{"canonical_url":"https://engineer.company/uk/glossary/qgis/","content_markdown":"# QGIS\n\n## Що це таке\n\nQGIS — це настільна програма для перегляду, редагування та аналізу\nгеопросторових даних. Проєкт стартував у травні 2002 року під назвою Quantum\nGIS, і перша мета була скромною: переглядач геоданих. Відтоді він виріс у\nповноцінну геоінформаційну систему, яка відкриває шари з файлів, просторових баз\nданих і вебсервісів карт, накладає їх на одну карту, редагує геометрію й\nатрибути, проганяє над ними аналіз і верстає результат у друковану карту, атлас\nчи звіт.\n\nQGIS є офіційним проєктом Open Source Geospatial Foundation, поширюється за GNU\nGeneral Public License, написаний на C++ з бібліотекою Qt і працює на більшості\nUnix-платформ, у Windows і macOS. Новий випуск виходить приблизно раз на чотири\nмісяці. Кожен третій із них, починаючи з 2.8, отримує статус випуску з\nдовготривалою підтримкою (LTR) і супроводжується, доки його не замінить\nнаступний такий випуск, а найновіша гілка щомісяця отримує виправний випуск. На\nмомент написання це 3.44.15 і 4.2.3.\n\nБагато з того, що читає QGIS, він читає через інші проєкти. Векторні файли\nнадходять через драйвери GDAL, звідси й такий довгий перелік форматів. Растри\nприходять тим самим шляхом. Таблиці в PostGIS, SpatiaLite, SQL Server та Oracle\nчитаються напряму, і власний опис можливостей проєкту наголошує, що дані\nпоказуються в їхньому рідному форматі й проєкції без перетворення на якийсь\nвнутрішній формат.\n\nКоли QGIS стає спільним інструментом команди, важать ще чотири складники.\n\nОдиниця роботи — проєкт. Файл `.qgs` — це XML, що описує джерело даних кожного\nшару разом зі стилем, підписами, формами й макетами друку. Файл `.qgz` — це\nzip-архів із тим самим XML і файлом `.qgd` з допоміжними даними. Проєкт можна\nтакож зберегти в GeoPackage або в базі PostgreSQL поруч із шарами, які він\nописує.\n\nProcessing — це рамка для аналізу: набір алгоритмів від власного провайдера QGIS\nі від GDAL, GRASS як ще один провайдер, конструктор моделей, що зшиває алгоритми\nв граф, пакетний режим та історія кожного запуску. Ті самі алгоритми працюють і\nбез графічного інтерфейсу, через утиліту командного рядка `qgis_process`:\n\n```sh\nqgis_process run native:reprojectlayer -- \\\n  INPUT=dorohy.shp TARGET_CRS=EPSG:32636 OUTPUT=dorohy.gpkg\n```\n\nPyQGIS — це інтерфейс Python, на якому стоять плагіни, вбудована консоль і\nокремі скрипти. А QGIS Server публікує файл проєкту в мережі як стандартні\nсервіси OGC — WMS, WFS, WCS та OGC API Features — і працює за вебсервером як\nзастосунок FastCGI або CGI.\n\n## Чому це важливо\n\nЧастина роботи з геоданими лишається ручною, хоч яким добрим буде конвеєр:\nвирішити, що саме помилкове — межа ділянки чи аерофотознімок під нею, обвести\nконтур будівлі за поверхнею LiDAR, переглянути передані клієнтом дані перед\nзавантаженням. Рішення, на яке впливає QGIS, — у якому інструменті відбувається\nтаке судження і що лишається після нього.\n\nПершу половину визначають ліцензія й платформа. Ліцензії на кожного користувача купувати не треба, а той\nсамий випуск ставиться на Linux, macOS і Windows, тож консультант, співробітники\nклієнта й сервер збірки можуть запускати саме ту версію, в якій зроблено проєкт.\nКомерційна настільна програма Esri, ArcGIS Pro, працює лише у Windows.\n\nДруга половина стосується того, що переживе сеанс роботи. QGIS читає PostGIS\nнапряму, тож виправлення потрапляє в ту саму таблицю, з якої бере дані\nзастосунок, і звіряти потім експорт не доводиться. Історія Processing зберігає\nкожен алгоритм із параметрами, і кожен запис можна скопіювати як команду Python\nабо як команду `qgis_process`. Виправлення, знайдене вручну в діалоговому вікні,\nстає рядком у скрипті, який далі проганяється на кожній новій поставці даних.\nФайл проєкту йде ще далі: QGIS Server публікує його без змін, тож стиль,\nналаштований на робочому столі, і є тим стилем, який вебклієнт отримує через\nWMS.\n\nЦіна здебільшого в дисципліні. Проєкт посилається на дані, яких сам не містить,\nтож переноситься рівно настільки, наскільки дозволяють збережені в ньому шляхи.\nА вибір між LTR і найновішим випуском — справжній вибір: один змінюється\nповільно, інший приносить нові можливості кожні чотири місяці.\n\n## Як це виглядає на практиці\n\nНа цьому сайті QGIS з'являється як місце, де просторові дані переглядали й\nвиправляли вручну, поруч з інструментами, що робили масову роботу.\n\nЗ 2015 до 2022 року, на посаді керівниці команди розробки GIS-програмного\nзабезпечення, через цю роль пройшло\n[постачання понад тридцяти GIS-проєктів](/uk/portfolio/led-30-gis-projects-from-build-to-support/)\n— від розробки й розгортання до підтримки після запуску. QGIS і JOSM були\nінструментами для самої роботи з даними. Під ними лежав PostgreSQL із PostGIS,\nGDAL/OGR переносив дані між shapefile, GeoJSON, GeoTIFF, KML і векторними\nплитками, а попереду стояли вебкарти на Mapbox GL і Leaflet. Тематично проєкти\nтягнулися від цифрової 2D- і 3D-картографії та обробки даних LiDAR, через\nгеоректифікацію й векторизацію, аж до карт приміщень і навігації в них.\n\nПізніше, у 2022–2024 роках, QGIS став одним з інструментів виправлення: роль\nінженерки даних у масштабному проєкті геопросторової аналітики вимагала знайти й\nусунути\n[понад 1 000 проблем у географічних даних і часових рядах](/uk/portfolio/resolved-1000-issues-in-geographical-data/).\nQGIS працював разом із GDAL та ArcGIS, і цією комбінацією діагностували й\nвиправляли просторові помилки, а очищення, що повторювалося знову й знову,\nперейшло до скриптів на Bash. Просторові запити й індексацію обслуговував\nPostGIS, і ця робота допомогла скоротити на 35% час виконання просторових\nзапитів.\n\n## Де виникають проблеми\n\nРобочий стіл робить так, що просторові дані на екрані виглядають правильно, і\nсаме там ховається більшість проблем.\n\n**Шар опиняється не там.** QGIS на льоту перепроєктовує кожен шар у систему\nкоординат проєкту, тож шари з різних систем лягають один на одного рівно, якщо\nкожен шар правильно оголошує власну систему. Shapefile, що прийшов без файлу\n`.prj`, не оголошує нічого, і залежно від налаштування в Options QGIS лишає шар\nіз невідомою системою, питає про неї або мовчки призначає систему проєкту чи\nтипову. Як виправляти, залежить від того, яку саме помилку зроблено. Якщо\nкоординати правильні, а хибне лише оголошення, Assign projection або Define\nprojection змінюють оголошення і не зсувають жодної точки. Якщо ж координати\nсправді в іншій системі, їх перераховує Reproject layer. Find projection з тієї\nсамої групи інструментів показує системи, в яких охоплення шару лягло б на\nвибрану ділянку, і перетворює здогад на короткий список.\n\n**Площі виходять у квадратних градусах.** У мові виразів є дві схожі функції\nплощі. `$area` слідує налаштуванням еліпсоїда й одиниць проєкту, тож за\nвибраного еліпсоїда дає еліпсоїдну площу у вибраних одиницях. `area($geometry)`\nзавжди рахує на площині у власній системі шару й повертає її одиниці, тож для\nшару в довготі й широті дає квадратні градуси — маленьке дробове число, яке в\nтаблиці виглядає цілком правдоподібно. Для будь-якого числа, яке читатиме\nлюдина, беріть `$area` або перед вимірюванням перепроєктуйте шар у прямокутну\nсистему, що пасує до місцевості.\n\n**Проєкт відкривається з половиною шарів.** Проєкт зберігає, де лежать дані\nкожного шару, а не самі дані. Варто перенести теку, перейменувати файл чи\nвідкрити проєкт на комп'ютері колеги — і збережені шляхи ведуть у нікуди. QGIS\nтоді показує діалог Handle Unavailable Layers, і якщо шари залишити, проєкт\nвідкривається з ними в списку, але порожніми, доки кожне джерело не полагодять.\nЯкщо проєкт зберігає шляхи відносно файлу проєкту, а це налаштування у\nвластивостях проєкту, теку з проєктом і даними можна переносити як одне ціле.\nДля спільної роботи проєкт і шари тримаються разом, коли проєкт зберігається в\nтій самій базі PostgreSQL чи GeoPackage, що й шари.\n\n**Те саме виправлення наступного місяця проклацують знову.** Виправлення,\nзроблене в діалоговому вікні, лишає дані в порядку, а метод — у чиїйсь пам'яті.\nНаступна поставка з тією самою вадою знову виправляється вручну, щоразу трохи\nінакше. Скопіюйте запуск з історії Processing як команду `qgis_process` того\nразу, коли він уперше спрацював, і додайте її до скрипту, що завантажує\nпоставку.\n\n## Що почитати далі\n\n- [Foreword](https://docs.qgis.org/latest/en/docs/user_manual/preamble/foreword.html)\n  — власний опис проєкту: що таке QGIS, з чого він почався і за якою ліцензією\n  поширюється.\n- [Road Map](https://www.qgis.org/resources/roadmap/) — цикл випусків, як\n  обирають випуски з довготривалою підтримкою, і поточний розклад.\n- [Working with Projections](https://docs.qgis.org/latest/en/docs/user_manual/working_with_projections/working_with_projections.html)\n  — перепроєктування на льоту і що QGIS робить із шаром без системи координат.\n- [Working with Project Files](https://docs.qgis.org/latest/en/docs/user_manual/introduction/project_files.html)\n  — формати `.qgs` і `.qgz`, проєкти в базах даних і відновлення зламаних\n  шляхів.\n- [Using processing from the command line](https://docs.qgis.org/latest/en/docs/user_manual/processing/standalone.html)\n  — `qgis_process`, його команди і як передавати параметри.\n- [Introduction](https://docs.qgis.org/latest/en/docs/server_manual/introduction.html)\n  — огляд у посібнику QGIS Server: які сервіси він публікує з проєкту.\n\n\u003chttps://engineer.company/uk/glossary/qgis/\u003e\n","date_modified":"2026-11-12T05:34:23Z","description":"Де QGIS стоїть поруч із просторовою базою даних, чому важать файли проєкту та історія Processing, і пастки з системою координат, площею та шляхами.","formats":{"gemtext":"https://engineer.company/uk/glossary/qgis/index.gmi","gopher":"https://engineer.company/uk/glossary/qgis/gophermap","html":"https://engineer.company/uk/glossary/qgis/","json":"https://engineer.company/uk/glossary/qgis/index.json","markdown":"https://engineer.company/uk/glossary/qgis/index.md","pdf":"https://engineer.company/uk/glossary/qgis/index.pdf"},"kind":"page","language":"uk","title":"Що таке QGIS?","url":"https://engineer.company/uk/glossary/qgis/","version":1}