки: що зробив тестувальник, який доступ це дало і\nяким був би наступний крок.\n\n**Тестування на проникнення як єдина перевірка безпеки.** Один тест бачить лише\nчастину ризиків, в один момент і ззовні. WSTG відносить моделювання загроз до\nетапу проєктування, рецензування та аналіз вихідного коду до розробки, а\nтестування на проникнення до етапу тестування, що йде далі. Використовуйте все\nце разом, а тестуванням на проникнення підтверджуйте те, чого попередні\nперевірки виявити не змогли.\n\n**Відсутність правила зупинки.** Якщо тестувальники виведуть з ладу робочий\nсервіс або знайдуть сліди справжнього зловмисника, а заздалегідь ніхто не\nдомовився, хто зупиняє тест і хто його відновлює, людям доведеться імпровізувати\nпід тиском. Пропишіть у правилах критерії зупинки, ланцюжок дзвінків і порядок\nвідновлення.\n\n**Результати як звичайні дані.** Звіт про тестування на проникнення — це мапа\nтого, що може використати зловмисник, і SP 800-115 радить вважати результати\nтестів конфіденційними. Перш ніж почати тест, домовтеся, як знахідки збирають,\nпередають, тримають і знищують, і обмежте коло тих, хто отримує повний звіт.\n\n**Закриття знахідок без повторного тесту.** Виправлення може бути частковим або\nвлучити не туди, де вада. WSTG називає тестування, яке намагається експлуатувати\nвразливості, знайдені під час попередніх перевірок, сфокусованим тестуванням на\nпроникнення і зазначає, що воно показує, чи справді конкретні вади усунено в\nкоді, який працює. Перш ніж закрити знахідку, повторіть початковий експлойт\nпроти кожного виправлення.\n\n**Очікування, що прихований тест знайде все.** За SP 800-115, приховане\nтестування з'ясовує, якої шкоди може завдати зловмисник; воно не перевіряє кожен\nзахисний механізм і не знаходить кожну вразливість, а всередину зазвичай\nпотрапляє через найпростіші слабкі місця. Обирайте відкритий тест, коли мета —\nохоплення, і прихований, коли мета — дізнатися, чи помітять атаку захисники.\n\n## Що почитати далі\n\n- [NIST SP 800-115: Technical Guide to Information Security Testing and Assessment](https://csrc.nist.gov/pubs/sp/800/115/final)\n  — посібник NIST із планування та проведення перевірок безпеки, з чотирма\n  фазами тестування на проникнення та шаблоном правил проведення.\n- [OWASP Web Security Testing Guide v4.2: Introduction](https://wstg.owasp.org/v4.2/2-Introduction/)\n  — де місце тестування на проникнення поряд із рецензуванням і аналізом\n  вихідного коду і чому воно не має бути єдиною технікою.\n- [OWASP WSTG v4.2: Penetration Testing Methodologies](https://wstg.owasp.org/v4.2/3-The_OWASP_Testing_Framework/1-Penetration_Testing_Methodologies/)\n  — короткий огляд PTES, настанов PCI DSS, PTF, NIST SP 800-115 та OSSTMM.\n- [NIST SP 800-53 Rev. 5: Security and Privacy Controls for Information Systems and Organizations](https://csrc.nist.gov/pubs/sp/800/53/r5/upd1/final)\n  — каталог заходів безпеки та приватності від NIST; захід CA-8 стосується\n  тестування на проникнення та правил його проведення.\n\n\u003chttps://engineer.company/uk/glossary/penetration-test/\u003e\n","date_modified":"2026-11-12T05:34:23Z","description":"Що таке тестування на проникнення, як проходять його чотири фази, що мають визначати правила проведення і яке його місце поряд зі скануванням.","formats":{"gemtext":"https://engineer.company/uk/glossary/penetration-test/index.gmi","gopher":"https://engineer.company/uk/glossary/penetration-test/gophermap","html":"https://engineer.company/uk/glossary/penetration-test/","json":"https://engineer.company/uk/glossary/penetration-test/index.json","markdown":"https://engineer.company/uk/glossary/penetration-test/index.md","pdf":"https://engineer.company/uk/glossary/penetration-test/index.pdf"},"kind":"page","language":"uk","title":"Що таке тестування на проникнення?","url":"https://engineer.company/uk/glossary/penetration-test/","version":1}