{"canonical_url":"https://engineer.company/uk/glossary/url/","content_markdown":"# URL\n\n## Що це таке\n\nURL (Uniform Resource Locator), який у побуті називають вебадресою або просто\nпосиланням, — це рядок тексту, що водночас називає ресурс і пояснює програмі,\nяк його отримати: яким протоколом говорити, до якої машини звертатися і що саме\nв неї просити. Вставте його в браузер, термінал чи конфігураційний файл, і\nкожен із них зможе діяти без додаткових підказок.\n\nБудову URL задає загальний синтаксис, спільний для всіх схем:\n\n```text\nhttps://shop.example.com:8443/orders/42?view=full#items\n\nсхема      https\nхост       shop.example.com\nпорт       8443\nшлях       /orders/42\nзапит      view=full\nфрагмент   items\n```\n\nСхема каже, як дістатися до ресурсу, тут це HTTP поверх TLS. Хост і\nнеобов'язковий порт кажуть, куди звертатися, шлях — який саме ресурс на цьому\nхості, а рядок запиту несе параметри, зазвичай парами `назва=значення`,\nрозділеними знаком `\u0026`. Фрагмент після `#` вказує всередину результату: на\nзаголовок чи певне місце на сторінці. Він належить клієнтові: браузер не включає\nйого до цільової частини HTTP-запиту (request-target). Це не робить його\nтаємним для сервера, адже клієнтський код може його прочитати й явно\nнадіслати в іншому запиті.\n\nСимволи `/`, `?`, `#`, `\u0026` і `=` мають у цій структурі свої ролі. Дані, що конфліктували б із роздільником у компоненті, який формується, треба закодувати відсотками, тобто записати як `%` і дві шістнадцяткові цифри. Які саме символи потребують цього, залежить від компонента та його синтаксису. Пробіл стає `%20`, амперсанд усередині значення параметра запиту — `%26`, а сам знак відсотка — `%25`. Літери поза ASCII передаються так само, у вигляді своїх байтів UTF-8, і саме так українські слова в шляху доходять до сервера.\n\nЧи URL і URI — одне й те саме? Майже. URI (Uniform Resource Identifier) — це\nбудь-який рядок у цьому синтаксисі, що ідентифікує ресурс. URL — різновид URI,\nякий ще й каже, де ресурс узяти, тоді як `urn:isbn:9780000000002` називає книжку\nй не дає способу її отримати. RFC 3986 просить нові специфікації вживати URI.\nСтандарт URL від WHATWG, якого дотримуються браузери, пішов протилежним шляхом:\nобрав URL єдиним терміном, описує те, що насправді роблять реалізації, і має на\nметі замінити RFC. На звичайних адресах ці два документи збігаються, а в\nграничних випадках розходяться, і про це варто пам'ятати, коли браузер і\nсерверна бібліотека розбирають той самий дивний рядок.\n\n## Чому це важливо\n\nОпублікована URL-адреса — це обіцянка. Вона потрапляє в закладки, пошукові\nіндекси, листи, друковані буклети, історію чатів і на чужі сторінки, а жодна з\nцих копій сама не оновлюється. Якщо адреса згодом зміниться, зламаються всі\nвони, хіба що стара адреса й надалі відповідатиме перенаправленням на нову.\n\nТому ключове рішення ухвалюють на самому початку: з чого будувати адресу. Усе,\nщо найпевніше зміниться, — поганий фундамент: заголовок сторінки, дерево\nкатегорій, назва продукту чи розширення файлу, яке видає поточний фреймворк.\nКороткий ідентифікатор або slug, збережений як дані й змінюваний лише свідомо,\nживе довго. Так само потрібен план на випадок, коли адреса все ж мусить\nпереїхати: стара стає постійним перенаправленням, а не сторінкою 404.\n\nДруге рішення стосується того, чого в адресі бути не повинно. RFC 9110 каже про\nце прямо: адреси створено, щоб ними ділитися, а не щоб їх захищати. Їх пишуть\nу журнали серверів і проксі, зберігають в історії браузера, копіюють в\nаналітику і, залежно від політики, передають далі в полі `Referer`.\nІдентифікаторам сесій, токенам скидання пароля, ключам API та персональним\nданим місце в заголовках або в тілі запиту.\n\nДовжина — менше питання. Специфікація HTTP рекомендує, щоб програми приймали\nадреси завдовжки щонайменше 8 000 октетів. Це щедро, але рядок запиту, що несе\nцілу форму чи серіалізований фільтр, зазвичай раніше впирається в коротше\nобмеження десь у ланцюжку.\n\n## Як це виглядає на практиці\n\nУ роботі над цим сайтом адреси розглядають як дані, що живуть довше за текст на сторінці. Коли\n[495 сторінок досягнень трьома мовами згенерували з експорту SQLite, відкритого лише для читання](/uk/portfolio/generated-495-pages-from-a-sqlite-export/)\nна задокументованому етапі реалізації в серпні 2026 року, найважливіше рішення стосувалося саме адреси. До того сайт виводив URL сторінки з перших слів її англійського твердження, тож виправлене речення непомітно переносило сторінку й ламало кожне посилання на неї. Після цього адресу записували як дані, по рядку на кожну адресу кожного досягнення: перший рядок був поточною адресою, а кожен наступний — виведеною з ужитку адресою, яку сайт видавав як перенаправлення. Зафіксований результат полягав у тому, що всі адреси, опубліковані до того етапу, і далі відповідали.\n\nНотатка про мобільні гаманці показує, що відбувається, коли одна URL-адреса\nїде всередині іншої.\n[Phantom, Solflare і Backpack відкривають dApp через універсальні посилання](/uk/notes/solana-mobile-wallet-deeplinks/),\nякі несуть цільову адресу у власному шляху, а джерело запиту — в параметрі\n`ref`, і обидва значення проходять через `encodeURIComponent`. Незакодований\n`?` або `\u0026` у цільовій адресі ламає розбір, і гаманець відкривається на\nголовному екрані замість вкладки браузера. Із вигаданою власною схемою на\nкшталт `backpack://` ще гірше: застосунок не реєструє для неї маршруту, і\nкористувач опиняється на сторінці встановлення.\n\nАдреси працюють і як ідентичність. Коли\n[963 блоки структурованих даних замінили одним зв'язаним графом](/uk/portfolio/replaced-963-metadata-blocks-with-one-graph/),\nідентифікатори організації, сайту й людини утворили від походження сайту, а\nсторінки переліків публікують свої елементи лише як URL. На задокументованому етапі реалізації в липні 2026 року це рішення виміряли:\nназвати елементи на індексі портфоліо означало б 107 повних тверджень і\nстиснуту сторінку, більшу на 52 відсотки. Перевірка, яка стереже граф,\nстверджує, що кожну URL-адресу, названу в ньому, справді зібрано.\n\n## Де виникають проблеми\n\nПомилки в URL рідко гучні. Адреса виглядає правильною, просто веде деінде або\nрозкриває більше, ніж хотілося.\n\n**Кодування відбувається нуль разів або двічі.** Адреса повернення, вставлена\nв запит як є, наприклад `?next=/cart?item=4\u0026size=m`, розпадається на незакодованому\n`\u0026`, і сервер бачить `size=m` як окремий параметр. Якщо закодувати вже\nзакодований рядок, `%20` стає `%2520`, і сторінка отримує буквальне `%20`.\nКодуйте кожну частину рівно один раз, у момент, коли вона потрапляє в адресу,\nі функцією, призначеною саме для частин. У JavaScript це `encodeURIComponent`,\nа `encodeURI` лишає `?`, `\u0026` і `#` як є, бо розрахований на цілу адресу.\n\n**Секрет їде в рядку запиту.** Токен скидання пароля чи ключ API в URL\nпотрапляє в журнали доступу, історію браузера й аналітику, а за поблажливої\nполітики реферера — ще й у `Referer` для кожної сторонньої служби, з якої\nсторінка щось завантажує. Облікові дані кладіть у заголовок. Якщо токен мусить\nїхати в посиланні, як у листі для скидання пароля, зробіть його одноразовим і\nкороткоживучим та задайте `Referrer-Policy`, яка не випускає його назовні.\n\n**Одна сторінка відповідає за п'ятьма адресами.** `http` і `https`, з `www` і\nбез, із кінцевою скісною рискою і без неї, `/About` і `/about`. Схема та хост за\nвизначенням нечутливі до регістру, а шлях чутливий, якщо сервер не вирішить\nінакше. Пошукові системи ділять вагу сторінки між копіями, кеші зберігають\nкожну окремо, аналітика рахує їх нарізно. Оберіть одну форму, постійно\nперенаправляйте на неї всі інші й позначте її як канонічну.\n\n**Відносне посилання розв'язується від хибної бази.** Посилання на кшталт\n`img/logo.png` замінює все після останньої скісної риски поточного шляху. На\n`/docs/guide` воно веде до `/docs/img/logo.png`, а на `/docs/guide/` — до\n`/docs/guide/img/logo.png`. Одна кінцева риска зсуває всі відносні посилання на\nсторінці. Посилання, що починаються з `/`, цю проблему обходять.\n\n**Логіка спирається на фрагмент.** Перенаправлення на сервері, журнали доступу й аналітика, що читають цільову частину HTTP-запиту (request-target), не отримують ні `#`, ні фрагмента після нього. Клієнт може надіслати його окремо, коли цього потребує застосунок. Те, що має дійти до сервера в складі початкового запиту, повинно стояти в шляху або в рядку запиту.\n\n## Що почитати далі\n\n- [RFC 3986: Uniform Resource Identifier (URI): Generic Syntax](https://www.rfc-editor.org/rfc/rfc3986)\n  — граматика, кодування відсотками, розв'язання відносних посилань і\n  нормалізація.\n- [WHATWG URL Standard](https://url.spec.whatwg.org/) — алгоритм розбору, який\n  реалізують браузери, крок за кроком.\n- [RFC 3987: Internationalized Resource Identifiers](https://www.rfc-editor.org/rfc/rfc3987)\n  — як адреси, записані будь-якою писемністю, перетворюються на закодовані\n  байти.\n- [RFC 8820: URI Design and Ownership](https://www.rfc-editor.org/rfc/rfc8820)\n  — чому вигляд шляхів на хості визначає його власник, і тільки він.\n- [RFC 9110, розділ 17.9](https://www.rfc-editor.org/rfc/rfc9110#section-17.9)\n  — застереження щодо чутливих даних в адресах.\n\n\u003chttps://engineer.company/uk/glossary/url/\u003e\n","date_modified":"2026-11-09T21:50:25Z","description":"З чого складається URL, чим він відрізняється від URI, чому адреса — це обіцянка і як уникнути пасток кодування та адрес-дублікатів.","formats":{"gemtext":"https://engineer.company/uk/glossary/url/index.gmi","gopher":"https://engineer.company/uk/glossary/url/gophermap","html":"https://engineer.company/uk/glossary/url/","json":"https://engineer.company/uk/glossary/url/index.json","markdown":"https://engineer.company/uk/glossary/url/index.md","pdf":"https://engineer.company/uk/glossary/url/index.pdf"},"kind":"page","language":"uk","title":"Що таке URL?","url":"https://engineer.company/uk/glossary/url/","version":1}