{"canonical_url":"https://engineer.company/uk/glossary/ubuntu/","content_markdown":"# Ubuntu\n\n## Що це таке\n\nUbuntu — дистрибутив Linux від компанії Canonical: ядро Linux і тисячі програм\nдовкола нього, які один видавець збирає, тестує й латає за заздалегідь\nоголошеним календарем. Він походить від Debian, тож використовує ті самі пакети\n`.deb` і той самий інструмент `apt` для їх встановлення, а зверху додає власний\nритм випусків, власні налаштування за замовчуванням і компанію, яка продає\nпідтримку. Той самий репозиторій живить настільні комп'ютери, хмарні образи й\nфізичні сервери; тут ідеться про сервер.\n\nВипуски називають за роком і місяцем виходу, тож випуск 24.04 вийшов у квітні\n2024 року. Новий з'являється що пів року, а кожного другого року квітневий\nвипуск отримує довгострокову підтримку і позначку LTS. Різниця — у тривалості\nобіцянки. Проміжний випуск отримує виправлення дев'ять місяців. Випуск LTS —\nп'ять років стандартного безпекового супроводу, які підписка Ubuntu Pro подовжує\nдо десяти через Expanded Security Maintenance, а доповнення Legacy — до\nп'ятнадцяти.\n\nНа серверах Ubuntu зазвичай порівнюють із двома сусідами. Debian — батьківський\nдистрибутив: та сама система пакетів, але за ним стоїть спільнота, а не\nкомпанія. Red Hat Enterprise Linux і його перезбірки, як-от AlmaLinux та Rocky\nLinux, — інша родина, з власним форматом пакетів і власними інструментами.\nОбрати з цих трьох — здебільшого означає обрати календар, договір підтримки і\nзвички, які в команди вже є.\n\n## Чому це важливо\n\nКоли вибір упав на Ubuntu, лишається питання, який саме випуск ставити, і\nвідповідь на нього визначає бюджет на супровід на роки вперед.\n\nСерверам місце на випусках LTS. Проміжний випуск втрачає підтримку через дев'ять\nмісяців після виходу, тож сервер, який іде за ними, мусить двічі на рік\nпроходити оновлення випуску, щоб і далі отримувати виправлення. Це забагато змін\nзаради трохи новіших пакетів. Проміжні випуски — місце, де пробують те, що\nпринесе наступний LTS.\n\nУ LTS чіткий шлях оновлення, і він вужчий, ніж зазвичай думають. Сервер\nпереходить лише з одного LTS на наступний, нічого не пропускаючи: з 20.04 до\n24.04 дорога веде через 22.04. Інструмент оновлення `do-release-upgrade`\nпропонує перехід лише після першого точкового випуску нової версії, тож 24.04\nстав типовою ціллю, коли вийшов 24.04.1. Парк серверів, що відстав на два\nвипуски, потребує двох повних оновлень на кожну машину, і кожне треба окремо\nперевірити.\n\nUbuntu Pro — друга половина рішення. Підписка дає ті п'ять додаткових років\nбезпекових виправлень, Livepatch для встановлення виправлень ядра без\nперезавантаження, Landscape для керування машинами як парком та інструменти FIPS\n140-3 і CIS для регульованих галузей. Вона безкоштовна для п'яти машин, чого\nдосить невеликій компанії чи тестовій лабораторії; понад це — платна підписка.\nЧесне порівняння — між підпискою і вартістю вчасних оновлень. П'яти років досить\nдля сервера, який відтворюють із коду; десять років пасують машині, якої ніхто\nне хоче торкатися, і там платити за виправлення дешевше, ніж мігрувати поспіхом.\n\nНарешті, Ubuntu має власні способи робити звичайні речі, і команді, що прийшла з\nіншого дистрибутива, варто закласти час на знайомство з ними. Мережеві\nінтерфейси налаштовують у YAML через Netplan. Брандмауером зазвичай керують\nчерез `ufw` — надбудову, яка постачається вимкненою. Оновлення безпеки щодня\nвстановлюються самі через `unattended-upgrades`, увімкнений від початку. Кожен\nіз цих інструментів зручний, коли його знаєш, і несподіваний, поки його не\nзнаєш.\n\n## Як це виглядає на практиці\n\nПарк VPS на Ubuntu Linux, що розростався по одній машині, найкраще показує, на\nщо перетворюється інфраструктура без догляду. Конфігурації розійшлися, і ніхто\nне продумував, як ці машини відновлювати і як вони з'єднані в мережу. Робота\n[взяла всі тридцять екземплярів під керування як єдиний парк](/uk/portfolio/managed-30-ubuntu-linux-vps-instances/):\nз'явилися резервні копії з процедурами відновлення, які справді перевірили, а\nмережеві налаштування кожного екземпляра перевели на однаковий захищений базовий\nрівень. Шляхи відновлення тепер були перевірені, а не припущені, і ризик простою\nзнизився.\n\nБази даних стояли на тому самому ґрунті в іншому проєкті. Десять серверів із\nPostgreSQL 14 і MS SQL Server 2019 на VPS з Ubuntu 20.04 LTS\n[спроєктували, розгорнули й супроводжували](/uk/portfolio/ran-10-postgresql-and-ms-sql-servers-on-ubuntu/)\nяк одне ціле. Резервні копії робили `pg_dump` і завдання SQL Server Agent, з\nправилами зберігання й копіями за межами майданчика. Prometheus і Grafana\nстежили за процесором, пам'яттю, дисковим введенням-виведенням і метриками\nзапитів. І бази, і саму операційну систему регулярно оновлювали за графіком,\nбрандмауери налаштували через UFW, а доступ обмежили рольовою моделлю (RBAC).\nАварійне відновлення задокументували аж до відновлення на певний момент часу й\nперемикання на резерв. Десять серверів працювали з доступністю 99,9%, запити\nстали відповідати на 30% швидше, автоматизація вдвічі скоротила ручний супровід\nі звільнила понад десять годин на місяць, а система витримала зростання трафіку\nна 40% без погіршення роботи.\n\nВебхостинг — найпростіший випадок.\n[Сорок вебсайтів працювали на хостингових серверах з Ubuntu Linux](/uk/portfolio/administered-40-websites-on-apache-and-nginx/)\nза Apache і Nginx упереміш, а робота полягала в налаштуванні, оптимізації\nшвидкодії й постійному супроводі, який тримає сайти надійними під реальним\nтрафіком. Усі сорок працювали з високою доступністю і доброю швидкодією.\n\n## Де виникають проблеми\n\n**Оновлювач встановлює виправлення ядра, а сервер і далі працює на старому\nядрі.** `unattended-upgrades` встановлює оновлення безпеки раз на добу, але\nпараметр `Automatic-Reboot` за замовчуванням має значення false, тож нове ядро\nчекає на диску, доки хтось перезавантажить машину, а служби користуються старими\nкопіями оновлених бібліотек, доки їх самих перезапустять. Файл\n`/var/run/reboot-required` з'являється, коли на машину чекає перезавантаження.\nВизначте правило, а не покладайтеся на випадок: налаштуйте сповіщення на цей\nфайл, заплануйте перезавантаження на тиху годину або використовуйте Livepatch\nдля ядра. Заплановане перезавантаження — це два рядки в\n`/etc/apt/apt.conf.d/50unattended-upgrades`:\n\n```text\nUnattended-Upgrade::Automatic-Reboot \"true\";\nUnattended-Upgrade::Automatic-Reboot-Time \"03:30\";\n```\n\n**Сервер на старому випуску LTS перестає отримувати виправлення безпеки, а все\nна ньому працює, як і раніше.** Стандартна підтримка 20.04, наприклад,\nзакінчилася в травні 2025 року; машина вмикається, обслуговує запити й світиться\nзеленим точнісінько як до того. Записуйте випуск кожного сервера поруч із датою\nзавершення підтримки і до цієї дати або підключіть Ubuntu Pro, з яким 20.04\nотримуватиме виправлення до травня 2030 року, або оновлюйте сервер по одному LTS\nза раз.\n\n**Нове правило `ufw` додано, а трафік іде так само, як до нього.** `ufw`\nперевіряє правила по черзі, і спрацьовує перше, що збіглося, а звичайна команда\n`ufw allow` чи `ufw deny` ставить правило після вже наявних. Старіше й ширше\nправило вище за списком вирішує першим. Виведіть правила з номерами й поставте\nконкретне правило туди, де йому місце:\n\n```sh\nsudo ufw status numbered\nsudo ufw insert 1 deny from 203.0.113.7\n```\n\n**Пакет зі стороннього репозиторію лишається на старій уразливій версії, хоча\nрешта системи оновлена.** `unattended-upgrades` встановлює оновлення лише з\nджерел, перелічених у параметрі `Allowed-Origins`, а від початку там тільки\nофіційні репозиторії Ubuntu. Репозиторій постачальника чи PPA, доданий пізніше,\nоновлюють уручну або не оновлюють узагалі. Свідомо додайте його джерело до\nпереліку або дайте цьому пакету власний графік оновлень.\n\n## Що почитати далі\n\n- [Ubuntu Server documentation](https://ubuntu.com/server/docs)\n  — власні посібники Canonical зі встановлення, налаштування й експлуатації\n  Ubuntu на серверах.\n- [Ubuntu release cycle](https://ubuntu.com/about/release-cycle)\n  — піврічний ритм, календар LTS і дата завершення кожного випуску.\n- [Automatic updates](https://documentation.ubuntu.com/server/how-to/software/automatic-updates/)\n  — як `unattended-upgrades` обирає джерела і які параметри перезавантаження\n  визначають, коли виправлення почнуть діяти.\n- [Firewall](https://documentation.ubuntu.com/server/how-to/security/firewalls/)\n  — `ufw` від першого ввімкнення до нумерованих правил, із шаром netfilter під\n  ним.\n- [How to upgrade your Ubuntu release](https://documentation.ubuntu.com/server/how-to/software/upgrade-your-release/)\n  — `do-release-upgrade`, правило «по одному LTS за раз» і очікування першого\n  точкового випуску.\n- [Netplan documentation](https://netplan.readthedocs.io/en/stable/)\n  — мережеві налаштування в YAML, якими користуються сервери Ubuntu, зокрема\n  `netplan try` з автоматичним відкотом.\n\n\u003chttps://engineer.company/uk/glossary/ubuntu/\u003e\n","date_modified":"2026-10-20T21:59:50Z","description":"Яку Ubuntu ставити на сервер: LTS чи проміжний випуск, коли окупається Ubuntu Pro, як оновлювати випуски і про перезавантаження, яке лишається на вас.","formats":{"gemtext":"https://engineer.company/uk/glossary/ubuntu/index.gmi","gopher":"https://engineer.company/uk/glossary/ubuntu/gophermap","html":"https://engineer.company/uk/glossary/ubuntu/","json":"https://engineer.company/uk/glossary/ubuntu/index.json","markdown":"https://engineer.company/uk/glossary/ubuntu/index.md","pdf":"https://engineer.company/uk/glossary/ubuntu/index.pdf"},"kind":"page","language":"uk","title":"Що таке Ubuntu?","url":"https://engineer.company/uk/glossary/ubuntu/","version":1}