{"canonical_url":"https://engineer.company/uk/glossary/server/","content_markdown":"# Сервер\n\n## Що це таке\n\nСервер — це програма, яка чекає, поки інші програми звернуться до неї через\nмережу, а потім відповідає на те, про що вони питають. Повніше його називають\n_мережевим сервером_, а в повсякденній мові це слово означає і саму програму, і\nкомп'ютер, на якому вона працює. Програма на іншому кінці кожного обміну —\nклієнт: браузер, застосунок на телефоні, скрипт, поштова програма або інший\nсервер, у якого є власне запитання.\n\nСтандарти, на яких тримається веб, ставлять на перше місце роль. RFC 9110, що\nвизначає HTTP, називає HTTP-сервером програму, яка приймає з'єднання, щоб\nобслуговувати запити, надсилаючи відповіді, і додає, що слова «клієнт» і\n«сервер» стосуються лише ролей, які програми виконують у конкретному з'єднанні.\nТа сама програма може обслуговувати в одному з'єднанні й питати в наступному.\nВебсервер, який передає запит застосунку позаду себе, на цьому другому відрізку\nє клієнтом того застосунку.\n\nВ основі більшості серверів лежить один крок, який TCP називає пасивним\nвідкриттям. Програма повідомляє операційній системі, що готова приймати вхідні\nз'єднання — на одній локальній адресі або на будь-якій із них, — і чекає. Клієнт\nвиконує активне відкриття до цієї адреси й порту. Поки ніхто не під'єднаний,\nсервер майже нічого помітного не робить.\n\nСервери відрізняються тим, як вони чекають. Багато з них працюють місяцями\nпоспіль і тримають свою пам'ять, байдуже, заходить хтось чи ні. Інші\nзапускаються наново для кожного з'єднання: чекає програма-наглядач, вона\nзапускає копію сервера для кожного відвідувача, а копія завершується, коли\nвідвідувач іде.\n\nДалі — машина. Глосарій NIST описує сервер як комп'ютер або пристрій у мережі,\nщо керує мережевими ресурсами, і як приклади наводить файлові сервери, сервери\nдруку, мережеві сервери та сервери баз даних. Коли компанія каже, що її сайт\nпрацює на одному невеликому сервері, вона має на увазі комп'ютер, відведений під\nсерверні програми, сьогодні здебільшого віртуальну машину, орендовану в\nпровайдера. Цей глосарій тримає між двома словами чітку межу. Сервер — це те, що\nвідповідає. Машина як річ з іменем та адресою, яку створюють, захищають і\nвраховують, — це хост. Один хост може тримати багато серверів, а сервер може\nпереїхати на інший хост, якщо разом із ним переїде його ім'я.\n\nВиди, з якими стикається більшість людей, названо за тим, що вони обслуговують:\nвебсервери для HTTP, поштові сервери для SMTP та IMAP, DNS-сервери для імен,\nсервери баз даних для запитів, файлові сервери, git-сервери та ігрові сервери.\nСервер застосунків зазвичай стоїть позаду вебсервера й виконує власний код\nпродукту.\n\n## Чому це важливо\n\nНа все, до чого відвідувач доходить в інтернеті, відповідає якийсь сервер, тож\nвибір серверів — це вибір того, що відкрито назовні, скільки це коштує і що\nпадає разом.\n\nКоли слово вперше з'являється в розмові про бюджет, спершу варто з'ясувати, яке\nз його значень мають на увазі. «Нам потрібен сервер» може означати програму, яку\nтреба встановити, машину, яку треба орендувати, керований сервіс, який\nобслуговує хтось інший, або більше потужності на машині, за яку вже заплачено.\nЦі варіанти різняться ціною, тим, хто встановлює оновлення безпеки, і тим, кого\nбудять уночі, коли один із них зупиняється.\n\nДруге — вартість, і більша частина вартості сервера — це його очікування.\nПрограма, яка тримає пам'ять у простої, тримає її цілодобово, тож на невеликій\nмашині кожен постійно запущений сервер — окремий рядок у бюджеті. Сервер, який\nзапускається для кожного з'єднання, платить трохи часу за кожен візит, а між\nвізитами не тримає нічого.\n\nТретє — відкритість назовні. Кожен сервер, що слухає, приймає вхідні дані від\nнезнайомців, а отже його треба вчасно оновлювати, свідомо налаштовувати й\nстежити за ним. Тримати стільки серверів, скільки справді потрібно для роботи, і\nне більше, — це рішення про безпеку не меншою мірою, ніж про економію.\n\nЧетверте — роль можна купити, а не виконувати самим. Керована база даних,\nпоштова скринька в хостингу чи мережа доставки контенту — це сервер, який\nобслуговує інша компанія. Обмін такий: менше того, що треба оновлювати, ціною частини\nконтролю й видимості, і невелика компанія цілком може тримати власний\nвебсервер, а пошту орендувати.\n\n## Як це виглядає на практиці\n\nУсі сервери цього сайту вміщуються на одній машині, і сторінка подяк\n[називає кожну серверну програму на ній](/uk/credits/). Caddy відповідає на\nкожен вебзапит і сам оновлює HTTPS-сертифікат. Agate та Gophernicus відповідають\nза Gemini й Gopher, Tor — за onion-адресу, а Soft Serve — це git-сервер. Усі\nчотири публічні копії сайту читають ту саму теку з файлами, тож одне розгортання\nоновлює їх усі. Onion-сервіс показує, що обслуговувати й слухати — різні речі:\nсторінка називає його єдиним входом, який можна було додати, не відкриваючи\nпорту, бо tor сам відкриває вихідні з'єднання до introduction points, і відкриті\nпорти машини лишилися такими самими, як були. Пошта, за словами тієї ж сторінки,\nпрацює в стороннього сервісу, тобто цю роль купили, а не виконують самі.\n\nСторінка про конфіденційність показує сервер, що запускається для кожного\nз'єднання, з боку, з якого на нього рідко дивляться.\n[Копію в Gopher операційна система запускає наново для кожного відвідувача](/uk/privacy/)\nі називає цей запуск за адресою, з якої прийшов відвідувач, а назву записує до\nвласного журналу, якого серверна програма не бачить. Цей журнал помітили в день\nпершого підрахунку запитів, і тепер записи в ньому видаляються через тридцять\nднів.\n\nОдна машина обмежує й те, які сервери можна на ній запустити. В описі [роботи публічних сервісів компанії на одному хості з 512 МБ](/uk/portfolio/a-whole-company-on-one-small-server/) зазначено, що пошту навмисно тримають поза цією машиною. Поштовий сервер існує як заготовка для встановлення, що чекає на власний хост, бо поштовому серверу потрібен запас ресурсів, який машина вже витратила: межу записано, а не виявлено пізніше.\n\n## Де виникають проблеми\n\n**Машина відповідає, а сервер — ні.** Ping, відкритий сеанс SSH чи зелена плитка\nвіртуальної машини в панелі кажуть лише, що хост працює. Жоден із цих сигналів\nне каже, що вебсервер відповідає, що він повертає правильну сторінку чи що його\nсертифікат досі чинний. Перевіряйте сервер так, як ним користується клієнт:\nпоставте справжнє запитання й прочитайте відповідь.\n\n```sh\ncurl -sS -o /dev/null -w '%{http_code} %{time_total}s\\n' https://example.com/\n```\n\nКод 200 за розумний час — це те, що потрібно відвідувачеві. Усе інше —\nнесправність, хоч би що показували графіки машини.\n\n**Файл на диску каже одне, а запущений сервер — інше.** Більшість серверів\nчитають конфігурацію під час запуску чи її перечитування й тримають її в\nпам'яті, тож відредагований файл нічого не змінює до наступного\nперечитування конфігурації. Перезапуск із пошкодженим файлом узагалі лишає машину без\nзапущеного сервера. Перевірте файл, потім передайте його запущеному серверу,\nпотім поставте серверу запитання. Командний рядок Caddy охоплює перші два кроки:\n`validate` завантажує й налаштовує кожен модуль так, ніби конфігурацію\nзапускають, але не запускає її, а `reload` передає нову конфігурацію запущеному\nекземпляру.\n\n```sh\ncaddy validate --config /etc/caddy/Caddyfile\ncaddy reload --config /etc/caddy/Caddyfile\n```\n\n**Два сервери не ділять роботу одного навпіл.** Друга копія сервера застосунків\nза балансувальником навантаження ставить під сумнів кожен шматок стану, який\nтримала перша. Сесії в пам'яті належать одній копії, тож відвідувач, якого\nнаправили до другої, мусить входити знову. Файл, завантажений на один диск, є\nлише на тому диску. Запланована задача, встановлена на обох, виконується двічі.\nПерш ніж додавати другу копію, перенесіть сесії, завантаження й розклад туди, де\nїх бачать обидві, або залиште один сервер і зробіть його швидшим.\n\n**Усі сервери на одній машині мають спільну долю.** Один хост із багатьма\nсерверами дешевий і простий, але це також означає, що одне перезавантаження,\nодин заповнений диск чи вичерпана пам'ять зупиняють усі сервери водночас. Для\nневеликого сайту це чесний обмін, якщо його обрали свідомо: машину описано як\nкод, щоб її можна було відтворити, дані копіюються за межі машини, а сервер,\nякому потрібен власний запас, отримує власну машину.\n\n## Що почитати далі\n\n- [server — NIST CSRC Glossary](https://csrc.nist.gov/glossary/term/server) —\n  визначення, спільне для публікацій NIST, з видами серверів, які вони\n  називають.\n- [RFC 9110, HTTP Semantics: Connections, Clients, and Servers](https://www.rfc-editor.org/rfc/rfc9110.html#section-3.3)\n  — клієнт і сервер як ролі, що їх програма виконує в одному з'єднанні.\n- [RFC 9293, Transmission Control Protocol](https://www.rfc-editor.org/rfc/rfc9293.html)\n  — пасивне й активне відкриття і те, як програма, що слухає, чекає на одній\n  адресі або на всіх.\n- [Caddy: Command Line](https://caddyserver.com/docs/command-line) — `validate`,\n  `reload` та інші команди вебсервера, на якому працює цей сайт.\n\n\u003chttps://engineer.company/uk/glossary/server/\u003e\n","date_modified":"2026-11-12T05:34:23Z","description":"Що таке сервер, чому одна програма буває сервером і клієнтом водночас, як одна машина тримає багато серверів і чотири способи, якими сервер підводить людей.","formats":{"gemtext":"https://engineer.company/uk/glossary/server/index.gmi","gopher":"https://engineer.company/uk/glossary/server/gophermap","html":"https://engineer.company/uk/glossary/server/","json":"https://engineer.company/uk/glossary/server/index.json","markdown":"https://engineer.company/uk/glossary/server/index.md","pdf":"https://engineer.company/uk/glossary/server/index.pdf"},"kind":"page","language":"uk","title":"Що таке сервер?","url":"https://engineer.company/uk/glossary/server/","version":1}