{"canonical_url":"https://engineer.company/uk/glossary/ssrf/","content_markdown":"# SSRF\n\n## Що це таке\n\nSSRF, або підробка запитів на боці сервера (англійською server-side request\nforgery), — це атака, за якої хтось дає серверу URL, а сервер іде й завантажує\nйого від імені цієї людини, з того місця в мережі, де стоїть сам. Common\nWeakness Enumeration веде цю ваду як CWE-918 і описує її через те, чого код не\nробить: він отримує URL від компонента вище за ланцюжком, завантажує те, на що\nURL вказує, і ніколи не перевіряє, що запит іде саме туди, куди мав іти.\nЗловмисник не змінює в коді сервера жодного рядка. Він лише постачає адресу, а\nрешту робить місце сервера в мережі.\n\nУ цьому місці й уся суть. Сервер у дата-центрі чи в хмарному обліковому записі\nзазвичай дістає до того, до чого відвідувач з інтернету не дістане: панелі\nадміністратора на внутрішній адресі, порту бази даних, панелі моніторингу,\nслужби метаданих. Запис CWE прямо каже, що з цього випливає. Сервер стає проксі\nдля зловмисника, його можна змусити сканувати порти на хостах внутрішньої\nмережі, а URL, що починаються з `file://`, `gopher://` чи `tftp://`, дають змогу\nчитати документи на самій машині або краще керувати тим, що містить запит. CWE\nвідносить SSRF до ширшої вади, CWE-441, ненавмисного проксі, відомого як\n«confused deputy»: компонент із привілеями виконує роботу для того, хто\nпривілеїв не має.\n\nДвері зазвичай відчиняє цілком звичайна функція. Шпаргалка OWASP із запобігання\nSSRF (cheat sheet) наводить два типові випадки: аватар, який застосунок\nзавантажує за URL, що його ввів користувач, і URL вебхуків чи зворотних викликів\n(callback), які користувачі реєструють, щоб застосунок згодом їх викликав.\nПопередній перегляд посилань і кнопки імпорту за URL належать до тієї самої\nродини, як і будь-яка функція, де сервер іде за адресою, яку написав хтось\nінший. У назві запису CWE термін пишеться з великих літер, Server-Side Request\nForgery, а сам запис згадує давнішу назву того самого явища, XSPA, скорочення\nвід Cross Site Port Attack.\n\n## Чому це важливо\n\nOWASP додав SSRF до свого Top 10 у 2021 році як A10, і не через поширеність.\nДані показували відносно низьку частоту, але категорію найчастіше обирали\nучасники опитування спільноти, а її оцінки експлуатованості та впливу були\nвищими за середні. OWASP пояснює це тим, що завантаження URL стало звичайною\nфункцією вебзастосунків, а хмарні сервіси й складніші архітектури роблять\nнаслідки серйознішими. У редакції 2025 року SSRF уже не має окремої категорії:\nCWE-918 названо серед помітних вад категорії A01:2025, Broken Access Control,\nяка стоїть на першому місці списку. Рейтинг MITRE вказує в той самий бік:\nCWE-918 входить до CWE Top 25 Most Dangerous Software Weaknesses щороку з 2021\nдо 2025.\n\nПричина в тому, що SSRF проходить крізь той захист, на який команди покладаються\nнайбільше. OWASP наголошує, що атака працює, навіть коли застосунок стоїть за\nбрандмауером, VPN чи мережевим списком контролю доступу, бо запит виходить\nзсередини. Приклади сценаріїв від OWASP — це екскурсія тим, що ховається за\nпериметром: скласти карту внутрішніх хостів і відкритих портів за результатами\nз'єднань або за тим, скільки триває з'єднання, прочитати локальні файли на\nкшталт `file:///etc/passwd`, звернутися до внутрішніх сервісів на кшталт\n`http://localhost:28017/` і використати ці сервіси, щоб піти далі, аж до\nвіддаленого виконання коду чи відмови в обслуговуванні.\n\nХмарні метадані — це сценарій, що перетворює неприємність на злам. OWASP\nзазначає, що більшість хмарних провайдерів тримають метадані екземпляра за\nадресою `http://169.254.169.254/`, у блоці 169.254.0.0/16, який реєстр адрес\nспеціального призначення IANA позначає як link-local. На Amazon EC2 служба\nметаданих екземпляра за цією адресою — ще й місце, звідки програми на екземплярі\nотримують облікові дані безпеки AWS для ролі, прив'язаної до нього. Сервер, який\nзавантажить будь-який URL для будь-кого, можна попросити завантажити й їх.\n\nЦей шаблон постійно знаходить нові місця. Серед найсвіжіших прикладів у записі\nCWE — набір інструментів для LLM, що завантажував довільні URL зображень і в\nквітні 2026 року зазнав реальних атак, де його використовували для сканування\nпортів (CVE-2026-33626), і фреймворк для LLM-застосунків, чий завантажувач URL\nможна було спрямувати на локальні адреси підробленим заголовком `Location`\n(CVE-2024-3095). Агент, що ходить вебом для користувача, з погляду мережі — це\nсервер, який завантажує URL, обрані кимось іншим.\n\n## Як це виглядає на практиці\n\nВізьмімо чат-застосунок на `app.example.com`, який показує картку попереднього\nперегляду, коли хтось вставляє посилання. Браузер надсилає URL серверу, а сервер\nзавантажує сторінку, щоб прочитати її заголовок і зображення:\n\n```http\nPOST /api/link-preview HTTP/1.1\nHost: app.example.com\nContent-Type: application/json\n\n{\"url\": \"https://news.example.org/2026/10/harbour-reopens\"}\n```\n\nТак функція працює за задумом. А тепер той самий запит з іншим URL, тим, яким\nдокументація AWS показує список метаданих екземпляра:\n\n```http\nPOST /api/link-preview HTTP/1.1\nHost: app.example.com\nContent-Type: application/json\n\n{\"url\": \"http://169.254.169.254/latest/meta-data/\"}\n```\n\nЯкщо сервер працює на EC2 і старіший IMDSv1 досі дозволено, він надсилає цей\nзапит зсередини екземпляра, служба метаданих відповідає, і все, що код\nпопереднього перегляду повертає, потрапляє до зловмисника. Нічого не впровадили,\nнічого не впало. Сервер зробив саме те, для чого його збудували, тільки для\nчужої адреси.\n\nПеревірка адреси призначення починається з того, куди запит насправді піде після розв'язання імені, а не з тексту URL. У Python модуль `ipaddress` зі стандартної бібліотеки використовує реєстри адрес спеціального призначення IANA, щоб класифікувати адресу як глобальну чи ні, відсікаючи адреси, що безпосередньо належать до loopback, приватних, link-local і спільних діапазонів, а також діапазонів для документації. Наведена нижче допоміжна функція ілюструє цю класифікацію, а не повний захист від SSRF. Розгорнута система має також обмежувати запити дозволеними адресами призначення для одноадресної передачі й ураховувати трансляцію адрес, як-от NAT64: у мережі зі шлюзом трансляції адреса, класифікована як глобальна, все одно може вести до заблокованої вбудованої IPv4-адреси призначення. Тест класифікації в допоміжній функції такий:\n\n```python\nimport ipaddress\nimport socket\nfrom urllib.parse import urlsplit\n\nALLOWED_SCHEMES = {\"http\", \"https\"}\n\n\ndef resolve_public(url: str) -\u003e tuple[str, int, list[str]]:\n    parts = urlsplit(url)\n    if parts.scheme not in ALLOWED_SCHEMES or not parts.hostname:\n        raise ValueError(\"scheme or host not allowed\")\n    port = parts.port or (443 if parts.scheme == \"https\" else 80)\n    infos = socket.getaddrinfo(parts.hostname, port, type=socket.SOCK_STREAM)\n    addresses = sorted({info[4][0] for info in infos})\n    for address in addresses:\n        if not ipaddress.ip_address(address).is_global:\n            raise ValueError(f\"{address} is not a public address\")\n    return parts.hostname, port, addresses\n```\n\nПройти перевірку мусить кожна адреса, на яку розв'язується ім'я, а не лише\nперша. Далі завантаження підключається до однієї з перевірених адрес, але\nнадсилає початкове ім'я хоста в заголовку `Host` і перевіряє за ним сертифікат\nTLS, а переспрямування вимкнено. Якщо дозволити HTTP-клієнту розв'язати ім'я\nвдруге, перевірка втрачає сенс. Саме такий підхід шпаргалка OWASP описує для\nскладного випадку, вебхуків, де адресатів обирають користувачі й жоден список\nдозволених адрес не може назвати їх заздалегідь. Там, де адресати відомі, список\nточних імен хостів звужує коло ще більше, але шпаргалка чітко каже, що\nрозв'язані адреси все одно мають пройти той самий тест.\n\nПеревірки в застосунку — лише один шар. У портфоліо є опис того, як побудовано\n[пошту з failover і журналом доставки](/uk/portfolio/built-email-with-failover-and-delivery-logging/),\nі там сказано, що сам шлях надсилання проходить через клієнт із захистом від\nSSRF і тайм-аутом 30 секунд. За межами застосунку й далі діють мережеві поради\nOWASP: винести код, що завантажує віддалені ресурси, в окремий сегмент мережі й\nдати йому правила брандмауера, які за замовчуванням усе забороняють, щоб\nпропущена перевірка наткнулася на зачинені двері.\n\n## Де виникають проблеми\n\n**Списки заборон і пошук за шаблоном.** Фільтр, що відкидає URL із `127.0.0.1`,\n`localhost` чи `169.254.169.254`, уже програв. Функція POSIX `inet_addr()`\nприймає адресу IPv4 з однієї, двох, трьох або чотирьох частин, кожна з яких може\nбути десятковою, вісімковою чи шістнадцятковою, тож для будь-якого парсера, що\nдотримується цих правил, і `2852039166`, і `0xa9.0xfe.0xa9.0xfe` — це адреса\nслужби метаданих. Запис CWE наводить CVE, у якій вісімкові й шістнадцяткові\nформи проскочили повз перевірку, написану для десяткових, і обійшли захист від\nSSRF (CVE-2016-4029). Top 10 від OWASP каже про це прямо: SSRF не слід\nстримувати списком заборон чи регулярним виразом. Вирішуйте за розв'язаною\nадресою, як показано вище, і дозволяйте, а не забороняйте.\n\n**Перевірка зараз, з'єднання потім.** Якщо перевірити ім'я хоста, а потім дати\nHTTP-клієнту розв'язати його знову, лишається шпарина. За DNS rebinding ім'я\nзловмисника відповідає публічною адресою під час перевірки та внутрішньою під\nчас з'єднання. Підключайтеся саме до тієї адреси, яку перевірили, і застосовуйте\nту саму політику до повторних спроб і резервних з'єднань, які шпаргалка OWASP\nзгадує окремо.\n\n**Переспрямування, за якими йде клієнт.** Перевірений URL відповідає\nпереспрямуванням на `http://169.254.169.254/` або на URL `file://`, і клієнт іде\nза ним, нічого не питаючи. Серед прикладів у записі CWE є бібліотека для\nзавантаження URL, яка йшла за переспрямуваннями на URL `file://` і `scp://`\n(CVE-2009-0037). Вимкніть переспрямування або розглядайте кожен перехід як новий\nURL, що знову проходить усю перевірку.\n\n**Клієнт говорить не лише HTTP.** Якщо він розуміє ще й `file`, `gopher` чи\n`dict`, зловмисник може прочитати локальні файли або дістати значно більше\nконтролю над тим, що потрапляє до внутрішнього сервісу, ніж дає HTTP-запит.\nШпаргалка OWASP називає саме ці типи URL серед тих, якими може скористатися\nдругий запит. Дозволяйте лише `http` і `https` і лише ті порти, які потрібні\nфункції.\n\n**Два парсери, два хости.** Шпаргалка OWASP показує, як один рядок може\nвказувати на два різні хости. У `http://good.example\\@bad.example` парсер, що\nдотримується стандарту URL від WHATWG, вважає зворотну скісну риску роздільником\nшляху й читає хост як `good.example`, тоді як `urlsplit` у Python бере все до\nостаннього `@` як дані користувача й повертає `bad.example`. Коли один компонент\nперевіряє, а інший завантажує, вони можуть розійтися в тому, куди йде запит.\nРозбирайте URL один раз і відкидайте будь-який URL, хост якого не однаково\nчитають усі парсери на його шляху.\n\n**Повернення сирої відповіді.** Ендпоінт попереднього перегляду, що віддає\nзавантажений вміст тому, хто його викликав, перетворює атаку, яка могла лише\nздогадуватися про те, що всередині, з помилок і часу відповіді, на атаку, яка це\nчитає. Повертайте лише те, що потрібно функції, наприклад заголовок і посилання\nна зображення, і ніколи сиру відповідь, як і радить список OWASP.\n\n**Увімкнений IMDSv1.** Документація AWS каже, що за замовчуванням можна\nкористуватися обома версіями служби метаданих екземпляра. IMDSv2 спершу вимагає\nтокен сесії, який запитують через `PUT` на `/latest/api/token` і потім\nнадсилають у заголовку `X-aws-ec2-metadata-token`, а коли IMDSv2 стає\nобов'язковим (`httpTokens=required`), IMDSv1 перестає працювати. Шпаргалка OWASP\nназиває IMDSv2 додатковим рівнем захисту, що пом'якшує деякі випадки SSRF, але\nне всі. Зробіть IMDSv2 обов'язковим на кожному екземплярі й однаково виправте\nзастосунок.\n\n**Пласка мережа.** Коли сервіс, що завантажує URL, може дістатися до бази даних,\nпанелі адміністратора й служби метаданих, кожна пропущена перевірка стає\nфатальною. Застосуйте мережеві заходи OWASP: сегментацію, правила брандмауера,\nщо за замовчуванням забороняють внутрішній трафік, і журнали дозволених і\nзаблокованих з'єднань, щоб спроба розвідки стала помітною.\n\n## Що почитати далі\n\n- [CWE-918: Server-Side Request Forgery (SSRF)](https://cwe.mitre.org/data/definitions/918.html)\n  — запис про ваду: наслідки, батьківська вада «confused deputy» і зафіксовані\n  CVE.\n- [OWASP Top 10:2021: A10 Server Side Request Forgery (SSRF)](https://owasp.org/Top10/2021/A10_2021-Server-Side_Request_Forgery_%28SSRF%29/)\n  — чому категорію додали, заходи на рівні мережі й застосунку та чотири\n  сценарії атак.\n- [OWASP Cheat Sheet Series: Server Side Request Forgery Prevention](https://cheatsheetseries.owasp.org/cheatsheets/Server_Side_Request_Forgery_Prevention_Cheat_Sheet.html)\n  — списки дозволених адрес, підключення лише до перевірених адрес, розбіжності\n  парсерів і випадок вебхуків.\n- [OWASP Top 10:2025: A01 Broken Access Control](https://owasp.org/Top10/2025/A01_2025-Broken_Access_Control/)\n  — де CWE-918 стоїть у редакції 2025 року.\n- [Amazon EC2: Access instance metadata for an EC2 instance](https://docs.aws.amazon.com/AWSEC2/latest/UserGuide/instancedata-data-retrieval.html)\n  — IMDSv1 та IMDSv2, запит токена і як дізнатися, чи IMDSv2 обов'язковий.\n- [Python documentation: ipaddress](https://docs.python.org/3/library/ipaddress.html)\n  — `is_global` і реєстри IANA, на які він спирається.\n\n\u003chttps://engineer.company/uk/glossary/ssrf/\u003e\n","date_modified":"2026-11-09T21:50:25Z","description":"Як підробка запитів на боці сервера обертає власні запити сервера проти мережі за ним, чому хмарні метадані підвищують ставки і які перевірки справді працюють.","formats":{"gemtext":"https://engineer.company/uk/glossary/ssrf/index.gmi","gopher":"https://engineer.company/uk/glossary/ssrf/gophermap","html":"https://engineer.company/uk/glossary/ssrf/","json":"https://engineer.company/uk/glossary/ssrf/index.json","markdown":"https://engineer.company/uk/glossary/ssrf/index.md","pdf":"https://engineer.company/uk/glossary/ssrf/index.pdf"},"kind":"page","language":"uk","title":"Що таке SSRF?","url":"https://engineer.company/uk/glossary/ssrf/","version":1}