Долучилася до проєктування інтерфейсів

Ситуація. Інтерфейси в проєктах компанії були різної якості. Одні були непогані, інші явно створювали інженери, які думали про модель даних, а не про людину, якій доведеться цим користуватися, а рішення щодо дизайну не завжди ухвалювали з думкою про кінцевого користувача. Особливо це стосується вебкартографічного продукту: карта там — найпростіша частина, а губляться люди саме в елементах керування, фільтрах і сценаріях роботи навколо неї.

Завдання. До ролі входила участь у процесі UI‑дизайну — щоб допомогти зробити інтерфейси справді інтуїтивними й приємними для людей, а не просто функціональними.

Дія. Дизайн не входив в обов’язки ролі, але участь у процесі дизайну давала змогу додати до нього інженерний погляд: прискіпливо оцінювати компонування, послідовність кроків у завданні й те, чи екран справді зрозумілий, чи лише звичний для тих, хто його створив. Ішлося про фронтенди на React, Angular і Vue поверх карт Mapbox і Leaflet, а зручність використання значною мірою залежала від дрібниць: як відфільтрувати набір даних, як перейти з поверху на поверх на карті приміщення, чи повідомляє система, що саме вона робить. Здебільшого це означало якомога раніше ставити «наївні» запитання від імені користувача, поки проблеми було ще дешево виправити, а не після релізу, коли плутанина поверталася у вигляді звернень до служби підтримки.

Результат. Інтерфейси стали інтуїтивнішими й відшліфованішими — кінцеві користувачі відчули це безпосередньо, — і загальна якість того, що виходило, зросла. Вирішальним здебільшого стало те, що питання зручності ставили ще під час дизайну, а не після релізу.