{"canonical_url":"https://engineer.company/uk/glossary/postgresql/","content_markdown":"# PostgreSQL\n\n## Що це таке\n\nPostgreSQL — це реляційна система керування базами даних, безкоштовна і з\nвідкритим кодом, яка зберігає дані в таблицях, відповідає на запити мовою SQL і\nвиконує кожну транзакцію за принципом «усе або нічого». Більшість тих, хто з нею\nпрацює, називає її Postgres, і проєкт вважає обидві назви своїми. На запитання\n«що таке PostgreSQL?» досвідчений інженер відповість просто: це універсальна\nбаза даних, з якої починається нова система, коли ні в кого немає конкретної\nпричини обрати іншу.\n\nВона старша за більшість програмного забезпечення, яке нині на ній працює.\nПроєкт POSTGRES почався в Каліфорнійському університеті в Берклі під\nкерівництвом професора Майкла Стоунбрейкера, а його реалізацію розпочали 1986\nроку. 1994 року Ендрю Ю та Джоллі Чен додали інтерпретатор SQL і випустили\nрезультат під назвою Postgres95. Через два роки систему перейменували на\nPostgreSQL, а нумерація версій почалася з 6.0, продовжуючи послідовність,\nрозпочату проєктом у Берклі. Сам проєкт описує систему як об'єктно-реляційну:\nкрім таблиць і з'єднань, користувач може додавати нові типи даних, функції,\nоператори, агрегатні функції, методи індексування та процедурні мови, і сервер\nпрацює з ними як із власними.\n\nАрхітектурно це клієнт і сервер. Один серверний процес володіє файлами даних, а\nкожне клієнтське з'єднання отримує власний процес, який сервер породжує саме для\nнього. Застосунки надсилають цим з'єднанням SQL через драйвер для тієї мови,\nякою вони написані. Паралельна робота тримається на багатоверсійному керуванні\nконкурентним доступом, MVCC: оновлення записує нову версію рядка, а не\nперезаписує стару, тож кожна інструкція читає узгоджений знімок, читання ніколи\nне чекає на запис, а запис ніколи не чекає на читання.\n\nЯке місце вона посідає серед альтернатив? Поруч із MySQL і MariaDB як іншими\nреляційними серверами з відкритим кодом, поруч з Oracle і Microsoft SQL Server\nяк комерційними, поруч із SQLite як вбудованою базою даних, що живе всередині\nоднієї програми, а на противагу їм — документні сховища на кшталт MongoDB, які\nзберігають записи без фіксованої схеми.\n\n## Чому це важливо\n\nВибір бази даних — це рішення, з яким команда живе роками, бо дані переживають\nкод, написаний для роботи з ними. PostgreSQL — вибір за замовчуванням, про який\nрідко шкодують, і на це є три причини, які покупець може перевірити сам.\n\nПерша — вартість і прив'язка до постачальника. PostgreSQL поширюється за\nліцензією PostgreSQL, короткою дозвільною ліцензією з тієї ж родини, що BSD і\nMIT, тож немає плати за ядро, аудиту ліцензій чи постачальника, який може\nзмінити умови. Amazon, Microsoft і Google продають її як керований сервіс, а та\nсама база даних працює на ноутбуці, тож переїзд між хостингами — це перенесення\nданих, а не переписування застосунку.\n\nДруга — широта. Один сервер охоплює реляційні таблиці, JSON-документи в стовпцях\n`jsonb`, повнотекстовий пошук, геопросторові запити через розширення PostGIS і\nзаплановані завдання через `pg_cron`. Кожне з цього — окремий продукт, який\nкоманді не доводиться розгортати, захищати, резервувати й під який не треба\nнаймати людей. Для більшості продуктів вибір між PostgreSQL і MySQL вирішується\nсаме тут: зі звичайним читанням і записом обидві справляються добре, а різниця\nпроявляється, коли робота потребує багатших типів, суворіших обмежень або\nрозширення.\n\nТретя — довговічність. Проєкт випускає одну основну версію на рік і підтримує\nкожну п'ять років, тож оновлення можна планувати, а не проводити в аварійному\nпорядку. PostgreSQL 18, що вийшов у вересні 2025 року, додав асинхронне\nвведення-виведення та вбудовану функцію для впорядкованих за часом UUID, а SQL,\nнаписаний для версій, старших на десятиліття, зазвичай працює на ньому без змін.\n\nКомпроміси реальні. Окремий процес на кожне з'єднання робить з'єднання дорогими,\nтож навантаженому застосунку потрібен пулер. PostgreSQL легше росте на одній\nпотужнішій машині, ніж на кількох: щоб розподілити запис між багатьма серверами,\nпотрібні партиціонування, реплікація або розширення, і кожен із цих шляхів додає\nексплуатаційного навантаження. А налаштування за замовчуванням розраховані на\nневелику машину, тож серйозну інсталяцію доводиться конфігурувати свідомо.\n\n## Як це виглядає на практиці\n\nЧимало проєктів на цьому сайті побудовано на PostgreSQL, і три з них показують\nтри різні способи на неї спиратися.\n\nНа одній платформі база даних стала всім рівнем даних.\n[Кожне читання й кожен запис проходять через одну з 1 275 функцій PostgreSQL](/uk/portfolio/designed-a-function-first-postgresql-data-layer/)\nу 34 схемах, і Go API не має прямого доступу до жодної таблиці. Роль, під якою\nAPI входить у базу, `mariner`, має EXECUTE на функціях і USAGE на схемах — і\nнічого більше, це приблизно 4 000 явних грантів. Функції виконуються як SECURITY\nDEFINER від імені окремої ролі-власника без права входу та із зафіксованим\n`search_path`. Межу доступу забезпечує сам Postgres; ціна в тому, що нове поле\nозначає міграцію та зміну функції.\n\nУ застосунку з орендарями, локаціями та щоденними показниками електроспоживання\nробота полягала в налаштуванні, а не в проєктуванні, а завданням було підвищити\nпродуктивність у 10 разів без капітальної переробки наявної архітектури. Індекси\nGiST для геопросторових даних, композитні індекси за орендарем і діапазоном дат,\n[партиціонування таблиці електроенергії за днями й місяцями](/uk/portfolio/accelerated-postgresql-performance-by-10x/)\nі запити, переписані після аналізу їхніх планів через `EXPLAIN ANALYZE`,\nскоротили час відповіді на запити у 10 разів і знизили використання ресурсів на\n40%.\n\nА на платформі з повільною фоновою роботою черга задач живе в тій самій базі\nданих.\n[River тримає свою чергу в PostgreSQL](/uk/portfolio/moved-slow-work-onto-a-river-job-queue/),\nтож задача і рядки, яких вона торкається, комітяться або відкочуються разом. За\nчергою стоять 15 модулів-воркерів, 8 запланованих задач і 20 задач `pg_cron`,\nякі підчищають партиції, ротують солі та оновлюють агрегати. Сторінка проєкту\nпрямо називає межу: черга в Postgres на певному обсязі перестає бути правильною\nвідповіддю, а на одну рухому частину менше виявилося ціннішим за запас, яким\nоднаково ніхто не скористався б.\n\n## Де виникають проблеми\n\nPostgreSQL рідко втрачає дані. Зате вона вміє дивувати, і ці несподіванки мають\nкілька знайомих форм.\n\n**Таблиця росте, а кількість рядків стоїть на місці.** `UPDATE` або `DELETE`\nзалишає стару версію рядка, доки її не прибере `VACUUM`, бо інша транзакція ще\nможе її читати. Транзакція, залишена відкритою на години, стримує це прибирання\nдля всієї бази даних, а налаштування autovacuum за замовчуванням розраховані на\nневеликі таблиці. Закривайте неактивні транзакції, налаштовуйте autovacuum\nокремо для великих таблиць і партиціонуйте дані, що застарівають, щоб старі\nмісяці видалялися цілими партиціями, а не рядок за рядком. Vacuum має й другу\nроботу: ідентифікатори транзакцій 32-бітні, кожна таблиця має проходити через\nvacuum принаймні раз на два мільярди транзакцій, а сервер, що надто відстав,\nперестає приймати нові записи, щоб захистити дані.\n\n**Пам'ять закінчується на першому ж піку трафіку.** Кожне з'єднання — це\nсерверний процес із власною пам'яттю, а ліміт за замовчуванням — 100 з'єднань.\nДвадцять екземплярів застосунку з пулом на п'ятдесят з'єднань кожен просять\nтисячу процесів. Поставте перед сервером пулер на кшталт PgBouncer і задайте\nрозмір пулу кожного застосунку за обсягом роботи — зазвичай вистачає кількох\nз'єднань на екземпляр.\n\n**Запит, який виконувався за мілісекунди, починає тривати секунди.** Із ростом\nданих планувальник почав обирати інший план, часто тому, що статистика застаріла\nабо індекси будували під торішні запити. Прочитайте план, перш ніж щось\nзмінювати, оновіть статистику командою `ANALYZE` і проіндексуйте той предикат,\nза яким запит насправді фільтрує:\n\n```sql\nEXPLAIN (ANALYZE, BUFFERS)\nSELECT id, total FROM orders\nWHERE customer_id = 42 AND placed_at \u003e= '2026-01-01';\n```\n\n**Вставки сповільнюються, коли таблиця стає великою.** Випадкові UUID як\nпервинні ключі потрапляють у довільні місця B-tree-індексу, тож кожна вставка\nзачіпає іншу сторінку, і індекс фрагментується. Ідентифікатори, впорядковані за\nчасом, цього уникають:\n[одна платформа зробила UUID v7 ключем за замовчуванням через `uuidv7()` з PostgreSQL 18](/uk/portfolio/quicker-answers-from-a-better-choice-of-key/),\nі нові рядки вбудовуються в індекс, а не розсипаються по ньому.\n\n## Що почитати далі\n\n- [What Is PostgreSQL?](https://www.postgresql.org/docs/current/intro-whatis.html)\n  — власне визначення проєкту з можливостями та точками розширення, які він\n  називає.\n- [A Brief History of PostgreSQL](https://www.postgresql.org/docs/current/history.html)\n  — Берклі, Postgres95 і перейменування, розказані самим проєктом.\n- [Concurrency Control: Introduction](https://www.postgresql.org/docs/current/mvcc-intro.html)\n  — як знімки дають читанню й запису відбуватися, не блокуючи одне одного.\n- [Routine Vacuuming](https://www.postgresql.org/docs/current/routine-vacuuming.html)\n  — мертві версії рядків, autovacuum і переповнення лічильника транзакцій у\n  подробицях.\n- [Using EXPLAIN](https://www.postgresql.org/docs/current/using-explain.html) —\n  як читати план запиту, з розібраними прикладами.\n- [Versioning Policy](https://www.postgresql.org/support/versioning/) — щорічна\n  основна версія і п'ять років підтримки кожної.\n\n\u003chttps://engineer.company/uk/glossary/postgresql/\u003e\n","date_modified":"2026-11-12T05:34:23Z","description":"Що таке PostgreSQL, коли це правильний вибір за замовчуванням, чого коштує добре її експлуатувати і які чотири збої трапляються найчастіше.","formats":{"gemtext":"https://engineer.company/uk/glossary/postgresql/index.gmi","gopher":"https://engineer.company/uk/glossary/postgresql/gophermap","html":"https://engineer.company/uk/glossary/postgresql/","json":"https://engineer.company/uk/glossary/postgresql/index.json","markdown":"https://engineer.company/uk/glossary/postgresql/index.md","pdf":"https://engineer.company/uk/glossary/postgresql/index.pdf"},"kind":"page","language":"uk","title":"Що таке PostgreSQL?","url":"https://engineer.company/uk/glossary/postgresql/","version":1}