{"canonical_url":"https://engineer.company/uk/glossary/progressive-enhancement/","content_markdown":"# Прогресивне покращення\n\n## Що це таке\n\nПрогресивне покращення — це спосіб будувати вебсторінки шарами, починаючи з того\nшару, який працює завжди. Основа — HTML, що містить увесь вміст і сам по собі\nвиконує кожне завдання: посилання кудись ведуть, форми надсилаються на сервер, а\nсторінку можна читати й використовувати, навіть якщо більше нічого не\nзавантажилося. Таблиці стилів лягають згори, щоб розкласти сторінку й зробити її\nприємною на вигляд. Скрипти додаються останніми й роблять її швидшою або\nзручнішою в користуванні. Кожен шар покращує той, що під ним, і сторінка не\nзалежить від жодного шару над HTML, щоб виконувати свою роботу. Посібник GOV.UK\nService Manual зводить ідею до того, щоб спершу змусити сторінку працювати з\nHTML. Англійською це називають progressive enhancement.\n\nНазва походить від доповіді, яку прочитали Steven Champeon і Nick Finck,\n*Inclusive Web Design For the Future with Progressive Enhancement*. Згідно з її\nписьмовою версією, доповідь прозвучала 11 березня 2003 року на SXSW в Остіні,\nштат Техас. Текст пише Progressive Enhancement з великих літер і скорочує до PE.\nВін протиставляє ідею плавній деградації (graceful degradation) — давнішій\nзвичці будувати для найспроможнішого браузера й сподіватися, що решта все ж\nдістанеться до вмісту. PE, як описує текст, починається з документа, яким можуть\nкористуватися найменш спроможні пристрої, а потім додає оформлення як окрему\nлогіку, щоб прості пристрої не обтяжувало те, що отримують сучасні браузери.\n\nВідмінність між ними — у напрямку роботи. Плавна деградація відштовхується від\nповного досвіду й питає, що залишиться, коли частини його бракуватиме.\nПрогресивне покращення відштовхується від того, що є завжди, і питає, що можна\nдодати. У новому браузері на доброму з'єднанні обидва підходи можуть привести до\nтієї самої сторінки. Різниця проявляється, коли щось ламається: сторінка,\nпобудована знизу, досі має свою основу, а сторінка, побудована згори, має лише\nте, що автори не забули передбачити.\n\nЦе спосіб роботи, а не бібліотека чи функція. Ніщо в HTML, CSS або JavaScript не\nназивається прогресивним покращенням, але стандарти залишають для нього місце.\nБраузер пропускає CSS-оголошення, якого не розуміє, і ігнорує скрипт, тип якого\nне знає, а правило `@supports` дає таблиці стилів змогу перевірити, чи є\nфункція, перш ніж на неї покладатися.\n\n## Чому це важливо\n\nШари ламаються по-різному, і GOV.UK Service Manual пояснює, як саме. Шар CSS\nдосить поблажливий: браузер пропускає оголошення, якого не розпізнає, і працює\nдалі, але незнайомий селектор змушує його відкинути все правило. Шар JavaScript\nне прощає нічого. Коли скрипт використовує синтаксис або інтерфейс, якого\nбраузер не має, решта цього скрипту не виконується. Тож сторінка, якій для\nголовного завдання потрібен скрипт, надійна лише настільки, наскільки надійна\nкожна ланка між сервером і читачем.\n\nА ланок чимало. Та сама сторінка перелічує причини, чому CSS і JavaScript можуть\nне завантажитися або не виконатися: тимчасова помилка мережі, блокувальник\nреклами, недоступна CDN, збій DNS, помилка в оновленні браузера, корпоративний\nчи особистий брандмауер. Жодна з них не пов'язана зі старим браузером, і читач\nне бачить, яка саме спрацювала. Усе, що бачить читач, — кнопка, яка нічого не\nробить. Посібник не наводить цифр про те, як часто трапляється кожна з них; його\nаргумент спирається на перелік, а не на відсоток.\n\nДеякі читачі також вимикають щось навмисно. Посібник пише, що деякі користувачі\nсвідомо вимикають функції у своїх браузерах і що їхній вибір слід поважати. HTML\nStandard пише, що багато користувачів вимикають скрипти, і з цієї причини, а\nтакож тому, що декларативні механізми часто легше підтримувати, закликає авторів\nвикористовувати їх замість скриптів, де це можливо. Його приклад — елемент\n`details`, який показує й ховає частину сторінки без жодного рядка JavaScript.\nСтандарт також просить авторів дбати про те, щоб їхні застосунки коректно\nдеградували, коли підтримки скриптів немає.\n\nДля британських державних сервісів посібник перетворює це на правило: ними має\nбути можливо користуватися лише з HTML, а JavaScript, де його використовують,\nмає тільки покращувати HTML і CSS, щоб люди могли користуватися сервісом, навіть\nколи скрипт не спрацює. Правило написане для сервісів одного уряду, а не для\nвсього вебу, але його аргументи стосуються будь-якого сайту, чиїх читачів автори\nне можуть обирати.\n\nКоманда теж дещо виграє. Коли покращення ламається, читач утрачає покращення, а\nне завдання, тож помилка в скрипті стає прикрістю, а не збоєм сервісу. Нову\nфункцію можна випустити для браузерів, які її підтримують, без окремого плану\nдля решти, бо ті зберігають сторінку, яку вже мали.\n\n## Як це виглядає на практиці\n\nСтандарт HTML сам наводить приклад того, що працює без скриптів: таблицю, яку\nпересортовують заголовки стовпців, і це добра перевірка підходу. Основа —\nтаблиця зі звичайними посиланнями в заголовках. Клік просить сервер надіслати ту\nсаму таблицю, відсортовану за цим стовпцем, і сервер повертає її в такому\nпорядку. Це працює в будь-якому браузері, зі скриптом чи без нього.\n\n```html\n\u003ctable id=\"orders\"\u003e\n  \u003cthead\u003e\n    \u003ctr\u003e\n      \u003cth\u003e\u003ca href=\"?sort=date\"\u003eДата\u003c/a\u003e\u003c/th\u003e\n      \u003cth\u003e\u003ca href=\"?sort=total\"\u003eСума\u003c/a\u003e\u003c/th\u003e\n    \u003c/tr\u003e\n  \u003c/thead\u003e\n  \u003ctbody\u003e\n    \u003ctr\u003e\n      \u003ctd\u003e2026-10-20\u003c/td\u003e\n      \u003ctd\u003e120\u003c/td\u003e\n    \u003c/tr\u003e\n    \u003ctr\u003e\n      \u003ctd\u003e2026-10-24\u003c/td\u003e\n      \u003ctd\u003e45\u003c/td\u003e\n    \u003c/tr\u003e\n  \u003c/tbody\u003e\n\u003c/table\u003e\n\u003cscript type=\"module\" src=\"sort.mjs\"\u003e\u003c/script\u003e\n```\n\nСкрипт — це покращення. Він знаходить ті самі посилання, скасовує перехід і\nпереставляє рядки прямо на сторінці, що заощаджує запит до сервера й назад.\n\n```js\nconst table = document.querySelector(\"#orders\");\nconst body = table.tBodies[0];\nconst collator = new Intl.Collator(\"uk\", { numeric: true });\n\nfunction sortBy(column) {\n  const text = (row) =\u003e row.cells[column].textContent;\n  const rows = [...body.rows];\n  rows.sort((a, b) =\u003e collator.compare(text(a), text(b)));\n  body.append(...rows);\n}\n\nfor (const link of table.tHead.querySelectorAll(\"a\")) {\n  link.addEventListener(\"click\", (event) =\u003e {\n    event.preventDefault();\n    sortBy(link.closest(\"th\").cellIndex);\n  });\n}\n```\n\nЯкщо збій стається до додавання обробника, відповідне посилання залишається\nпрацездатним. Якщо `sort.mjs` так і не надійде, посилання робитимуть те саме, що\nй раніше. Якщо скрипт завершиться з помилкою на півдорозі, заголовки, до яких\nвін не встиг додати обробники, і далі використовуватимуть сервер. Браузер, що не\nпідтримує скрипти-модулі, сприймає `type=\"module\"` як незнайомий тип скрипту й,\nяк каже Стандарт HTML, ігнорує його. Скрипт-модуль без `async` виконується, коли\nсторінку вже повністю розібрано, тож таблиця вже існує, коли скрипт її шукає.\nЦей приклад не відновлює роботу, якщо доданий обробник натискання кидає помилку\nпісля того, як виклик `preventDefault()` скасував перехід.\n\nЦіну платить сервер: основі потрібна кінцева точка, що вміє сортувати, і обидва способи\nсортування мають давати однаковий результат. Це звична ціна підходу, сплачена один раз.\nОчікувана перевага — сторінка, головне завдання якої можна й далі виконувати через\nрезервний шлях на сервері; доданий обробник має зберігати цей шлях, якщо його власна\nробота завершується збоєм.\n\nЦей сайт чітко називає свою основу. [Заява про доступність](/uk/accessibility/) описує\nповні сторінки на HTML, CSS і SVG без виконуваного JavaScript. Код пошуку збережено, але\nвимкнено, тож сторінки не залежать від фільтра. Заява називає й обмеження: маленькі\nпідписи, що з’являються при наведенні на значок або його фокусуванні, не можна прибрати\nклавішею. Для цього був би потрібен код у браузері, якого сайт не постачає. Тому\nкритерій 1.4.13 Content on Hover or Focus виконується лише частково.\n\n## Де виникають проблеми\n\n**Блок `noscript` замість основи.** Елемент `noscript` показує свій вміст лише\nтоді, коли скрипти вимкнено, і Стандарт HTML каже про це прямо: «Елемент noscript — грубий інструмент». Скрипти можуть бути ввімкнені, а скрипт сторінки\nвсе одно впасти, і тоді читач не отримає ні сторінки зі скриптом, ні запасного\nваріанта. Почніть зі сторінки, що працює без скрипту, і дайте скрипту її\nзмінити, як це робить власний приклад стандарту: його скрипт додає до форми\nживий результат і прибирає з неї кнопку надсилання.\n\n**Одна непідтримувана функція зупиняє весь скрипт.** Оскільки шар JavaScript не\nстійкий до помилок, один фрагмент новішого синтаксису в бандлі може потягнути за\nсобою всі покращення з того самого бандла, навіть ті, що інакше спрацювали б.\nТримайте основу незалежною від скрипту, щоб збій коштував лише покращення.\nЗавантажуйте сучасний код через `type=\"module\"`, який старіші браузери\nпропускають, а якщо старішим браузерам узагалі потрібна покращена версія, дайте\nїм окремий класичний бандл з атрибутом `nomodule`, який браузери з підтримкою\nмодулів не виконують.\n\n**Новий селектор тягне за собою справні правила.** Браузер, що зустрічає\nнезнайомий селектор, відкидає все правило разом з оголошеннями. Тож новий\nпсевдоклас, поставлений у список разом із селекторами, які розуміють усі\nбраузери, може прибрати стилі з браузерів, що інакше їх застосували б. Давайте\nселектору, який деякі браузери можуть не підтримувати, окреме правило.\n\n**Запасні стилі просочуються в покращену розкладку.** Ширини, задані для\nбраузерів без новішої системи розкладки, можуть конфліктувати з цією системою в\nбраузерах, які її мають. CSS Conditional Rules Level 3 показує розв'язок на\nприкладі флекс-розкладки та блоку `@supports not (display: flex)` для\nальтернативи й зауважує, що оголошення ширини можуть зашкодити флекс-розкладці.\nТому їм місце лише в стилях для браузерів без неї.\n\n**Зображення обирає скрипт.** Стандарт HTML зауважує: якщо сторінка не вказує\nжодного зображення в розмітці й залишає вибір скрипту, то для читачів із\nвимкненими скриптами не завантажиться жодне зображення, а якщо скрипт замінює\nзображення, яке розмітка вже вказала, браузер може почати два завантаження.\nПерелічіть кандидатів у HTML через `srcset` і `sizes` або через `picture` і\nдайте браузерові вибрати.\n\n**Поведінка без нічого під нею.** Список стратегій у тексті Champeon і Finck\nвимагає запасного варіанта для будь-якої поведінки: справжнього `href` за кожним\nобробником кліку і перевірки на сервері за кожною перевіркою в браузері. Елемент\nкерування, що існує лише як обробник кліку, або форма, яку перевіряють лише в\nбраузері, не мають основи взагалі. Спершу використовуйте справжні посилання та\nсправжнє надсилання форм, завжди перевіряйте дані на сервері, а перевірку в\nбраузері вважайте зручністю, доданою згори.\n\n**Думка, що це стосується старих браузерів.** Команда, яка вважає, що основа\nпотрібна для старих браузерів, відмовляється від неї, щойно ці браузери\nзникають. Перелік причин у GOV.UK стосується мереж, блокувальників, брандмауерів\nі зламаних оновлень, а з ними стикаються й сучасні браузери. Підтримуйте основу\nяк шлях, яким користуються й який перевіряють: час від часу завантажуйте\nсторінку із заблокованими скриптами й проходьте її головне завдання від початку\nдо кінця.\n\n## Що почитати далі\n\n- [Using progressive enhancement](https://www.gov.uk/service-manual/technology/using-progressive-enhancement)\n  — настанови GOV.UK Service Manual, востаннє оновлені 27 вересня 2024 року: три\n  шари, як ламається кожен із них і чому державні сервіси мають працювати лише з\n  HTML.\n- [HTML Standard: Scripting](https://html.spec.whatwg.org/multipage/scripting.html)\n  — елемент `script` з `type=\"module\"` і `nomodule` та елемент `noscript` з\n  порадою на нього не покладатися.\n- [CSS Conditional Rules Module Level 3](https://www.w3.org/TR/css-conditional-3/)\n  — Candidate Recommendation Draft W3C від 15 серпня 2024 року, що визначає\n  `@supports` з `not`, `and` і `or`.\n- [HTML Standard: Images](https://html.spec.whatwg.org/multipage/images.html)\n  — `srcset`, `sizes` і `picture`, і чому вибір зображення скриптом підводить\n  читачів із вимкненими скриптами.\n\n\u003chttps://engineer.company/uk/glossary/progressive-enhancement/\u003e\n","date_modified":"2026-11-12T05:34:23Z","description":"Чому сторінка має працювати на чистому HTML, перш ніж додано стилі та скрипти: звідки ця ідея, як ламається кожен шар, розібраний приклад і пастки.","formats":{"gemtext":"https://engineer.company/uk/glossary/progressive-enhancement/index.gmi","gopher":"https://engineer.company/uk/glossary/progressive-enhancement/gophermap","html":"https://engineer.company/uk/glossary/progressive-enhancement/","json":"https://engineer.company/uk/glossary/progressive-enhancement/index.json","markdown":"https://engineer.company/uk/glossary/progressive-enhancement/index.md","pdf":"https://engineer.company/uk/glossary/progressive-enhancement/index.pdf"},"kind":"page","language":"uk","title":"Що таке прогресивне покращення?","url":"https://engineer.company/uk/glossary/progressive-enhancement/","version":1}