hreflang

атрибут, що пов'язує сторінку з її перекладами

Що це таке

Атрибут hreflang на посиланні повідомляє, якою мовою написано сторінку на іншому його кінці. HTML дозволяє ставити його на елементи a, area і link, але відомим його зробило одне застосування: набір елементів link rel="alternate" у head сторінки, по одному на кожну мовну версію, яким сайт повідомляє пошуковим системам, що кілька адрес містять той самий вміст різними мовами.

<link rel="alternate" hreflang="en" href="https://example.com/guide/" />
<link rel="alternate" hreflang="da" href="https://example.com/da/guide/" />
<link rel="alternate" hreflang="x-default" href="https://example.com/guide/" />

Стандарт HTML називає цей атрибут «суто рекомендаційним». Його значення мусить бути коректним мовним тегом за BCP 47, а браузер має визначати мову завантаженої сторінки з самої сторінки, а не з посилання, яке до неї привело. У поєднанні з rel="alternate" атрибут hreflang, що відрізняється від мови самого документа, позначає ціль як переклад.

Пошукові системи перетворили цю рекомендаційну примітку на протокол. Google описує три рівноцінні способи передати набір: елементи link у head, заголовок HTTP Link для PDF та інших файлів без head і записи в XML-карті сайту. Кожна версія перелічує саму себе й усі інші версії, з повними абсолютними адресами. Пара враховується лише тоді, коли обидві сторінки називають одна одну, тож чужий сайт не може оголосити себе перекладом ваших сторінок. Коди складаються з мови за ISO 639-1 і, за потреби, регіону за ISO 3166-1, а сам регіон без мови недійсний. Зарезервоване значення x-default вказує сторінку для читачів, чия мова не збігається з жодною з інших, і, як зазначає Google, задумане воно для сторінок вибору мови.

Із ним легко сплутати двох сусідів. Атрибут lang каже, якою мовою текст перед читачем; hreflang каже, якою мовою сторінка, на яку веде посилання. Google зазначає, що не використовує жодного з них, щоб визначити мову сторінки, тож hreflang не зробить сторінку данською; він повідомляє пошуковій системі, що данська сторінка, яку та вже розпізнала, належить до однієї групи з англійською. А канонічна URL зливає дублікати в одну проіндексовану адресу, тоді як hreflang лишає в індексі кожну версію й каже, яку з них кому показувати.

Чому це важливо

hreflang фіксує одне рішення: чи утворюють мовні версії сторінки одну групу, чи їх оцінюють як окремі сторінки. Окремо кожна версія змагається сама за себе, і пошукова система може показати данському читачеві англійську сторінку або вивести обидві версії в тих самих результатах. Оголошені групою, версії сприймаються як один вміст, і пошукова система може запропонувати ту, що відповідає мовним налаштуванням читача.

Група має сенс лише тоді, коли версії справді містять той самий вміст. Сайтові однією мовою hreflang не потрібен узагалі, а два мовні розділи, що різняться по суті, теж не група. Регіональні варіанти з невеликими відмінностями, як-от сторінки en-GB і en-US з різними цінами, утворюють групу так само.

Ціна — облік, і він зростає з квадратом кількості мов. Кожна версія кожної сторінки несе повний список, тож коли один переклад додають, переносять чи знімають, змінюється head усіх сторінок-сестер, а список, правильний на більшості сторінок і хибний на кількох, ламається тихо: пари, що ведуть в обидва боки, використовуються, решта відкидається, і жодної видимої помилки немає. Тому hreflang погано пасує ручному редагуванню й природно — генераторові, який виводить набір кожної сторінки з одного списку. Від hreflang залежить, яку з кількох версій побачить користувач пошуку.

Як це виглядає на практиці

Цей сайт публікує кожну сторінку трьома мовами з одного дерева вмісту, тож кожна сторінка має сталий набір сестер, які треба оголосити.

Один шаблон вирішує, які переклади оголошувати, і п’ять місць читають його рішення: набір hreflang у head, теги og:locale:alternate, якими користуються попередні перегляди посилань, альтернативи в карті сайту, inLanguage у структурованих даних сайту і, після ще одного віднімання, мовна смуга, яку бачить читач. Список містить і саму сторінку, а отже дає те посилання на себе, якого вимагають правила. Коди називають лише мови, en, da і uk, тож кожну версію пропонують усім читачам цієї мови, де б вони не були, а англійський запис пишеться вдруге як x-default. І head, і карта сайту несуть набір, згенерований з того самого списку, тож розійтися вони не можуть.

Поділ між машинами й читачами навмисний. Українська версія проіндексована й указана в картах сайту, а перемикач у верхній панелі її не пропонує, і в мовній конфігурації це один прапорець: пошуковому роботові й далі повідомляють про українську в обидва боки, змінюється лише меню для читача. Другий прапорець, для мови, яку вже збирають, але яка ще не готова, прибирає її з обох списків і позначає її сторінки noindex. Сторінка такою мовою теж не оголошує сестер, бо hreflang від неоголошеної сторінки до оголошеної — це пара, яку пошукова система бачить лише з одного кінця.

Копії підкоряються тій самій логіці. Сторінка на одному з тематичних субдоменів, чия канонічна URL вказує на основний сайт, узагалі не виводить hreflang: набір читають на тій сторінці, яку пошукова система прийняла як канонічну, а копія, що називала б переклади свого хоста, суперечила б власній канонічній URL. Перемикач мов на ній усе одно працює, бо читач, якому потрібна данська, однаково має її отримати.

Перевірка зібраних сторінок вимагає, щоб кожна сторінка з альтернативами містила x-default і власну мову, а кожна альтернатива була зібраною сторінкою оголошеною мовою й вела назад. Правило про посилання на себе потрібне не для галочки. Генератор має два списки з майже однаковими назвами: .Translations, що не містить поточної сторінки, і .AllTranslations, що містить, і помилка в одне слово прибирає власну мову кожної сторінки і з head, і з мовної смуги водночас, тож вони й далі узгоджені між собою. На навмисно зламаній збірці ця одна вимога виявилася єдиною в перевірці, що зловила 528 із 792 сторінок.

Де виникають проблеми

Користувачам пошуку показують версію не тією мовою. Данського читача ведуть на англійську сторінку, або обидві версії стоять поруч. Пари ведуть в один бік: данська сторінка називає англійську, але англійська досі перелічує лише ті мови, що були раніше, а пошукові системи ігнорують пару без зворотного посилання. Будуйте набір кожної сторінки з одного списку, що містить і саму сторінку, і перевіряйте взаємність на зібраних сторінках.

Анотації цілої мови нічого не дають. Розмітка на місці й є коректним HTML, але версії трактують як не пов’язані між собою. Коди означають щось інше, ніж задумано: ua чи dk там, де мови мають коди uk і da, be в значенні Бельгії, хоча це код білоруської мови, або en-UK замість en-GB, бо UK — зарезервований код регіону, який Google ігнорує. Беріть мову з ISO 639-1, додавайте регіон з ISO 3166-1 лише там, де вміст справді різниться між країнами, і пам’ятайте, що коректний тег BCP 47 Google може й не підтримувати.

Переклади випадають з індексу. У пошуку з’являється лише мова оригіналу, а переклади трактують як його дублікати. Кожен переклад називає своєю канонічною URL оригінал, а це просить злити переклад з оригіналом, тоді як його hreflang просить його показувати. Робіть кожну мовну версію власною канонічною URL; Google радить, щоб канонічна сторінка була тією самою мовою.

Сторінку, що просила лишитися поза пошуком, однаково оголошують. Чорнеткова мова з позначкою noindex з’являється серед альтернатив опублікованих сторінок або сама перелічує їх у своєму head. Оголошення й директиву задано в різних місцях, тож сайт дає пошуковому роботові дві відповіді про ту саму адресу. Вирішуйте для кожної мови окремо, оголошена вона в обидва боки чи в жоден, тримайте це рішення в одному параметрі, який читають усі списки, і звіряйте з ним зібрані сторінки.

Що почитати далі

Словник